"Мене накрила хвиля від ракети і вдавило в шафу": як титулований легкоатлет дивом вцілів під час атаки росіян на готель у Луцьку

У ніч на 6 червня РФ влаштувала масовану комбіновано атаку на Луцьк, куди для участі в командному чемпіонаті країни саме з'їхалися найкращі українські легкоатлети. Під ударом ракет і "шахедів" опинився готель "Мотор", у якому мешкали спортсмени, зокрема й бронзовий призер Європейських ігор-2023 у потрійному стрибку Владислав Шепелєв, який вже вважає 6 червня другим днем народження.

Відео дня

У розмові з OBOZ.UA Шепелєв згадав події жахливої ночі, удар вибуховою хвилею і рішення продовжувати змагання, незважаючи ні на що.

– У четвер після обіду з'явилася інформація про можливий масштабний обстріл. Дивилися, слідкували, якось готувались?

– Насправді я не слідкую останнім часом за такими подіями, бо воно постійно якось відбувається, і в мене є три зони – зелена, помаранчева і червона. І от якщо я перебуваю в якийсь зоні і винищувач летить, то я більше буду дивитися за такими новинами.

Біля "Мотору", на жаль, ця тема не спрацювала. Я думав, що це зелена зона, але виявилось, що червона, і якраз ми потрапили в це. Тож я не прослідкував, але коли почали летіти "шахеди", бо почалося з них, то ми вже прокинулися і були більш пильними до цих подій.

– Дивилась відео, яке викладалось у соцмережі, і там одна зі спортсменок сказала, що не було тривоги, вона її не чула. Чи дійсно це так?

– Насправді я не дуже люблю хейтерів, але реально теж не чув тривоги. Бо, по-перше, я спав, і коли почали летіти "шахеди", то перше піке "шахеда" якраз мене розбудило. Тож я не буду казати, чи була тривога, чи ні, але я особисто не чув, моя група не чула і взагалі всі спортсмени не чули. Хоча ми вже не спали з польоту "шахеда", а це десь з 4 ранку точно.

– Коли почалися влучання поруч з вашим готелем, бо я бачила сусідній будинок і там є серйозні руйнування й жертви? А наскільки сильно була пошкоджена будівля "Мотору"?

– Нам дуже пощастило, що влучило не в наш готель, а якраз, на жаль, у житловий будинок. На жаль, для людей, які там жили, і на щастя, для нас. Бо якби влучило в готель, то, я думаю, ми б зараз вже не розмовляли. І вибухова хвиля просто винесла вщент все, що було з того боку. Дуже пощастило, що ми просто сиділи в коридорі – правило двох стін, правило війни.

Але не пощастило мені, бо після якогось N-ного "шахеда" стало холодно, і я пішов взяти кофту. Тобто я почув, що "шахед" вже прилетів або його збили – пролунав вибух. Я одразу зайшов до кімнати, вдягнув кофту і тільки почав виходити... Мені не вистачило десь, може, пів секунди, і мене накрила якраз хвиля цієї ракети, вдавило в шафу.

Це, напевно, мій другий день народження. Бо я не знаю, як можна було не отримати в цій ситуації жодної подряпини, оскільки позаду розміщено вікно, але в мене не потрапило жодного шматочка. І потім, коли я прийшов, там вже каменюки такі були, якісь залізяки від ракети тощо. Ну тобто пощастило.

– Тобто слідом за "шахедами" десь у районі готелю влучила ще й ракета?

– Так, це тупорильська тактика наших тупорильських сусідів. Вони спочатку виснажують ППО "шахедами", а потім пускають ракету. І, на жаль, як ви бачите, ці ракети ще були оснащені тепловими пастками. І це спрацювало. Усі чотири ракети не були збиті, скажімо так. Бо куди влучило, я вже не знаю.

– Але ніхто зі спортсменів не постраждав? Не зазнав поранень?

– Так, на щастя. Але, на жаль, не всі спортсмени виконували правило двох стін. І деякі атлети просто, скажімо так, вилетіли з кімнати разом з вибуховою хвилею. Ну це зараз вже смішно, мабуть. Але, будь ласка, друзі, люди, не нехтуйте цим правилом. Це завжди працює. Правило щонайменше двох стін. Якщо починається якась атака, або бомбосховище, або дві стіни.

Бо якраз дівчата, яких, думаю, всі бачили на відео, сиділи в кімнаті, де прилетіло. І, власне, слава Богу, що вони були з іншого боку готелю, і їх просто не накрило.

– Скільки тривала ця атака?

– З першої тривала атака і до шостої, десь так. Але ми прокинулися десь о четвертій – пів на п'яту. Десь так. Від того піке "шахеда". І з того моменту ми не спали. Мені ще не пощастило не спати й минулу ніч. Оскільки у мене ввечері вид, то я спеціально збивав собі режим, щоб не каматозитись зранку, не накручувати себе, а просто поспати десь до дванадцятої чи до першої, прокинутись, поїсти і поїхати на старт. І це зіграло зі мною поганий жарт. Бо за п'ятдесят годин – до вечора п'ятниці – я поспав усього три. Ну нічого.

– Я знаю, що деякі атлети ще змагалися після такої ночі?

– Ні, я готувався змагатися у суботу. Ввечері готував собі шашлик з овочами. Але моя група змагалася. На жаль, не вдалося гарно виступити, оскільки кортизол зашкалював після такого ранку. Дуже важко було щось показати. Але побачимо, що буде сьогодні. І я зараз кажу особисто за себе.

– Де ви зараз мешкаєте? Вас кудись переселили?

– О, у Луцьку дуже важко знайти приміщення для двох людей. Якщо не квартири знімати. І нам пощастило, що ми зараз у хостелі на 12 місць. Живе наша група, і разом з нами живуть люди з Харкова. Тобто всі разом з "Мотору" хто зміг, той і переселився.

– А не було розмов про те, щоб скасувати в п'ятницю змагання? Оскільки після такої ночі і ранку дуже важко демонструвати якісь гарні результати.

– Так, дуже важко. Але нам треба виступати. Це відбір на Іспанію. І нас немає шансів на якісь помилки, відмазки чи ще щось. Хоча старт думали скасувати. Нам про це сказали поліціянти, коли ми всі якраз йшли з речами з "Мотору" на стадіон. Нам сказали, що прилетіло в певну частину міста і, найімовірніше, змагань не буде, бо біля арени теж були прильоти.

Але ми прийшли на стадіон, запитали в керівництва, організатори сказали, що, типу, все окей, змагання будуть, оскільки залишилося лише 20 днів до командного чемпіонату Європи в Іспанії. Тому це були вимушені заходи.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!