Зайва навіть для України. Чому Ліга конференцій не потрібна УЄФА та чи варто її закривати

Цього тижня в боротьбу за Лігу конференцій увімкнулися 2 українські клуби – ЛНЗ і "Полісся", – а київське "Динамо" все ще тримає цей турнір як запасний варіант після ЛЄ. Але який насправді зиск від змагання, де навіть на основних стадіях бувають невідомі клуби з невідомих країн? І чому здається, що на шостий розіграш УЄФА просто забула про свій новий проект? OBOZ.UA розповідає чому цей турнір зовсім не потрібен Європі та чи можна його якось врятувати.

Турнір створили для інших країн. Але інші ледь виграють

Складно уявити, але минуло вже 5 років, відколи Ліга конференцій існує у європейському розкладі. І серед переможців там… немає неочікуваних імен. Виділяється хіба що "Олімпіакос", найбільше титулований клуб Греції: їх перший великий успіх у Європі прийшов тільки в 2024-му! А так – "Челсі", "Вест Гем", "Рома" та "Кристал Пелас". Їх фінальні суперники – теж відомі команди: "Феєнорд", двічі "Фіорентина","Бетіс" і "Райо". Це все клуби високого рангу, для яких трофеї можуть бути чимось бажаним, але високі спортивні результати не новинка.

Минулого сезону в Етап ліги вийшли 36 команд із 29 країн! Серед них була й така екзотика, як Кіпр, Північна Македонія, Вірменія, Мальта та навіть Гібралтар! Були представлені й лідери європейського континенту – по 1 клубу з Франції, Іспанії, Англії, Італії та Німеччини. Найбільше до групи потрапило поляків, але вже у чвертьфіналі всі вони закінчилися. Теж дублем вистрілили Чехія, Кіпр і Україна ("Динамо" та "Шахтар"), а Ірландія стала єдиною, хто повністю втратив дві з двох команд ще у 5 турі.

Тут навіть кваліфікація інша!

Ліга конференцій є останнім з усіх клубних турнірів Європи, тому тут можуть знайти порятунок всі невдахи, які влітку вилетіли з ЛЧ та ЛЄ. На кінець липня, коли в розпалі вже другий кваліфікаційний етап, немає жодного клубу, який точно був би в осінній групі. Парадокс у тому, що до Ліги конференцій все одно заходять представники топових ліг і справжня конкуренція між великими командами іноді починається аж у фіналі. Наприклад, на останньому раунді відбору зараз чекають "Аталанта", "Монако", "Хетафе", "Фрайбург" і "Брайтон", та й ті можуть ще вилетіти. А ще стягнуться всі, хто не втримається у кваліфікації двох сильніших турнірів.

Цього тижня ввімкнулися вже всі українські команди, але поруч із ними можна знайти такі невідомі назви, як ізраїльський "Бейтар", естонський "Пайде", словенський "Алюміній" чи той же "Клуж", який вилетів від киян у ЛЄ і продовжує боротьбу за останню можливість втриматися у євросезоні. Для клубів із першої десятки рейтингу УЄФА така хибна конкуренція – реальний шанс виграти європейський трофей, іноді навіть перша в історії можливість. Але топові європейські медіа про ЛК не кажуть інакше, як змагання ізгоїв, де понад усе стоять особисті інтереси, а не турнірні задачі.

Жодної вигоди для України

Безумовно, Ліга Конференцій це невід’ємна частина четверга, коли доводиться пошукати в мультифіді, що ж саме обрати. Менш відомі клуби – це спосіб додати різноманіття до вашого футбольного дозвілля, але спочатку треба не тільки зрозуміти, з якої країни клуб та за що він грає. Та Україні не допомагає навіть це, адже в цій пісочниці легких рейтингових балів ми не забираємо майже нічого.

За ці 5 років успіх прийшов тільки у 2026, коли "Шахтар" звалився до ЛК з іншого змагання і зміг дотягти до півфіналів, чим неабияк допоміг нашому рейтингу коефіцієнтів. Ще у 2022 році вистрілив "Дніпро-1", однак у плей-оф подорож припинилася. З іншими такого не було й близько. Ще потрапляли до ЛК "Зоря", "Динамо", "Полісся", "Олександрія", "Кривбас", "Колос" і "Ворскла", та тільки щоб на мить відчути смак міжнародної арени. Жодному з цих клубів весняний етап так і не підкорився. За такий короткий період 9 українських клубів так чи інакше були в найслабшому змаганні Європи, але хоч якийсь успіх мали тільки гірники. Десятим клубом у цьому списку в четвер стало ЛНЗ, розігравши з "Гентом" нульову нічию.

Чи є можливість врятувати Лігу конференцій?

УЄФА має шанс навіть на шостий рік зробити турнір популярнішим. Почати слід із того, щоб самим не позиціонувати Лігу конференцій як щось тіньове. Адже право на її трансляції часто продають пакетом із Лігою Європи, через що телеканали розцінюють ЛК за залишковим принципом. А для певних країн успіх на цьому рівні міг би принести локальних спонсорів і популярність для інших матчів.

Чи дивилися ви минулого року виступи "Ноа" чи "Лінкольна"? Для нейтрального фаната вони можуть бути цікаві тільки тоді, коли їх гра напряму впливає на наші клуби. Тому треба змінити фокус на людські історії, як було на ЧС-26 із Кабо-Верде. Команда вразила, але гравців ми не запам’ятали. Нікого, окрім голкіпера Возіньї – його інстаграмний успіх доводить, що навіть у таких скромних колективах людина має центральне місце.

За місця змагається сотня клубів із зовсім різних куточків Європи, в яких іноді немає стадіону навіть на 5 тисяч місць. А далі 36 команд грають Етап ліги так само, як і в ЛЧ та ЛЄ. Враховуючи, що там лише 6 турів, ми вже кілька років поспіль бачимо, як команди лишаються напризволяще із жеребкуванням, яке може мати величезний вплив на підсумковий результат. У Лізі конференцій ці проблеми відчуваються сильніше, тому персональні історії футболістів допоможуть покращити впізнаваність.

Можна піти ще далі та поставити на кон не тільки путівку в загальний етап Ліги Європи, а вагоміший бонус. Наприклад, бонусні бали для клубного чи національного коефіцієнта в рейтингу УЄФА. Україна як ніхто знає, наскільки багато це може важити в умовах, коли за кожну євроосінь ми вимушені битися з доволі серйозними командами, як це робили цього тижня "Динамо" в Лізі Європи та ЛНЗ і "Полісся" в Лізі конференцій. Тому подарунок у вигляді таких бонусних очок змусив би представників великих ліг ставитися до матчів серйозніше.

Якщо ЛК перестане відчуватися як зайвий або втішний турнір для невдах, то вона зможе зазіхнути на статус вітрини європейської футбольної різноманітності. Кожен матч матиме драматургію, що для УЄФА означатиме довгострокову фінансову привабливість. А для публіки – щось цікаве далеко за межами власного футболу.