УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Математик 19 століття знайшов планету Вулкан на околицях Сонця: чому і як вона зникла

2 хвилини
15,0 т.
Математик 19 століття знайшов планету Вулкан на околицях Сонця: чому і як вона зникла

В 19 столітті французький математик та астроном Урбен Левер'є виявив, що поблизу Сонця має існувати невідома людству планета, яку він назвав Вулкан. У її існування вірили понад 70 років, поки її не "знищив" Альберт Ейнштейн.

Про фантастичне відкриття розповідає видання IFL-Science. "Відкриттю" Вулкана передувало інше відкриття математика, яке, на відміну від планети поряд із Сонцем, виявилося цілком точним.

У 1846 Левер'є досліджував Уран і виявив, що той рухається дещо несподіваним чином. Виявилося, що існувала розбіжність між тим, як Уран повинен був рухатися відповідно до ньютонівської фізики, а також тим, якою насправді була його орбіта.

Левер'є провів розрахунки і припустив, що орбіта Урану була б логічною, якби поряд існувала інша раніше невідома планета, яка на нього впливала.

Оскільки математичні розрахунки задовольнили цікавість вченого, він не переймався тим, аби знайти планету за допомогою телескопу, але розповів про свою теорію. Нею зацікавився німецький астроном Йоганн Готфрід Галле. У вересні 1846 року він приступив до дослідження в результаті якого виявив, що в межах 1 градуса від точки про яку говорив Левер'є дійсно існує небесне тіло. Це виявилася планета Нептун.

Трохи згодом Левер'є взявся досліджувати одну з найскладніших для споглядання планет Сонячної системи – Меркурій, який є першою планетою від Сонця. Перед Левер'є стояло завдання побудувати орбіту Меркурія, використовуючи ньютонівську фізику.

Виявилося, що орбіта Меркурія знову не вписується у закони фізики і, в принципі, не має жодного сенсу. Ньютонівська теорія передбачала, що планети рухаються по еліптичних орбітах навколо Сонця. Натомість спостереження показали, що орбіта Меркурія коливається більше, ніж можна було б пояснити силою тяжіння інших відомих планет.

Звернувшись до логіки, вчений припустив, що, як і у випадку з Ураном, на Меркурій впливала інша планета, яка, очевидно, знаходиться ще ближче до Сонця.

Зрештою він назвав планету на честь римського бога вогню – Вулкан.

1859 року французький лікар та астроном-любитель Едмон Модест Лескарбо повідомив, що використав розрахунки Левер'є і справді виявив Вулкан. Він повідомив про це математика і той розрахував, якою має бути орбіта Вулкану відносно Сонця. За даними Левер'є планета мала пролітати довкола Сонця від двох до чотирьох разів на рік.

Згодом й інші вчені почали повідомляти про те, що, ймовірно, бачили Вулкан. Частина з них насправді бачили темні сонячні плями, а інші просто помилялися. Тож офіційно ніхто, окрім Лескарбо, не стверджував про те, що бачив планету.

Попри це планету продовжували обговорювати майже 70 років, а у 1879 році в газетах навіть анонсувався її проліт повз Сонце. Звісно, Вулкан так і не з'явився.

Можливо "відкрита" Левер'є планета до сьогодні була б дивовижною таємницею, якби не з'явився Альберт Ейнштейн та його загальна теорія відносності, яка просто "знищила" Вулкан.

Теорія Ейнштейна змогла передбачити орбіту Меркурія без жодних додаткових планет. Теорія передбачає, що масивні об'єкти (наприклад, наше Сонце) створюють гравітаційний вплив на інші об'єкти (усі планети та інші космічні тіла) і чим ближчий об'єкт, тим більш значного впливу він зазнаватиме.

Таким чином, теорія відносності змогла пояснити орбіту Меркурія, а Вулкан просто перестав існувати.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, що саме гравітаційний вплив може свідчити про те, що у Сонячній системі існує Планета Х.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.