"Золото" ОІ у фігурному катанні, феномен Магучіх, домінування у боксі. Головні спортивні досягнення України за 35 років незалежності

День Незалежності – традиційно період підбиття певних підсумків в історії держави. Спортивна галузь не виключення, адже Україна за 35 років має багато унікальних та карколомних досягнень у багатьох його видах. Чи згадаєте ви всі ключові моменти? Розповідає OBOZ.UA.

Оксана Баюл – перше "золото" незалежної України

Вихованка Дніпровської дитячої школи олімпійського резерву, Оксана Баюл стала першою в історії нашого спорту олімпійською чемпіонкою. У 1994 році, на зимових іграх у Норвегії на льоду їй не було рівних. Попри зіткнення з іншою спортсменкою та шалену конкуренцію, виступ українки на льоду став культовим. Сьогодні згадують, що Баюл упевнено виконала всі елементи довільної програми, але за мить до завершення дізналася, що їй не вистачає очок. Тому вона пішла на комбінацію: подвійний аксель і подвійний тулуп. Вищі оцінки за артистизм подарували золото саме їй. Завдяки Баюл над олімпійським подіумом уперше замайорів наш прапор і заграв гімн незалежної України.

До слова, ця нагорода лишається однією з лише трьох золотих на зимових Олімпіадах. Усього Україна взяла 9 зимових медалей. А у 1996 перше літнє золото взяв борець греко-римського стилю В'ячеслав Олійник. Там за 35 років ми маємо 151 медаль (38-41-72).

Потрійна боксерська слава

Віталій та Володимир Клички встановили безпрецедентну гегемонію у надважкій ваговій категорії професійного боксу. Вони одночасно зуміли зібрати найпрестижніші чемпіонські пояси планети: WBA, WBC, IBF, WBO та IBO. Подвійне лідерство тривало понад десятиліття, а в історії боксу їх кар’єра на понад 100 боїв на двох записана як "Ера Кличків". І одночасно з ними на межі століть зростало нове покоління боксерів.

Наступним у великий світ зміг вийти новий абсолютний чемпіон – Олександр Усик, який пройшов шлях від золото ОІ-2012 до легенди професійного боксу. У Всесвітній боксерській суперсерії українець має всі основні пояси, а потім переграв повторив своє унікальне абсолютне чемпіонство у хевівейті, запам’ятавшись перемогами над Джошуа та Ф'юрі. А ще Усик унікальний тим, що він, на відміну від обох Кличків, лишається непереможеним. Нещодавно він відмовився від усіх поясів, щоб відкрити шлях до них новим боксерам, але поки не завершив кар’єру.

Подвійний успіх "Шахтаря"

На клубному рівні в України є видатний сезон 2009 року, коли донецький "Шахтар" здобув історичну перемогу над бременським "Вердером" у фіналі Кубка УЄФА. Команда Луческу тоді весь рік демонструвала яскравий атакувальний футбол і навіть переграла "Динамо" на шляху до трофею, який став першим і поки єдиним єврокубком для нашої держави за часів незалежності. Окремої клубної згадки заслуговують ще дві команди – "Таврія", яка лишається єдиним переможцем УПЛ окрім грандів і "Дніпро", який подарував нам неймовірний фінал 2015 року в Лізі Європи.

Футбольна феєрія різних років

Головна футбольна збірна України, перш за все, пам’ятна чвертьфіналом ЧС-2006. Це був перший (і досі єдиний) для жовто-синіх Мундіаль і там ми запалили на повну: видали нервову групу, подолали плей-оф і вибили там Швейцарію в легендарній серії пенальті, яка досі тримає Шовковського в елітному списку сухих одинадцятиметрових. Нові чвертьфінали були вже на ковідному Євро-2020 під керівництвом Шевченка. Україна, завдяки драматичному голу Довбика на останній хвилині, вийшла майже до вирішальної стадії турніру. І хоча це все, що можна згадати за довжелезну історію виступів, ми дуже віримо, що футбольні успіхи ще чекають.

Яскравою була і молодіжка, яка виграла ЧС-2019. Тоді команда Петракова пройшла турнір без жодної поразки, її тактична дисципліна показала справжню силу та командну єдність. У фіналі українці впевнено здолали збірну Південної Кореї з рахунком 3:1 завдяки дублю Супряги, а воротар Лунін отримав "Золоту рукавичку". Багато з тих молодих збірників тоді проклали собі шлях до першої команди, а деякі – і до майбутнього покращення кар'єри.

Шевченко – єдиний найвищий успіх України

Андрій Шевченко – володар найпрестижнішої індивідуальної нагороди світового футболу. У 2004 він взяв її у футболці "Мілана", що підсумувало розкішний сезон із перемогою в Серії А та в гонці бомбардирів. Саме Шева повернув українську тему до світового футболу й показала, що наші гравці гідні того, щоб звернути на них постійну увагу. Але насправді українці мають аж три м’ячі: найвищі індивідуальні нагороди також виборювали Ігор Беланов та Олег Блохін, представники київського "Динамо".

Абсолютний олімпійський рекорд

Продовжуючи тему Олімпіад, не можна не згадати про Ольгу Харлан. За 35 років поки не було більш титулованого спортсмена. У шаблістки – 6 медалей різного ґатунку. Якщо індивідуально українка брала тільки три бронзи, то її командна шабля подарувала нам кілька перемог. І це не рахуючи численні нагороди на чемпіонатах світу та Європи, що залишає за Харлан статус лідера світового фехтування багато років.

Нові рекорди на будь-який смак

Ім’я Ярослави Магучіх – це справді пантеон світової легкої атлетики. Спортсменка має за собою світовий рекорд у стрибках у висоту, адже підкорила планку в 2.10 на етапі Діамантової ліги. Те досягнення трималося 37 років і було перевершене саме українкою. А у серпні Магучіх виграла золоту медаль Європи втретє поспіль – і це повторення рекорду континенту. Скарбничка постійно поповнюється, адже буквально вчора Ярослава взяла ще одне золото в Сілезії. Її досягнення стали одними з найвизначніших проривів у сучасній легкій атлетиці.

Паралімпійський феномен

Наша Паралімпійська збірна протягом десятиліть демонструє один із найвищих рівнів підготовки у світовому адаптивному спорті. Із 2004 року вони незмінно стають одними з найкращих у медальних заліках, а в Ріо, Токіо та Парижі саме українці заходили у топ-5 світового рейтингу. А Максим Кріпак та Євгеній Богодайко виборювали десятки золотих нагород. Це не тільки про оновлені світові рекорди, а й про феномен незламності українських паралімпійців.

Еліна Світоліна

Цього року теніс засяяв новими фарбами. У нас є багато перемог за останні роки, але у 2026 він широко пов’язаний з ім’ям Еліни Світоліної. Лише цього літа вона – чемпіонка WTA 1000 у Римі та WTA 250 в Окленді, а також і фіналістка WTA 1000 в Дубаї. Зараз вона у топ-10 жіночого рейтингу, а свого часу мала і третє місце. Еліна неодноразово перемагала найсильніших ракеток і зараз продовжує впливати на розвиток українського тенісу, зокрема і дитячого напрямку.

Кравець і майже вічний рекорд

На чемпіонаті світу з легкої атлетики 1995 року Інеса Кравець здійснила історичний стрибок на 15 з половиною метрів. Тоді у жіночому потрійному стрибку аж така відстань стала неймовірним і непорушним світовим рекордом. Наступного 1996 року в Атланті українка закріпила свій статус, виборовши золото на дебютних для цієї дисципліни ОІ. Її техніка розбігу та виконання фінальної фази стрибка вивчалися спеціалістами як хрестоматійний зразок. Досягнення Кравець залишається однією з найяскравіших вершин в історії української легкої атлетики. Так, позначку вже перестрибнули (представниця Венесуели Юлімар Рохас сягнула 15.67 метра), але чверть століття домінування – це фантастичний успіх саме українського спорту, адже до рекорду Кравець за цей час не змогли дотягнутися десятки спортсменок.

Абсолютна сила

Коли мова йде про найсильніших людей, одразу згадується Василь Вірастюк. Він підняв український богатирський спорт на найвищий рівень завдяки своїй неймовірній силі. Окрім профільних змагань зі стронгмену (тих же перемог 2 2004 і 2007 років), він запам’ятався неймовірно великими об’єктами. Там, де здавалося, що це не може посунути людина – Василь виходив і доводив зворотнє. Трамвайні вагони, ланцюг автомобілів, валізи, крижані куби і навіть літак "Мрія"... Все це тягав він. Саме Вірастюк показав і таку силу України, а ще – запустив розвиток нового покоління богатирів. Зараз його підхопив Олексій Новіков, який отримав титул найсильнішої людини у рекордні 24 роки, взявши 537,5 кілограма.

Чебан – єдиний в історії

Веслувальник-каноїст Юрій Чебан досяг унікального успіху в індивідуальних спринтерських дисциплінах на дистанції 200 метрів. Після бронзи на Олімпіаді в Пекіні, він виборов золото в Лондоні, а в Ріозахистив титул. Тоді його каное з патріотичним розписом у вигляді козака стало головним магнітом ЗМІ, коли взяло перемогу на останніх сантиметрах дистанції. Його фірмовий фінішний випад човном уперед став легендарним тактичним прийомом у світовому веслуванні, а сам Юрій залишається єдиним в історії спортсменом, який двічі вигравав олімпійське золото на двохсотметровій дистанції С-1.