Розгром, який не вражає. Чому перемога "Динамо" 3:0 над "Хамруном" виглядала жахливо: тактичний огляд матчу ЛЧ
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Київське "Динамо" у 2-му раунді відбору Ліги чемпіонів розібралося із мальтійским "Хамрун Спартанс" 0:3 на виїзді. Але насправді результат не виглядає як щось надихаюче - команда Шовковського не переконала, що вона вже налаштована на боротьбу. OBOZ.UA розбирає матч і показує неочевидний момент, до якого гравцям треба готуватися вже зараз, щоб точно зіграти в наступному раунді ЛЧ.
Стартові склади
"Динамо": Нещерет, Дубінчак, Михавко, Попов, Тимчик, Михайленко, Піхальонок, Буяльський, Кабаєв, Ярмоленко, Ванат.
"Хамрун": Бонелло, Камендзулі, Компрі, Белічич, Політо, Едер, Емерсон, Чадженович, Мбонг, Шимкус, Коффі.
Перший тайм. Обережно-складний період
Попри очевидну перевагу "Динамо" над суперником, стартовий темп був доволі низький, а рівень ризику катастрофічним. Навіть важко виділити, що саме кульмінація перших хвилин: Нещерет і його помилковий дриблінг, паніка серед захисників під тиском, обрізка Ярмоленка з ударом по воротах там, де про це ніхто б і не здогадався. Кияни тримали ініціативу, але жвавий пресинг мальтійців залишав біло-синіх у своєму штрафному.
Певно злякавшись такого розвитку подій, українці вибігли в першу організовану атаку лівим флангом. Гру довели до Буяльського, який точно викотив у центр, а Ванат наодинці розібрався із воротарем із кількох метрів. Ми гарно скористалися помилкою центру захисту "Хамруна" - футболісти оборони просто розбіглися в різні боки та дозволили занести м'яча у власні ворота. 1:0.
Чим запам’ятався суперник - суто мальтійським характером. Відпочинковий стиль без особливого напруження та постійний пошук пенальті, коли Коффі та Шимкус намагалися зачепитися за будь-який дотик від Михавка чи Попова й одразу падали. Метод таких собі дельфінів жодного разу не спрацював, а суддя не звертав уваги на подібні епізоди, хоча за перший тайм їх було багато. Вже у другому таймі до такого настрою додасться надмірна агресія - і гравці киян масово падатимуть на газон через незрозумілі удари по ногах.
Що хотіло від матчу "Динамо"? Суто раціонально нам потрібні були очки до таблиці коефіцієнтів, а Шовковський мав можливість подивитися, що напрацьовано на зборах. Фактично вони ще продовжуються і ці ідеї треба ще покращити, бо до початку УПЛ є час. Були ще моменти попереду: Кабаєв здалеку, Попов головою, Буяльський і його чергова передача на Ваната. М’яч навіть ще раз потрапив у ворота, втім з офсайдом. Трохи забігаючи наперед, "Динамо" виконало 6 ударів у ствір, мальтійці - жодного. І від цього враження від матчу стає ще гіршим.
Другий тайм. Розгром із присмаком незадоволення
По перерві гра продовжилася під егідою українського клубу, але із все меншою креативністю. Ванат показав свій персональний максимум у першому таймі, а далі вже грав на команду, хоча це був зайвий хід, бо потрібні були цікаві дії перед чужими воротами. Коли Ярмоленко відправив м’яча десь у напрямку місцевого пляжу, стало ще тривожніше за моральний стан футболістів і такі відчайдушні рішення при мінімальній перевазі в рахунку.
Ще один поганий дзвіночок - в атаці ситуація лишилася як рік тому. Навіть проти такого легкого суперника динамівці чекали до вірного. На межі штрафного Ванат і Кабаєв майже не били по воротах, а частіше переводили м’яч далі, щоб удар ну точно відбувся із найкращої позиції. І без того щільний захист мальтійців швидко насичувався оборонцями, які закривали простір. Як підсумок - втрата вигідного моменту і пас назад. Ми вже бачили таке в групі Ліги Європи 24/25, коли біло-сині залишалися майже весь етап без голів.
Було в цьому матчі гарне враження завдяки зв’язці Буяльського та Ваната. Саме вона давала найбільше позитиву та змушувала прокинутися там, де гра в моменті ніби зупинялася. А ще Шовковський зробив якісні та вчасні заміни, наприклад, Шапаренко тільки посилив атакувальну складову. Та попри це гол на 76-й хвилині - чисте везіння. Буяльський пробивав у напрямку воріт, але взяття відбулося лише завдяки рикошету. Без нього голкіпер Бонелло точно брав би низький та прямий удар. У додатковий час рахунок став 0:3. Без урахування голів, кращим хайлайтом точно став оркестр, який був гучнішим за фанатів і тренерів на бровці. Виконання ними хіта "ПТНПНХ" згодом підхопили і трибуни.
Небезпека наступного матчу зовсім не у голах суперника, із таким темпом їм не відіграти 3 м'ячі. Як ми побачили вчора, "Хамрун" вийшов до ЛЧ, щоб битися, але… ногами. Пам’ятаєте, що в "Хамруна" було 0 ударів у ствір? Усе тому, що вони не бігли. Було кілька передач вперед по перерві, на які не відповідали нападники, тому й наші захисники поглядом супроводжували м’яч, який забирав Нещерет. А от чим ближче був кінець гри, тим більше було фолів. Надто добрий рефері навіть переплутав мальтійських футболістів і залишив жорсткого Мбонга без картки. В першу чергу Шовковському слід зосередитися на тому, щоб вберегти від зайвих травм численних гравців, у яких є ризик рецидиву чи травм від стиків.
0:3 - "Динамо" громить "Хамрун" та ця гра не виглядала стильно. Кияни назбирали вдосталь голів для переваги перед номінально домашнім матчем, але щоб вигравати у наступних матчах треба відшукати характер. Хочеться сподіватися, що сміливість буде такою ж, як із "Партизаном" рік тому, коли летіло і залітало все, що тільки могло. На кону не тільки очки для рейтингу, а й спокій фанатів, які побачать, що команда підготувалася до сезону.











