Турнір з одним переможцем. Що за Кубок української ліги, про який ви точно ніколи не чули

Багато років тому, коли український футбол виходив на певні вершини, на теренах професійних змагань виник новий турнір – Кубок української ліги. Ідея дати стимул клубам нижчих дивізіонів чудова, але все одразу пішло не так і команд ставало менше навіть без ігор. Що не вийшло? Розповідає OBOZ.UA.

Старт – один розіграш – фініш

Кубок ліги виник як реакція на кризу. У липні 2009 року Атестаційна комісія не допустила кілька команд нижчих дивізіонів до змагань. Проблема була значною: замість 34 турів одні клуби мали б провести 26, а інші взагалі 22. Кількість команд у Другій лізі впала до критичних цифр, тому ПФЛ почала терміново шукати спосіб штучно розширити календар. Саме так з’явився Кубок ліги. До нього не пустили представників УПЛ і Першої ліги, метою було підвищити престижність футболу серед учасників Другої ліги й аматорських змагань.

Схема була простою: груповий етап і плей-оф до фіналу. Початкова ідея була на 8 квартетів, але одразу все пішло не так. Замість 32 назбиралося тільки 24 учасники – 8 аматорів, 13 друголігових клубів і 3 дублі першолігових команд. У Другій лізі тоді було багато фарм-колективів, що помітно за назвами "Карпати-2", "Маріуполь-2" і "Шахтар-3".

Сьогодні ви вже не дивуєтеся назві якоїсь компанії у назві будь-якого турніру. Це легальний спосіб знайти гроші на змагання та профінансувати витрати. В останні роки відомі букмекерські компанії – це спонсори тієї ж УПЛ чи Кубка України. Але 20 років тому наш спортивний простір був сповнений спроб укласти партнерство із кимось, аби спробувати комерційну співпрацю. У 2009 році на перший розіграш цього Кубка зайшла спонсором британська компанія спортивного екіпірування Umbro.

На груповому етапі злам ідеї продовжився. Клуби розподіляли за регіональним принципом, щоб не витрачати забагато коштів на дорогу, але саме це пізніше зіграє злий жарт. Вилітав за регламентом тільки останній клуб, та одразу в 3(!) групах знялися по дві команди! Ще в одному випадку мала місце дискваліфікація, вигнали "Дніпро-75". Таким чином, до плей-оф пройшли 13 замість 16 клубів.

Шлях фіналістів – суцільний цирк

У вирішальній грі нового українського турніру зіграли вінницька "Нива" та "Гірняк-Спорт" з міста Горішні Плавні. Представники Вінниччини не пропустили жодного м’яча та громили майже всіх. 3:0 із "Карпати-2", 5:0 проти "Львів-2" і 2:0 у двоматчевій грі півфіналу з "Миром". На той момент команда отримала гарну фінансову підтримку, тому за підсумком сезону кваліфікувался до Першої ліги. Треба було брати і єдиний доступний для себе трофей – Кубок ліги.

"Гірняк-Спорт" взагалі не мав тут бути. У групі колектив не приїхав на один із матчів, отримав технічну поразку та набрав тільки 1 бал із гарантованою путівкою додому. Але "Ходак" і дубль "Олександрії" знялися, тому далі пішли саме полтавчани. Своїм шансом вони скористалися, адже пропустили тільки раз у півфіналі, а до цього вибили дубль "Арсенала", "Рось" і "Маріуполь-2".

Фінал, одначе, не вийшов насиченим. Під пильною увагою трьох тисяч глядачів "Нива" почала з голом "Вороніна", а в другому таймі знищила суперника 4:0 за 17 хвилин. Переможець забрав 150 тисяч гривень призових, фіналіст отримав комплектів форми на всю команду. Але Кубок ліги так і лишився одноразовою акцією ПФЛ, оскільки економічно та медійно не виправдав жодних очікувань. Учасники знімалися, аутсайдери проходили далі, стабільності не було для жодної з ігор. Ба більше – навіть попри кластеризацію, клуби не подякували, а ще більше скаржилися на додаткові витрати. Останнім ударом стала нульова зацікавленість із боку фанатів і самих клубів, бо гроші не компенсували майже нічого, а переможець не отримував солідної винагороди.

Про нові турніри говорять. Але ідею не підтримують

Ви точно читали давнє інтерв’ю президента "Вереса" Івана Надєїна, який закидав ідею про ще один турнір в Україні – Кубок ліги. Це ніби аналог такого ж англійського змагання, де гранди починають із таких глибин, що про них навіть і не чули в самій Британії. Такого в Кубку України немає, бо від самого старту йдуть навіть аматори, але не гранди. В останні роки трапляється, що "Динамо" та "Шахтар" зустрічаються на ранніх стадіях і лишають змагання без одного з фаворитів. Але інтрига навіть у такому вигляді не дотягує до логічного підсумку, бо виграє все одно хтось із них. Надеїн тоді натякав і на це:

Казали і про досвід ігор, і про порожнини в календарі. Але минуло багато часу і жодної думки в бік нового турніру так і не сталося. Та й історично Кубок української ліги показав, що без адекватної організації все впирається в цікаву ідею із жахливими змагальними деталями.

Кубок ліги показав, що нам не треба інших турнірів

Україна не потягне більше змагань. І справа не тільки у збитках від війни. Ніхто не готовий більше грати. Учасники єврокубків тоді будуть скаржитися на тисячі додаткових кілометрів, а команди з УПЛ, найімовірніше, будуть надсилати другий склад. Матч-дей сьогодні не покриває витрат на проведення гри і чеки будуть ще більшими. Зима теж не на нашу користь – в Англії хоча б м’якший клімат, тоді як у нас сніжить. До того ж, стадіони відкриті й буде прохолодніше, а це кардинально інша система підготовки футболістів.

А якщо придивитися детальніше, то не всі команди банально дотягують до кінця своїх чемпіонатів. За останні роки "Дніпро-1" зник просто під час підготовки до сезону і за крок до єврокубків, "Львів" вилетів із УПЛ і нікуди більше не заявився, "Чайка" перепрофілювалася з основної команди на молодь, а "Ужгород" і "Скорук" залишилися без сталого фінансування через війну. Це один із найбільш впливових факторів, які не можуть гарантувати клубам участь у будь-якій кількості турнірів. Сьогодні слід насолоджуватися красиви історіями, як із "Полтавою" в Кубку України. А от нових змагань доведеться почекати.