"Дуже боляче в моменті": про історичний вихід України в півфінал ЧС, ризиковану пропозицію по збірній та справжню Світоліну розповіла Анна Поповченко

Директорка благодійного фонду Еліни Світоліної Анна Поповченко розповіла, що работа Svitolina Foundation з жіночою збірною України була непростим викликом, але це вилилось в історичний результат півфінал тенісного чемпіонату світу – Кубка Білл Джин Кінг. І хоча наразі у нашої країни з Китаєм непрості дипломатичні відносини, у "синьо-жовтих" була просто шалена підтримка на трибунах у Шеньчжені.

Відео дня

У коментарі OBOZ.UA Поповченко згадала, як у січні 2024-го вони наважились взяти на себе жіночу збірну України. І хоча у тому ж році відбулась болюча поразка від Румунії, це був важливий урок, який 2025-го дозволив команді на чолі зі Світоліною і Мартою Костюк вперше дістатися півфіналу Кубка світу, де вони поступились Італії 1:2, але піднялись на п'яте місце у світовому рейтингу.

– Як каже наша засновниця та перший номер національної збірної України з тенісу Еліна Світоліна, "Pressure is a privilege" (тиск – це привілей – Ред.). Це насправді цитата відомої тенісистки Біллі Джин Кінг. Тому не те, щоб ми шукали проєкти, які створюють додатковий тиск, але ми оцінили пропозицію взяти на себе збірну, нам вона здалася цікавою. Бо коли ми її отримали, то спочатку сіли всією командою і подумали, чи дійсно ми можемо не просто отримати права, а зробити результативні зміни.

Ми оцінили свої можливості, бажання та мрії і погодилися. І дуже щасливі, тому що через два роки ми бачимо, що збірна України вперше у своїй історії грала у півфіналі Кубка Біллі Джин Кінг, вперше в історії вона посіла п'ятий рядок у світовому рейтингу. Це те, чим ми дуже пишаємося. І будемо сподіватися, що у нас будуть ще кращі результати.

– Одним з кроків на цьому шляху збірної був минулорічний матч із Румунією, який ми програли і не потрапили до компанії найкращих збірних світу. Як, маючи такий кейс, не опустити руки?

– Це дуже цікавий кейс, оскільки я не можу сказати, що ми були якимось впевненими. Але ми дійсно були лідерами, і все очікування – і наше, і наших уболівальників – було таким, що для нас це прохідна команда.

Ми не пройшли, це було дуже боляче, я навіть не можу передати як. Але це якраз показує, на мою думку, гарний кейс, коли ти сідаєш і починаєш робити роботу над помилками. А вони були. Це був наш перший матч, перший досвід після того, як ми отримали це право.

Після цього ми зробили зміни в команді, в тренерському складі, в менеджерському управлінні, у підході до команди й до дівчат. Тобто це була прикра і дуже болюча поразка, але якби її не було, можливо б, потім у нас не було б п'ятого місця в світі. Тому помилки – це в моменті дуже боляче, але насправді цей досвід завжди допомагає зростати. У спортсменів в житті так завжди, тому що в тебе немає перемоги без поразок.

– В результаті змін, про які ви сказали, капітаном команди став Ілля Марченко. Чия це була ідея і як взагалі йому якось корегувати тенісисток з таким досвідом, як наприклад, у Еліни Світоліної?

– Майже всі рішення у нас приймаються командно. Хочеться сказати, що також до нашої команди входить Сергій Стаховський, який допомагає, консультує. Якщо хочете, у нього роль радника, враховуючи його досвід. Але зараз він – військовій, тому не може брати повноцінну участь, але він достатньо часто долучається. Він є частиною нашої команди.

Рішення про призначення Іллі капітаном також було командним і важливим для нас. По-перше, це – досвід. По-друге, це – авторитет команди. І для збірної Ілля є авторитетною людиною, він дуже добре знає дівчат. Він із ними у гарному контакті.

Ми знаємо, що матчі збірної відбуваються декілька разів на рік, але він завжди їздить на великі турніри, щоб спілкуватися з дівчатами, щоб бачити, в якій формі вони наразі перебувають. Він вивчає наших конкурентів. Тобто в нього робота триває цілий рік. І ми бачимо, що є результат.

– Коли ми вийшли до фінального раунду в Китаї, які були головні виклики? Адже ми вперше виступали на цій стадії і фаворитом у чвертьфіналі все-таки вважали Іспанію?

– Дійсно, команди, які були разом з нами в Китаї, вони вже виступали там не один раз. А для нас це було нове середовище, нове місце. Не дивлячись на те, що всі наші дівчата грають топові турніри, але коли ти виступаєш за збірну, це зовсім інше. Я буваю з Еліною на різних турнірах, але коли ти з командою, це абсолютно різні стани.

Коли ти програв індивідуально, це, звісно, важко, але ти йдеш далі працювати. Коли ти граєш за команду, на тебе відбувається неймовірний тиск – країни, вболівальників. І під час війни це настільки важливо приносити ось такі навіть невеличкі перемоги, щоб була якась радість у наших людей.

Тому, безумовно, відчувався тиск. Це був наш перший раз на такій стадії. Сподіваюся, ми будемо там і другий, і третій. І будемо вже більш розслаблені, можна так сказати.

Також ще одним моментом був Китай, де відбувалися матчі. Ми всі знаємо, які складні відносини у нас з Китаєм – дипломатичні, на рівні держави. Тому всі ці моменти, скажімо так, не дуже нам допомагали. Але, думаю, ми все одно зробили класний результат.

– А можна озвучити кілька моментів по складнощам в Китаї?

– Ти просто їдеш туди, і ти вже розумієш ситуацію. Ми ж не в вакуумі живемо. Тому все бачимо. Але я хотіла сказати, що навіть, не дивлячись на ці очікування, наше посольство в Китаї створило просто неймовірну підтримку.

Вони два місяці збирали українців і китайців, які підтримують Україну. І саме на наших матчах ми відчували вболівальників китайських. І це дуже було чутно і в в трансляції. Але ми просто вже їхали туди, розуміючи, куди ми їдемо, де ми граємо. Тому так.

– Навіть іспанки потім жалілися, що в України була така шалена підтримка на трибунах.

– Так, це правда. Не Бадоса, а хтось з дівчат на прес-конференції сказав, що вони чули тільки наших уболівальників.

– Еліна Світоліна двічі за останній рік отримувала нагороду Heart Award – за гру проти Польщі і за фінальний раунд. Що у ній є такого, що спонукає людей голосувати за неї, підтримувати?

– Я думаю, що головна риса Еліни, що вона справжня. Вона справжня, вона багато працює. І це всі розуміють. І ти не можеш цього приховати. І це бачать уболівальники, організатори турнірів. Думаю, що і її праця, і справжність, є такими критеріями, чому люди її обирають.