Телескоп NASA показав яскраву передсмертну агонію далекої зірки. Фото
Космічний телескоп NASA імені Джеймса Вебба (JWST) сфотографував одну з найвідоміших планетарних туманностей – Туманність Кільце, яка демонструє складні структури останніх стадій вмираючої зірки.
Про це йдеться на сайті космічного агентства, де також були опубліковано фотографії туманності.
Як розповів Роджер Вессон з Кардіффського університету, раніше вважалося, що планетарні туманності є простими круглими об'єктами з однією вмираючою зіркою в центрі. Свою назву вони отримали через те, що під час спостережень за ними через невеликі телескопи складалося враження, що астрономи бачать планету.
Однак нові дослідження, які були проведені завдяки JWST, підказали вченим нові дані про формування та еволюцію цих об'єктів, натякаючи на ключову роль бінарних компаньйонів.
Вессон стверджує, що лише кілька тисяч років зоря в центрі Туманності Кільце "була червоним гігантом, який втрачав більшу частину своєї маси".
Тепер же, на останніх митях свого життя, ядро нагріває газ, який випустила зоря, на що він реагує кольоровим випромінюванням світла.
Вчений також розповів, що сучасні спостереження показують, що більшість планетарних туманностей є надзвичайно складними, тож найімовірніше такі складні і несферичні структури створювалися не лише однією сферичною зорею.
"Туманність Кільце є ідеальною мішенню для розгадки деяких таємниць планетарних туманностей", – сказав Вессон.
Ця туманність знаходиться на відстані приблизно 2200 світлових років від Землі, і вона достатньо яскрава, аби її можна було спостерігати навіть в бінокль ясного літнього вечора з північної півкулі і більшої частини південної.
Щоб краще вивчити цю туманність вчені використали інструменти JWST, такі як NIRCam – камера ближнього інфрачервоного діапазону, а також MIRI – інструмент середнього інфрачервоного діапазону. Телескоп Вебба зробив потрібні фото і науковці були приголомшені кількістю деталей на них.
"Яскраве кільце, яке дає туманності її назву, складається з близько 20 000 окремих згустків щільного молекулярного водневого газу, кожен з яких приблизно такий же масивний, як Земля", – розповідається на сайті NASA.
Усередині кільця є вузька смуга випромінювання поліциклічних ароматичних вуглеводнів, або ПАУ - складних вуглецевмісних молекул. Вчені зізнаються, що не очікували їх там побачити.
"За межами яскравого кільця ми бачимо цікаві "шипи", спрямовані прямо від центральної зірки, які помітні в інфрачервоному діапазоні, але були дуже слабко помітні на зображеннях космічного телескопа "Габбл". Ми вважаємо, що це можуть бути молекули, які можуть утворюватися в тіні найщільніших частин кільця, де вони захищені від прямого, інтенсивного випромінювання гарячої центральної зорі", – йдеться у повідомленні.
Зображення MIRI також дозволило вченим краще розглянути молекулярне гало за межами яскравого кільця.
"Несподіваним відкриттям стала наявність до десяти рівномірно розташованих концентричних об'єктів у цьому слабкому гало. Ці дуги, мабуть, утворювалися приблизно кожні 280 років, коли центральна зоря скидала свої зовнішні шари", – зазначають вчені.
При цьому вони пояснюють, що науковцям невідомий процес еволюції зорі в планетарну туманність, який би мав такий часовий проміжок.
"Натомість ці кільця вказують на те, що в системі має бути зоря-компаньйон, яка обертається на такій самій відстані від центральної зорі, як Плутон від нашого Сонця. Коли вмираюча зоря викидала свою атмосферу, зоря-компаньйон формувала витікання і виліплювала їъ. Жоден попередній телескоп не мав достатньої чутливості та просторової роздільної здатності, щоб виявити цей тонкий ефект", – вказують вчені.
Вони переконані, що саме завдяки зорі-компаньйонці було сформовано таку складну туманність.
Раніше OBOZREVATEL також розповідав про те, що телескоп NASA виявив інтригуючу деталь про найдальшу із бачених зірок у Всесвіті.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.