Блог | Что происходит с динамикой ВВП и как политика НБУ подавляет экономическую активность

Минэкономики оценило прирост реального ВВП в январе 2025 г.: лишь +1,5% против января 2024 г., после +2% годового прироста во II полугодии 2024 года.

Видео дня

Далее читайте блог на языке оригинала – украинском.

Прогноз ВВП на 2025 рік під бюджет +2,7%. Мінекономіки вважає, що в січні 2025 р. зберігали ПОЗИТИВНІ результати виробничої діяльності будівництво, внутрішня торгівля (зокрема, роздрібна торгівля) та переробна промисловість.

Натомість, аутсайдерами зростання були добувна промисловість, сільське господарство, постачання електроенергії та транспорт.

Треба віддати належне діям Уряду України, зокрема Міністерству фінансів щодо залучення коштів для бюджетних потреб і підтримки кредитних Програм.

Однак, рестрикційна монетарна політика НБУ продовжує пригнічувати економічну активність, що поглиблює економічну кризу.

Реальна ключова ставка в січні 2025 становила +1,6%, а за минулий рік +7,2% в середньому.

Рівень загального кредитування економіки за час війни скоротився з 19 до 14% ВВП (без 5-7-9: з 18% до 12% ВВП). Майже 40% гривневих працюючих кредитів бізнесу складає програма 5-7-9.

Відсутність доступного кредитування, валютна нестабільність, воєнні ризики, а також реально позитивні процентні ставки - ЗНИЖУЮТЬ бажання підприємців брати кредити, навіть пільгові!

Поки НБУ на міжнародному рівні "ділиться рецептами" як "досягти макростабільності" - вдома, в Україні інфляція ПРИСКОРЮЄТЬСЯ вже 8 -й місяць поспіль, а валютні інтервенції НБУ зростають 11 місяців поспіль!

У 2024 році НБУ:

• розпродав 87% з отриманої Україною зовнішньої допомоги. Це рекорд з початку війни;
• витратив на валютні інтервенції 68% отриманої допомоги, а у 2022 - 75%.

Чи не пора б уже суспільству тверезо оцінити результативність дій НБУ з початку війни?

Витративши з початку війни 90 млрд дол на валютному ринку (в т.ч. на експерименти з валютною лібералізацією) ми опинилися в ситуації прогресивного нарощування валютного попиту в умовах покращення торгового сальдо!.

Витративши 200 млрд грн на монетарну політику "високих ставок" ми залучили лише 110 млрд грн строкових гривневих депозитів населення і отримали двозначну інфляцію, що прискорюється.

Навряд чи такі результати відображають кращу практику "ефективної роботи центрального банку", яка була б корисною іншим країнам.

До останнього часу макростабільність в українській економіці забезпечувалася ціною гігантських витрат закордонних та вітчизняних платників податків. Однак зараз навіть ці витрати уже не компенсують загрози розкручування інфляційного та валютного тиску.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...