Блог | Я - куркуль
"Юрій Павловичь, добраго дня. Хочємо запрасити вас на зїзд Аграрної партії в палаці Україна. Чєтвертого чісла. в цю неділю".
Сиджу і втикаю у вікно. Переді мною лани широкополі під снігом, раби з лопатами, співаючи ідуть рабині. Наложниця вечерю подає, дружина хоче научати, та гаджет клятий не дає.
Який з мене аграрій? Я куркуль.
Хотів ще поцікавитися, чи фуршет буде. Воно ж там у тих аграріїв, мабуть, і поросят печених подають...
Читайте: Почему автомобилистов считают "куркулями"?
Але сказав, що я не у Львові, а в Києві. "То в Києві вас не буде? -- розчаровано запитала дама. --Шкода".
На цьому запросини закінчилися.
Видно, партія бідна. якщо для найвидатнішого оспівувача ланів, золотополих нив і баштанів нема коштів на квиток до Києва.
А звідси який висновок? Фуршет буде для незаможників, а не для куркулів. Олівє в кошичках і сир-оливка на патичку.
Нє, це не для мене.
