Заросла бур'янами та заіржавіла: блогер прибрав занедбану могилу самогубця-шістдесятника Тютюнника та приголомшив її оновленим виглядом

Могила українського письменника-шістдесятника Григора Тютюнника на Байковому кладовищі в Києві довгий час перебувала у занедбаному стані. Поховання заросло бур’янами, які настільки густо вкрили стелу, що приховували ім'я письменника.

Відео дня

Огорожа виглядала заіржавілою, а камінна могильна таблиця була брудною та майже непомітною. Процес відновлення блогер Владислав Тимошенко показав у відео на своєму YouTube-каналі.

Чоловік вирвав бур'ян, почистив стелу та освіжив фарбою ім’я та прізвище письменника. Огорожу пофарбовано чорною фарбою, на могилі з’явилися свіжі квіти та хвоя, нова лампадка і портрет Григора Тютюнника.

Поруч з ним поховані дружина письменника Тютюнник Людмила та син Тютюнник Михайло, що померли у 2015 році. Інший син проживає у США, тому за могилою довгий час ніхто не доглядав. Минулого року до прибирання долучалися працівники одного з київських видавництв.

Григір Михайлович Тютюнник (1931–1980) – видатний український письменник-прозаїк, перекладач, педагог, один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Брат іншого відомого письменника – Григорія Тютюнника.

Його дебютна публікація – російськомовна новела "В сумерки" (1961), однак надалі він писав лише українською мовою. Член Спілки письменників України з 1966 року.

У 1980 році за книжки "Климко" (вивчають у шкільній програмі) та "Вогник далеко в степу" Тютюнник отримав премію імені Лесі Українки. Посмертно у 1989 році йому присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка за двотомне зібрання творів.

Доля письменника була сповнена випробувань. Його дитинство припало на роки Голодомору та війни. Батько був репресований і загинув у Сибіру. Малий Григір у 11 років змушений був пішки йти з Донбасу на Полтавщину через голод і злидні. Той досвід він згодом відобразив у своїй автобіографічній повісті "Климко".

Попри талант і любов читачів, радянська влада неодноразово цькувала Тютюнника: його твори жорстко критикували, обмежували друк, а деякі рукописи так і не побачили світу за життя автора. У ніч із 5 на 6 березня 1980 року він наклав на себе руки у віці 48 років.

Сьогодні пам'ять про Григора Тютюнника вшановують у музеях, бібліотеках та літературних вечорах. Його ім'ям названо бібліотеки та школи, а на будинках, де він мешкав, встановлено меморіальні дошки. На Байковому кладовищі над його могилою височіє бюст роботи скульптора В. Луцака та архітектора Я. Ковбаси.