Українські хокеїсти бились з Росією в Москві, а потім – одни зрадили і втекли до РФ, а інші знаходяться під обстрілами: наш останній ЧС в еліті і доля гравців
У такий важкий для країни час чоловіча збірна України з хокею зробила всім неймовірний подарунок, пробившись в світову еліту, де ми побачимо її вже наступного року. У той час, коли помішана на грі з шайбою країна-теристка залишається за бортом змагань. Останній раз "синьо-жовті" виступала у головному дивізіоні майже 20 років тому. Чемпіонат світу тоді відбувався якраз на території РФ і закінчився прикрим провалом наших хокеїстів. Але й росяни, які навіть "реанімували" ведмедя, не досягли свого, хоча й перемогли українців на груповій стадії.
OBOZ.UA вирішив згадати той на даний момент останній чемпіонат в еліті, які приймала Москва і Митищі. Тим паче, що дехто з тієї збірної доклали руку до створення цієї. Хоча дехто обрав країну-агресорку й отримав паспорт з двоголовою "куркою".
Оригінальністю росіяни не відрізнялись і у 2007-му, зате забобонів мали повний оберемок, тому талісманом першості обрали... ведмедя. Адже стилізований під хокеїста "істинно російський" хижак до цього був офіційним талісманом вже трьох московських чемпіонатів світу, щоправда, за радяньских часів – у 1973, 1979 та 1986 роках. І тоді всі турніри виграла збірна СРСР.
А от символом ЧС 2000-го у Санкт-Петербурзі був лось, і команда РФ там з тріском провалилася – тільки 11-те місцем з 16-ти учасників. Тому майбутні терористи вважали, що ведмідь їм точно принесе трофей. Забігаючи наперед скажу, що дарма вони на це сподівались, хоча змогли зачепитися за бронзові нагороди у боротьбі із Швецією.
Україна тоді опинилася у сильній групі з Росією, Фінляндією та Данією. А склад нашої команди сформували переважно з гравців з ліг РФ і РБ, зокрема й "Сокола", який тоді виступав у білоруській Екстралізі. На жаль, груповий етап підопічні Олександра Сеуканда провалили, програвши усі три поєдинки із загальним рахунком 4:17.
Особливо болісною була поразка від збірної РФ – 1:8 на "Ходинці" в Москві, хоча українці першими відкрили рахунок, скориставшись чисельною перевагою. Голкіпера "червоних" засмутив автор першої шайби України на чемпіонатах світу в топ-дивізіоні Сергій Климентьєв. Міг подвоїти рахунок Валентин Олецький, однак свій момент не використав, а от росіяни увімкнулися.
Після першого періода "синьо-жовті" поступались вже 1:2, а потім у кожній з двох наступних 20-хвилинок пропустили по три шайби без відповіді.
Після поразок від Фінляндії (0:5) і РФ (1:8) українці зійшлися з Данією і мали вигравати, що уникнути останнього місця в групі і "турніру невдах", які будуть боротися за виживання у найсильнішому дивізіоні. Найрезультативнішим виявився перший період, який залишився за ютландцями – 3:2. Після перерви представники північної Європи ще на шайбу збільшили свою перевагу.
"Синьо-жовті" продовжували боротися, у заключному періоді зменшили відставання до мінімума, але не змогли зрівняти рахунок і перевести гру в овертайм. 4:3 і Данія вперше перемогла Україну в офіційних матчах чемпіонату світу.
У турнірі за збереження прописки в еліті команда Сеуканда була розбита Латвією – 0:5, потім проявила характер і дотиснула Норвегію 3:2, але у вирішальному протистоянні з Австрією провалилися у захисті.
На 15-й хвилині зустрічі рахунок був вже 3:0 на користь опонентів. Гол "у роздягальню" від Люткевича, а потім шайба Бобкіна на початку другого повернула інтригу, але ще до кінця другого періода на табло горіли 6:2. У підсумку суперники провели найрезультативніший матч світової першості-2007, однак австрійці перекидали "синь-жовтих" – 8:4.
З такими сумними результатами Україна посіла останнє, 16-те місце і вилетіли з топ-дивізіону. Трохи втішало лише те, що росіяни на цій першості також не досягли своєї мети – програли у півфіналі Фінляндії з рахунком 1:2. А чемпіоном стала Канада.
Олександр Сеуканд після чотирьох років на посту головного тренера України був відправлений у відставку. Хоча у ФХУ відмовлялися говорити про звільнення. Мовляв, просто у Сеуканда після чемпіонату світу закінчився термін усної домовленості із федерацією. Цікаво, що контракт із ним не був підписаний через відсутність фінансових можливостей.
"Було завдання федерації хокею України на чемпіонат світу. Команда та тренер його не виконали. Моя відставка – наслідок цього. Жаль, що надалі моє ім'я пов'язуватимуть із вильотом збірної України з групи А. Але я точно знаю, що залишаюся працювати в українському хокеї, у "Соколі". Можливо, наступного сезону гратимемо в чемпіонаті Росії. Це залежить від рішення керівництва", – відзначав Сеуканд. І таки встиг трохи пограти у Вищій лізі РФ.
А президент ФХУ Анатолій Брезвін тоді пообіцяв розвивати хокей і що вже до кінця 2007 року в українських регіонах буде введено в дію чотири хокейні арени – у Донецьку, Херсоні, Харкові та Калуші Івано-Франківської області, на що у бюджеті країни закладено близько 60 млн гривень.
Міста обрали, виходячи з того, що вони й так уже є хокейними центрами, і там не потрібно починати все з нуля. І арени були відкриті, але 16 квітня 2025 року російські окупанти вдарили по Центральному району Херсона керованими авіабомбами й повністю зруйнували льодовий палац "Фаворит-Арена".
Цікаво, що один з голкіперів того складу "синьо-жовтих" Ігор Карпенко зараз тренує воротарів у збірній України і входить до штабу Дмитра Христича. Як і Олег Шафаренко. Артем Гніденко очолював студентську збірну України на Універсіаді-2025, здобув з командою бронзові медалі.
В минулому захисник Андрій Срюбко теж не так давно був головним тренером "синьо-жовтих", а наразі очолює національну команду України U-20, а колишній форвард Олександр Бобкін працює його асистентом. Чимало хокеїстів зі збірної 2007-го наразі працюють в наших клубах. Але є й зрадники.
Юрій Наваренко після закінчення кар'єри подався до Росії. З 2018-го по 2020 рік він працював у дитячій школі "Крил Рад", а потім входив до тренерського штабу "Крил" у МХЛ. І не залишив їх навіть після початку повномасштабного вторгнення РФ, коли російські окупанти катували й вбивали людей навколо його рідного Києва. Чемпіонат-2024/25 зрадник починав головним тренером МХК "Тамбов" у Національній молодіжній лізі, а в лютому 2026-го призначений головним тренером самарського ЦСК ВВС, пов'язаного з армією окупантів.
На жаль, втік до РФ і В'ячеслав Завальнюк, який після завершення гравецької кар’єри чотири роки був генеральним менеджером національної збірної України і віце-президентом Федерації хокею України, у 2007–2014-му обіймав таку ж посаду в київському "Соколі" і отримав ордена "За заслуги" ІІІ ступеня. Але колишній захисник який вже отримав паспорт країни-терористки і увійшов до штабу "Чайки" з Нижнього Новгороду з Молодіжної ліги.
Не тішить і вибір нападника Олександра Матерухіна, який зрадив Україну ще понад 10 років тому, коли знаходився на контракті у мінському "Динамо". У серпні 2015-го він зізнався, що вже має на руках паспорт Білорусі. Згодом в РБ киянин тренував Могильов, але був звільнений через погані результати.
Окремо зі складу збірної стоїть Олександр Матвійчук, який приєднався до ЗСУ і має чимало нагород. Влітку 2025 року він зазнав важкого поранення на фронті – разом з трьома побратимами потрапив у ворожу засідку, росіяни стріляли впритул, але, на щастя, всі залишилися живими, хоча троє отримали дуже серйозні поранення. Спортсмен мав поранення в обличчя і перший час перебував в медикаментозному сні під наглядом лікарів. А зараз відновився збирається написати книгу про свою історію у війську.
Василь Бобровников спочатку служив у теробороні, а потім став водієм карети швидкої допомоги.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!
