Блог | Шлях у нікуди. До других роковин Мінську-2
Два роки тому у Мінську-2 Президент Порошенко за співучасті канцлера Німеччини А. Меркель та Президента Франції Ф. Олланда погодився на оновлену версію "мінських домовленостей" на ще гірших умовах і з новими фундаментальними поступками агресору. Зокрема на "політичне врегулювання" війни на Донбасі, в т. ч. через внесення змін до Конституції України та вибори на окупованій території.
Радикальна партія багато разів наголошувала на своїй оцінці Мінську-2 як:
- путінської пастки для України,
- прояву ганебної європейської політики умиротворення агресора,
- результату слабкості нинішньої влади в Україні.
Наш предметний аналіз "мінських угод" та "мирного процесу" ми неодноразово оприлюднювали, зокрема тут:
https://www.facebook.com/O. Liashko/posts/1075393079195955
http://www.golos.com.ua/ article/275525
http://liashko.ua/…/1355- minsk-shlyah-u-nikudi-do-2-yi- rich…
Ми застерігали, що ставши на шлях умиротворення агресора та політичних поступок, цей сценарій невідворотно вимагатиме від України та Заходу дедалі більших поступок. Що, на жаль, і відбувається протягом 2-х років від Мінську-1 та Мінську-2.
Українська влада вже виконала значну частину "мінських угод" і не отримала від Путіна нічого, крім нових жертв, зокрема і нещодавно під час нової ескалації російської збройної агресії у Авдіївці. Кремль вже відкрито ув'язує припинення військових провокацій з всебічним "політичним урегулюванням" на умовах Росії, сподіваючись, що нова геополітична ситуація в світі складається на його користь.
Як ми і попереджали, Путіну через реалізацію "мінських угод" потрібен не Донбас, і не Крим, а контроль за Україною в цілому.
Радикальна партія послідовно наголошує, що єдиний шлях для України закінчити війну – не виплакати принизливий мир із втраченими територіями і нав’язаними нам ззовні Конституцією та законами, а саме ПЕРЕМАГАТИ. Це значить ставати сильнішими в чотирьох напрямках:
- системно розвивати армію і постійно підвищувати обороноздатність країни;
- досягати успіху на дипломатичному фронті, зокрема зберігати та посилювати широкий міжнародний фронт протистояння російському агресору, задіювати Будапештський формат тощо;
- вигравати інформаційну та пропагандистську війну як всередині країни, так і на міжнародній арені;
- радикально піднімати і розвивати економіку, бо чим сильніше економічно буде Україна, тим більші будуть шанси на нашу перемогу.
Тож, альтернатива Мінську існує, якщо ми не приймаємо майбутнього у статусі вічного російського сателіта. Прийшов час це усвідомити і починати діяти.
