Насправді Росії не існує - Зубов

Побоюючись агресивної і непередбачуваної Росії, пострадянські держави прагнуть позбутися і від її мови. Розглядаючи російську мову як інструмент експансії "русского міра", незалежні держави все більше і більше скорочують сферу її вживання. Деякі йдуть далі - вони мають намір позбутися навіть кирилиці.

Чи є прямий зв'язок між російською мовою, "русскім міром" і агресією Кремля? Чи слід незалежним державам позбавлятися російської мови як від чуми? І, нарешті, чому Росія, яка народила Пушкіна, Ахматову, Толстого, Достоєвського сьогодні не здатна народжувати геніїв?

Роздумами на цю тему з "Обозревателем" поділився російський історик, опозиційний політик Андрій Зубов.

- Зараз багато держав, які раніше входили до складу Радянського Союзу, відмовляються від російської мови. На вашу думку, чи можна вважати російську мову інструментом впливу Російської Федерації на пострадянському просторі і наскільки виправдані такі дії пострадянських республік?

- Що стосується впливу, то я думаю, що вплив мови завжди рівний впливу культури, а не влади. Тому що будь-яка мова - англійська, німецька, французька - відкриває не нацизм і не колоніалізм, а відкриває культуру.

Коли ми знаємо німецьку мову, ми, звичайно, можемо читати Гітлера в оригіналі, але, швидше за все, ми будемо читати Гете і Шиллера, Канта і Гегеля, Ремарка і Томаса Манна.

Точно так само і російська мова. Для величезної кількості людей, що живуть по всьому світу, вона відкриває велику літературу і велику культуру Росії, від Пушкіна до Пастернака. І в цьому її цінність, і в цьому її скарб.

Читайте: Названий недолік російської мови

У цьому сенсі знання російської мови, яке дісталося у спадок тим країнам, де колись її вивчали в обов'язковому порядку - це одне з тих позитивних спадщин, які, безумовно, мають свою цінність.

Я був би щасливий знати українську мову, щоб читати українських поетів і письменників в оригіналі, але, на жаль, я її не знаю.

У цьому сенсі я вважаю, що російська мова, звичайно ж, не є знаряддям путінської пропаганди. Але також вона не є і аргументом на користь імперії. Знання мови не передбачає, що ти обов'язково повинен бути підданим країни, де ця мова є національною.

Англійською говорять в США, але Сполучені Штати не є колонією Англії. Маленька Мальта, Ірландія, де говорять англійською, є незалежними республіками тощо. І ніхто не припускає, що це буде колоніальним впливом Британської імперії.

Читайте: "Не можна не помічати": український письменник заступився за російську мову

Мені здається, в будь-якому культурному спілкуванні, яке навіть в цілому має негативний характер, навіть в разі колоніального поневолення - в будь-якому випадку мова залишається цінністю. Наприклад, англійська мова є дуже важливою мовою національного спілкування поряд з хінді - багато народів Індії часто не можуть говорити якоюсь однією своєю мовою і зрозуміти один одного. Також вона є мовою Співдружності націй.

Те ж саме і з російською мовою. Коли зустрічаються, наприклад, казахський і український дипломати, вони, звичайно, можуть говорити англійською мовою, але, поклавши руку на серце, вони будуть випендрюватися. Звичайно, їм набагато природніше говорити російською мовою, яку вони обидва знають дуже добре.

І це нормально. Так само нормально, як, наприклад, коли зустрічається індійський політик з політиком з Нігерії, вони будуть говорити англійською мовою, а не французькою - і та, і інша країна - колишні британські колонії.

- Ряд пострадянських країн обговорює перспективу переходу на латиницю, Казахстан вже ухвалив таке рішення. Яка ваша думка з цього приводу?

- Перехід на латиницю - це зовсім інша річ. Для України, Білорусі, Росії кирилиця - органічна частина їхньої культури. У цьому сенсі перехід на латиницю був би абсурдною зрадою своєї культури, зрадою Кирилу і Мефодію.

Читайте: Перехід України на латиницю: як безболісно вирішити питання

А що стосується Казахстану, то тюркська єдність зараз багато в чому символізується Туреччиною. Там використовується своєрідна латиниця, пристосована під тюркську мову. У 1920-ті роки навіть в Радянському Союзі, навіть в незалежних державах, використовувалася латиниця.

Тому для них повернення до латиниці цілком природно. Я не виключаю, що якісь країни повернуться навіть не до латиниці, а до арабіки, як це було до революції. Тоді казахи, азербайджанці і турки писали на арабіці, а також татари і Криму, і Волги.

Тому те, що путінська влада змусила поволзьких татар зберегти кирилицю - ось це я як раз вважаю дією колоніальної адміністрації. Це дуже погано. А те, що татари Волги знають російську мову і можуть говорити майже без акценту - це, я вважаю, дуже добре.

Читайте: Тримовність: В'ятрович пояснив, чому латиниця в Україні неможлива

Є хороше і погане в будь-якому мовному феномені.

- Ви пам'ятаєте, як під час початку агресії Росії проти України Кремль робив ставку на російськомовне населення. Чомусь там були переконані в тому, що саме російськомовне населення з хлібом-сіллю зустріне російські війська.

- Але цього не сталося. І це як раз доводить, що мова і політика - це різні речі. Кремль помилився, причому, помилився жорстоко, і радники Путіна помилилися жорстоко, припускаючи, що мова формує ставлення до батьківщини. Це абсолютно ідіотська позиція і у ставленні до Росії - в РФ люди говорять різними мовами - на тій же татарській, якутській, калмицькій, - але це не означає, що Росія через це приречена на розвал.

Точно так само значна частина України розмовляє російською мовою - так історично склалося. Але це не означає, що вони - погані громадяни України. І ви добре знаєте, що велика частина тих добровольців, які боролися проти російської армії і проти донецьких сепаратистів, були якраз з російськомовних районів України, і рідна мова для них не була українська, а російська. Проте, вони були справжніми громадянами і патріотами України.

Читайте: "Донбас - русскій мір": в Совфед РФ підтвердили посягання на Україну

Мені здається, це дуже важливий факт, який теж багато про що говорить.

- На вашу думку, як слід було б діяти Україні стосовно російської мови? В умовах наступу "русского міра" слід обмежувати використання російської мови в ЗМІ, на телебаченні, на радіо, в державній сфері?

- Навіщо мені давати вам поради? Сама Україна своїм життям знаходить шлях. У вас є російськомовні ЗМІ, бо у вас є російськомовна аудиторія, яка їх слухає і дивиться.

Все-таки важлива людина. Ми повинні відмовитися від радянського принципу маніпулювання людиною, коли ми з людини щось ліпимо - людину комуністичного майбутнього або справжнього українського патріота.

Ми повинні від цього відмовитися. Людина - це найвища цінність у своїй даності, якою вона є. Якщо вона говорить російською мовою і хоче говорити російською мовою, нехай розмовляє російською мовою. Якщо вона хоче говорити українською - ще краще. Але різниці не повинно бути.

Читайте: "Коли тиша заговорила": зірки взяли участь в проекті про мов

у жестів

Мені здається, що в тих районах України, де домінуючою мовою є російська, нехай вона там буде. Безумовно, з викладанням української, щоб люди знали національну мову і могли спілкуватися. Як це було в Радянському Союзі і навіть в Російській імперії, коли викладали російську мову, але всюди національні мови теж викладалися.

Повинно бути набагато краще, ніж в тих прикладах, які я навів.

Тому відмовлятися від російської мови, боротися з російською мовою - це тільки розколювати країну. Ось тоді російськомовні люди можуть відчути, що вони пасинки в Україні. Потрібно зробити так, щоб вони відчували себе настільки ж повноцінними і повноправними дітьми, як і україномовна частина українського народу.

Читайте: Рік мовчала: письменниця відмовилася від російської мови і вивчила українську

- Ви згадали про багату російську культуру. Ми пам'ятаємо Золотий вік, Срібний вік, ми пам'ятаємо Пушкіна, Ахматову, Достоєвського. Чому сучасна Росія більше не народжує геніїв? Чому Кремль обмежується експансією військовою, а не експансією культурною?

- Тому що це не Росія. Фактично експансію веде Радянський Союз. Його немає, він закінчився в 1991 році, але він не закінчився. І не випадково Путін каже, що "ми зберегли більшу його частину під назвою Російська Федерація".

Росії поки що немає. Є шматок колишнього Радянського Союзу на ім'я "Російська Федерація". Справжньої Росії немає. Тому і експансія ведеться радянська - захоплення земель, нав'язування волі, а не та культурна присутність, яку здійснює будь-який цивілізований народ.

Росія поки що не стала культурним явищем, тому що Росія поки не воскресла. Росія поки що залишається кадебешною радянською країною. На жаль.

Читайте: "Вона впаде": Росії передбачили розпад

Але ми сподіваємося на її воскресіння, працюємо для цього. І коли це станеться, я думаю, росіянам і українцям буде дуже добре спілкуватися.