Швейцарський "ліфт" на дніпровських схилах: історія та унікальні фото Київського фунікулера
Київський фунікулер почав перевозити пасажирів у далекому 1905 році. Мало хто знає, що його перша лінія була коротшою, а обладнання й вагони замовляли в Швейцарії.
Старі знімки опублікували у Telegram-каналі спільноти "Київ історичний". На щастя, механізм зберігся до наших днів і вже понад століття є улюбленою атракцією мешканців та гостей столиці.
Погляд у минуле
Як нагадали в спільноті, до початку 20-го століття шлях із торгового Подолу до верхнього міста нагадував справжнє випробування. Киянам доводилося або долати сотні сходинок крутими дерев’яними сходами, або робити величезний гак на трамваї. Проблема сполучення між двома частинами міста стояла настільки гостро, що її вирішенням зайнялися кращі інженери.
"Ідея з’єднати Михайлівську гору та Боричів Тік належала інженеру Артуру Абрагамсону. Це був амбітний проєкт, реалізацію якого довірили іноземцям. Усе ключове обладнання – двигуни, візки та гальмівну систему – замовили у Швейцарії, країні, що вже тоді була світовим лідером у будівництві канатних доріг. Це мало гарантувати надійність конструкції в складних умовах київських схилів", – наголосили автори допису.
Далі на відео – старі фото "швейцарського ліфту", які оживив штучний інтелект.
Урочисте відкриття фунікулеру відбулося в травні 1905 року. Тоді споруда мала назву "Михайлівський електричний канатний підйомник", а лінія була значно коротшою за сучасну – аж на 38 метрів. Нижня станція розташовувалася вище, на вулиці Боричів Тік. Попри це, "швейцарський ліфт" миттєво став сенсацією, перевозячи пів мільйона пасажирів на рік.
Варто додати, що, на жаль, історія підйомника мала й драматичні сторінки. Влітку 1928 року, під час ремонтних робіт із заміни канату, сталася серйозна аварія. Тоді верхній вагон зірвався з кріплень і, набравши швидкість, вщент розтрощив нижній вагон. На щастя, людей усередині не було.
У той же період, у 1928-1929 роках, відбулася давно запланована реконструкція фунікулера. Це дозволило виправити головний недолік початкового проєкту: лінію подовжили, перенісши нижню станцію на її звичне для нас місце – до Поштової площі. Так київський підйомник набув свого звичного вигляду.
Як повідомляв OBOZ.UA, у 1972 році на Контрактовій площі вели активні роботи з будівництва синьої гілки столичного метрополітену. Проте одного дня фахівці на глибині натрапили на залишки вулиці та будинків часів Київської Русі.
Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!