У чорної діри в центрі нашої галактики, ймовірно, є таємничий супутник: що відомо вченим
Чорна діра в центрі нашої галактики Чумацький шлях може мати компаньйона у вигляді чорної діри проміжної маси, про які вченим наразі дуже мало відомо. Щоправда, жоден із сучасних пристроїв, які використовуються людством не дають можливості зафіксувати це.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому на сайті препринтів arХiv. Робота вчених ще має пройти рецензування науковою спільнотою.
Більшість галактик містять надмасивну чорну діру, а деякі – дві. Таке відбувається після злиття галактик, коли чорна діра однієї галактики поглинається іншою.
Людству достеменно відомо, що у серці нашої галактики знаходиться гігантська чорна діра, відома як Стрілець A* (Sag A*). Вона у понад 4,2 мільйона разів більша за наше Сонце і знаходиться на відстані лише за 27 000 світлових років від Землі.
Це найближча надмасивна чорна діра, і одна з двох, які вчені з Землі спостерігали безпосередньо.
Як зазначає Universe Today, Sag A* знаходиться настільки близько, що вчені можуть бачити зорі, які обертаються навколо неї. Спостереження за деякими з них тривають уже понад 20 років, тож земним вченим добре відомі їхні орбіти.
Саме використовуючи дані про орбіти цих зірок вчені спробували знайти відповідь на питання про те, чи має чорна діра у нашій галактиці компаньйона.
Попередні спостереження показали, що в Чумацькому шляху точно є лише одна надмасивна чорна діра. Однак, поряд із Sag A* можуть існувати чорні діри зоряної маси. Проблема в тому, що сучасні спостереження недостатньо чутливі, щоб їх виявити.
Також існує можливість, що на орбіті Sag A* обертається проміжна чорна діра (ПЧД). Маса такої діри складає від сотень до тисяч Сонць.
На відміну від звичайних чорних дір вони не утворюються внаслідок колапсу масивної зірки, а також не може бути такого, що вони потрапляють в іншу галактику після галактичних зіткнень. Такі "невеличкі" чорні діри були лише нещодавно відкриті завдяки гравітаційним хвилям від злиття чорних дір, тому вони не дуже добре вивчені. Тож вчені не впевнені, як взагалі вони виникають і наскільки можуть бути поширені.
Але існування ПЧД поблизу Sag A* можна вирахувати завдяки впливу на орбіти зірок, які також обертаються навколо надмасивної чорної діри.
Тож дослідники розглянула орбіту зірки, відомої як S0-2, або S2. Вона має одну з найближчих орбіт до Sag A*, з орбітальним періодом 16 років. Вчені переконані, що сам ця зірка мала б зазнати гравітаційного впливу ПЧД.
Перші їхні розрахунки показали, що на орбіті S0-2 не було виявлено жодних доказів гравітаційних збурень. Однак, як зауважують науковці, це не спростовує існування ПЧД поряд із надмасивною чорною дірою, а лише вказує на те, що вона може мати недостатню масу для впливу на зірку.
"Виходячи з даних, якщо гіпотетична чорна діра проміжної маси обертається поза орбітою S0-2, скажімо, з радіусом орбіти від 1000 астрономічних одиниць до 4000 а.о., то вона може мати масу не більше від 1000 до 10 000 Сонць. Якщо ж існує ПЧД, що обертається навколо Sag A* ближче, ніж S0-2, то її маса може становити не більше 400 Сонць", – підсумували науковці.
Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, що NASA показало відео з чорними дірами, від якого стає моторошно: на їхньому тлі Сонце лише піщинка.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.