Відео дня
Від світчера до IT-лідера: історія українця, який реформує американський кінний спорт завдяки ШІ
Український IT-фахівець з багаторічним досвідом Олексій Фонін значно вплинув на реформування американського кінного спорту. Він очолив розробку інноваційної системи для державного регулятора кінного спорту HISA (Horseracing Integrity and Safety Authority). Завдяки його лідерству та кропіткій роботі команди в США зʼявився новий продукт – унікальна IT-платформа на основі штучного інтелекту. Ця розробка вирішила раніше нерозв'язну для галузі проблему: автоматичне розпізнавання, аналіз та виправлення помилок в масивах ветеринарних медичних даних. Для індустрії кінного спорту це стало справжнім проривом та досягненням. І ось чому.
Багато років проблема була глобальною: тисячі записів від ветеринарів та дані з біометричних сенсорів різних виробників надходили в абсолютно хаотичному вигляді, з помилками та неточностями. Це не дозволяло аналізувати стан здоров'я тварин і створювало для них смертельні ризики. Але Олексій знайшов рішення – розробив інструмент, який вперше в історії кінного спорту збирає ці розрізнені дані в єдину систему, перевіряє їх на достовірність, виправляє та прогнозує небезпеки. Це і стало game-changerʼом для всієї галузі і змінило все – індустрія перейшла від потоку неузгоджених записів до прийняття рішень на основі коректних даних. А це так само напряму вплинуло на безпеку коней, їх життя та розвиток. Крім того, розробка Олексія стала поштовхом для профільної Асоціації ветеринарів (AAEP) проводити нові дослідження на основі вже достовірної інформації.
В інтерв'ю OBOZ.UA Олексій Фонін більш детально розповів про це інноваційне рішення, про свій внесок в індустрію, а також – карʼєрне зростання завдяки наполегливості та lifelong learning.
– Олексію, давайте поговоримо про вашу роботу та унікальний внесок зокрема. Після ухвалення в США федерального закону про безпеку кінного спорту та створення регулятора HISA, виникла безпрецедентна ситуація: зʼявився величезний масив обов'язкових до збору медичних даних, але всі ці записи були хаотичними, повними помилок. Це створювало проблеми та призводило до трагедій на іподромах. Вашу розробку називають єдиним на ринку рішенням, яке змогло впоратися з цим викликом і зробити внесок не тільки в безпеку спорту, а й у науку. Розкажіть, як саме вам і вашій команді вдалося з нуля створити настільки складний продукт і який технологічний підхід ви використали?
– Так, ви праві, готового рішення не існувало. І раніше ніхто не займався цими питаннями. А для мене працювати над складними завданнями – це додаткова мотивація. Тож я зібрав команду, проаналізував проблематику та обрав технологічний стек.
Спочатку ми збудували динамічні публічні API – це умовно "мости", які дозволяють збирати дані від різних виробників сенсорів у єдину систему, навіть якщо формати цих даних зовсім не схожі. Далі ми використали бази даних нового покоління (NoSQL), які добре працюють із хаотичними даними, тобто не вимагають єдиної структури на вході. Потім "навчили" штучний інтелект перевіряти записи на коректність і знаходити помилки, а далі – автоматично виправляти їх.
Щоб ця система працювала для галузі, ми зробили інтерфейси (UI), де самі ветеринари й експерти можуть тренувати моделі, не залучаючи програмістів. Вони бачать різні результати, порівнюють точність моделей і можуть обрати найкращу для своїх завдань.
В результаті: із тисяч "сирих" і часто некоректних записів ми отримуємо чисту, структуровану і достовірну інформацію, яка допомагає прогнозувати ризики для тварин і зменшувати кількість трагедій на іподромах.
– Експерти зазначають, що розробка дійсно має значний вплив на всю індустрію: зменшилася смертність тварин, з'явилися інструменти для боротьби з шахрайством, а вчені отримали доступ до достовірних даних для досліджень. Як вам, як лідеру проєкту, вдалося досягти такого масштабного результату?
– Мені не вперше довелось будувати все з нуля – команду, процеси, архітектуру самого продукту. Я особисто займався дизайном нових систем, менторив людей і впроваджував процеси роботи за Scrum (це метод організації командної роботи в ІТ). Ми починали з команди у 8 людей, а виросли до 50-ти спеціалістів у 12 командах. Як Senior Engineering Manager впровадив також обовʼязкове код-рев'ю для підвищення якості до нової системи найму, щоб залучати найкращих фахівців. Саме такий комплексний підхід, як сильна команда, правильні процеси, новітні технології, і дозволив нам досягти результату, що вплинув на всю галузь. Також окремо пишаюся тим, що нам вдалося довести точність виправлення медичних записів до 97%. Це високий показник.
– Розкажіть про ваш шлях. Як давно ви працюєте в цій сфері та з чого починали в IT? Наскільки мені відомо, ви – світчер, тобто свого часу вирішили змінити професію.
– Так, я – класичний світчер. Хоча ще в школі, десь з 5-го класу київського фізмату, мріяв про програмування, але після університету (КПІ) надовго потрапив у автомобільний бізнес. В 2015-му році я, що називається, "психанув" – кинув усе і вирішив повернутися до мрії. Це було непросто: довелося наздоганяти технології, які пішли далеко вперед. Справжнім проривом став 2019 рік, коли після пів року фанатичної підготовки – я розсилав резюме в усі компанії і ходив на співбесіди по кілька разів на тиждень – я отримав офер у компанію світового рівня, GlobalLogic.
Це стало початком моєї ІТ-кар'єри. Я працював, як навіжений: приходив о 7-й ранку, йшов після 8-ї вечора, щоб наздогнати колег. Я розумів, що в мене гігантська прогалина в знаннях. Але ця наполегливість дала результат: за кілька місяців я виріс до рівня сеньйора, і вже за рік мене запросили в EPAM на позицію ключового розробника.
– Це дійсно надихаючий приклад для тих, хто має сумніви щодо зміни професії та побудови карʼєри своїми зусиллями. Після EPAM ви перейшли на проєкт для Camtek. Це провідний ізраїльський виробник діагностичного обладнання для напівпровідникової промисловості, акції якого торгуються на NASDAQ. Робота з такою високотехнологічною компанією – це серйозний виклик. З якими проблемами зіткнулися, коли очолили там команди розробників?
– Я прийшов на проєкт, де панував повний хаос: процеси були відсутні, завдання ставилися голосом на дзвінках і постійно губилися, а релізи продукту відбувалися щодня без належного тестування. Це призводило до величезної кількості помилок і демотивації в командах. По суті, все потрібно було виправляти і будувати з нуля. І це правда, серйозний виклик.
– Які саме кроки ви зробили, щоб стабілізувати проєкт, і чому ваша роль у цьому процесі виявилася критично важливою для клієнта?
– Мені довелось повністю перебудувати підхід до роботи. По-перше, я скоротив кількість мітингів (дзвінків) на 70%, що повернуло розробникам чверть робочого дня для написання коду. По-друге, я впровадив правило: якщо завдання немає в системі Azure DevOps, його не існує. Це прибрало хаос у задачах. До всього цього, вперше на проєкті ввів практику код-рев'ю, що різко зменшило кількість помилок. Крім технічних процесів, я налагодив систему найму та приділяв багато уваги командній атмосфері. Ці кроки стабілізували проєкт і зробили команди ефективними.
– Олексію, ви точно не боїтеся приходити туди, де є проблеми та панує хаос. Що для вас є стимулом братися саме за такі складні виклики, і яку головну пораду ви б дали тим, хто хоче рости, але боїться виходити із зони комфорту?
– Це, напевно, моя пристрасть: приходити туди, де все "зламано", і будувати систему, яка працює. Бачити, як з безладу народжується порядок. Але щоб мати можливість вирішувати такі завдання, особливо в ІТ, де технології та штучний інтелект розвиваються ледь не кожен день чи тиждень, потрібно постійно вчитися. Принцип lifelong learning – це вже вимога сьогодення. Ти маєш постійно рухатися вперед.
Тому моя порада тим, хто хоче рости, дуже проста: не шукайте комфорт. Шукайте складну проблему, яка вас захопить. Саме у процесі вирішення таких завдань, коли немає готових інструкцій і доводиться вчитися на ходу, виростають справжні професіонали. Розвиток завжди там, де є нові виклики.