Відео дня
Не "Динамо" і не "Шахтар": від України в єврокубках завжди має бути тільки один клуб
Для кого грають українські клуби у Європі? Для фанатів? Для престижу країни? Для власного імені? Останнім часом здається, що вони самі не знають, за що грають. Чи не означає це, що час змінити підхід до формування єврокубкових путівок і відправляти закордон не "Динамо" і не "Шахтар"? OBOZ.UA шукає вихід зі складного питання українського сучасного футболу.
Лідери синхронно показали, що їх футбол - хаос
"Шахтар" і "Динамо" - одвічні учасники єврокубкових змагань від України. Вони можуть займати різні підсумкові місця в чемпіонатах, не брати медалі чи відкривати для себе нові позиції у таблиці - але все одно потрапляти у якийсь міжнародний чемпіонат. От тільки проблема в тому, що в останні роки ми бачимо або сольний успіх когось одного, або спільний провал і квиток додому. І чесно це трішки набридло.
"Динамо" точно не можна в наступні єврокубки, навіть у Лігу конференцій. Костюку треба час, щоб побудувати команду і довіру до неї та до себе. Адже ТТТ пише, що Суркіс одразу до початку роботи нового тренера вже шукав йому заміну. Так, у 15-му турі біло-сині впевнено переграли "Кудрівку". Але до цього так само впевнено програли "Полтаві". Нюанс у тому, що обидві ці команди - дебютанти УПЛ, а далі чекає надскладна перевірка "Фіорентиною". Таке враження, що біло-сині стають все більше схожими на "Ліверпуль". Столичний клуб ще й зіткнувся з великою кадровою кризою, а медичний відділ не встигає всіх лікувати. Тому коуч має проводити масштабні ротації, щоб показати гарну гру. Це стало особливо помітно з полтавцями:
Є гравці, які фізично підсіли, тому ротації ми не уникнемо, потрібно її робити. А те, що співпало – так, ми прагнемо до того, щоб наші вихованці отримували ігрову практику. І якщо буде рівна конкуренція, то, звісно, наші футболісти, яких ми виховуємо, будуть мати перевагу перед іншими
"Шахтар" наче грає краще і тільки-но громив усіх в УПЛ, що неабияк налякало скромні команди Ліги конференцій. Та що сталося в суботу? Нульова нічия проти "Колоса". Для ковалівців це звичний рахунок, вони обожнюють грати на нуль в обидві сторони, а от гірники відпустили вперед черкаський "ЛНЗ" і дозволив команді не тільки вперше побувати на першій позиції чемпіонату, а ще й зафіксувати міні-чемпіонство за підсумками першої половини турніру. Ще треба звернути увагу на Турана, який ніби не дуже розуміє, що відбувається всередині. Відрив від киян оформився у 9 очок, але гірники починають грати передбачувано з більш-менш рівними командами, що показала гра проти одного з андердогів УПЛ.
Нашому колективу необхідно діяти креативніше, краще взаємодіяти між собою. Ми повинні бути більш продуктивними та уважними – я постійно наголошую на цьому хлопцям і намагаюся донести всі деталі
У зоні євровідбору дуже людно
Просто зараз зона можливих єврокубків - із першого по четверте місце - переповнена пасажирами. Окрім "ЛНЗ", "Шахтаря", "Полісся" та "Колоса", які фактично там перебувають, конкуренцію їм складають "Динамо", "Зоря", "Кривбас" і "Металіст 1925." Україна наступного року надсилатиме до Європи знову 4 команди: 1 до відбору ЛЧ, 1 до кваліфікації Ліги Європи (переможця Кубка), і ще 2 - до ЛК, тепер чомусь головний для жовто-синіх турнір. І от кого ж із них обрати? А головне - щоб було чесно. Яка з цих команд має гарну євроісторію?
Кваліфікації ми все частіше провалюємо
Давайте подивимося на об’єктивний показник - футбол останніх 5 років, він найближче до того, що ми маємо змогу спостерігати на полі. Із сезону 20/21 до єврокубків потрапляли 12 українських клубів! А до групи будь-якого турніру на постійній основі доходили тільки "Динамо" та "Шахтар". Ще змогли пострибати у квартетах "Зоря" та "Дніпро-1", а от оновлені єврокубки вже ніхто інший не знає.
Обидва найтитулованіші клуби частіше сповзають з елітних єврокубків кудись на дно, цього року от вперше перетнулися в Лізі конференцій. Але не однаково: донецька команда майже у плей-оф, київська - майже пакує валізи додому. Якщо поглянути ще далі, то і гірники, і динамівці разом долали груповий етап ще восени 2020-го.
Страждає не тільки глядач, а й рейтинг коефіцієнтів
Усе це шаленство позначається на рейтинговій системі УЄФА. Із того самого 2020-го року ми впали з 9-го місця майже на 30! Українська асоціація летить донизу, ніби кияни ніколи не громили "Зринськи", а "Шахтар" не вигризав ту перемогу над "Шемроком". Система отримання очок стара як світ і змінюватися не планує: мало за перемогу на кваліфікаційній стадії, багато за перемогу на Етапі ліги. Але все це ніщо, якщо врахувати головний фактор - залікові бали ділять на кількість учасників, які починали змагання від певної країни. Українці стабільно надсилають 4 команди і майже всі втрачають впродовж ще літньої кампанії. Цього року "Полісся" та "Олександрія" вилетіли на початках і тільки гранди щось продовжують складати до скарбнички. Але цього нікчемно мало для гонитви навіть за найближчими в таблиці Словенією, Азербайжданом і Сербією, від яких відставання маленьке.
А що можна зробити?
Нам дійсно буде краще, якщо зрізати кількість учасників єврокубків до однієї команди. Максимум 2, але тоді треба відправити дійсно гідних. Чому клуби можуть собі дозволити обрати, кого їм віддати для молодіжної збірної, а федерація чи глядачі не можуть обрати команду симпатій? Через ту ж "Дію" голосувати, наприклад, як на Євробаченні.
Ну а якщо покладатися на більш спортивний принцип, то відповідь теж давно готова. УПЛ вже проходила таке, коли було замало команд і ми ділили таблицю на дві половинки, у верхній саме збиралися найбільш реальні претенденти на міжнародні змагання. Якщо це старомодно - Бельгія демонструє схему, у якій задіяні всі команди: перша шістка б’ється за ЛЧ і ЛЄ, друга шістка долучається до плей-оф за право бути в Лізі конференцій. Це дасть українським глядачам цікавіший футбол на всіх етапах. А ще запустить окреме змагання за дійсно важливі для престижу країни місця між реальними претендентами.
Можна відправляти і по 4 команди, але вони тоді мають довести свою мотивацію. Або подивитися на Ліхтенштейн - там немає власного чемпіонату, клуби грають тільки у Швейцарії. Однак на міжнародну арену вони все ж потрапляють - достатньо виграти внутрішній кубок. Сьогодні в Україні так можливо отримати вихід у Лігу Європи, але чому б не змінити підхід? Наприклад, переможець Кубка отримує путівку на стадію ЛЧ, фіналіст - до ЛЄ. А між чвертьфіналістами розіграти Лігу конференцій.
Так, лишається маленька вірогідність, що закордон проти умовної "Омонії" поїде грати якийсь дуже щасливий аматорський клуб, але у 99% випадків це все одно буде команда Прем’єр-ліги із найбільш гнучким складом, якій вистачило ресурсів на кілька одночасних турнірів. Ще потрібна заборона на продаж найбільш результативних гравців попереднього сезону (або інше, як визначить Регламент). Пам’ятаєте, як "Олександрія" з Ротанем створила велике диво і виграла перші в історії срібні медалі? Містяни тоді були й за крок від того, щоб посунути "Динамо" з лідерської позиції. Але влітку команду обікрали (навіть тренера поцупили) й на поля Ліги конференцій вийшла беззуба команда, яка згоріла "Партизану", посипалася та одразу вилетіла. Наслідки досі їх переслідують і в УПЛ - команда міцно паркується в зоні вильоту з еліти, а востаннє вигравала ще у вересні. І це лише через рік після медалей.
Український футбол потребує реформи щодо єврокубків. Ми завжди вболіваємо за наших, навіть якщо вони ганебно програли попередній тур і ні на що не претендують. Але й фанат теж заслуговує на повагу та зацікавленість від футболістів. Часи дійсно складні і коли спорт лишається однією з небагатьох розрад - не можна позбавляти такого свята. Футбол же грають для глядачів?