"Я дозволяю собі називати Аду Миколаївну мамою". Ахтем Сеітаблаєв – про Роговцеву, яку ми не знаємо, та кохану Олену, яку вперше показав публіці

Ахтем Сеітаблаєв – відомий український актор і режисер кримськотатарського походження. У його фільмографії низка головних ролей та більше десятка зрежисованих фільмів, серед яких – "Кіборги", "Захар Беркут", "Мирний 21" та "Хайтарма". Ми зустрілися з артистом на допрем’єрному показі сімейної комедії "Родичі", яка нещодавно вийшла в прокат. Артист прийшов не сам – поруч була кохана Олена, про яку він досі нечасто розповідав публічно.

В інтерв’ю OBOZ.UA Ахтем Сеітаблаєв назвав десять акторів, яких завжди радий бачити у своїх фільмах, і розповів, із ким із колег принципово не працюватиме. Пригадав майже багаторічну дружбу з Адою Роговцевою, розповів про її єдину зустріч із його мамою та пояснив, чому називає легендарну акторку особливо близькою людиною. А наприкінці розмови представив свою Олену та одним словом визначив, на якій стадії перебувають їхні стосунки.

– Ахтеме, цікаво, що днями ми прямо тут, у цьому скверику біля кінотеатру "Жовтень", на цій самій лавочці розмовляли з зіркою серіалу "Спіймати Кайдаша" Віктором Ждановим. І він сказав, що є режисер, у чиїх фільмах готовий зніматися безкоштовно. Назвав ваше прізвище й пояснив, що саме ви відкрили йому шлях у кіно, запросивши в "Кіборги".

– Треба сказати, що це насправді мені пощастило зустрітися з Віктором Ждановим. Він дуже глибока людина, освічена, надзвичайно талановита, із величезним внутрішнім світом. У нього є якась рідкісна внутрішня правда. Може майже нічого не робити зовні, але ти все одно відчуваєш, що всередині його героя відбувається величезне життя. Це складна акторська природа. А щодо його слів про те, що він готовий зніматися безкоштовно… Це зворушує. Але я б не хотів, щоб це звучало як якась моя заслуга. Бо насправді після "Кіборгів" у його житті змінилося багато чого, насамперед завдяки самому Віктору.

– Віктора Жданова називають актором із непростим характером. Вам як режисеру довелося шукати до нього особливий ключ?

– Ви знаєте, я цього не помітив. Його так званий непростий характер, як на мене, базується на кількох важливих речах. По-перше, почуття власної гідності. А по-друге – дуже високий рівень професійності, який не дозволяє йти на компроміси, і у професії в тому числі. Я це відчув одразу. І тому мені було дуже цікаво зустрітися з актором, якого бачив у своєму фільмі. Віктор мав зіграти одного з ключових персонажів "Кіборгів" – Старого, або Діда, як його називали.

Мене одразу зачепило це поєднання: з одного боку – людина, яка ніби представляє сільську Україну, в якій дуже багато мудрості, розуму, знання життя. З іншого – гумор, якась особлива батьківська щемкість. Усе це стало зрозуміло й відчутно вже під час акторських проб. Але, мабуть, найважливішими були запитання, які Віктор ставив про свого персонажа: навіщо він тут, чому саме такий, що з ним відбувається. Тому, повторюся, мені пощастило на зустріч із Ждановим.

І там, де в мене як у режисера є можливість його задіяти, із задоволенням це роблю. От і в новому фільмі "ГУР: Код "Сікора", який вийде в середині листопада, Віктор зіграв одну з ролей. І, як завжди, я отримав величезне задоволення від роботи з ним. Можна це сприймати по-різному, мовляв, дивися – одне одного хвалять. Але я роблю це з величезним задоволенням. Думаю, не помилюся, якщо скажу: Віктор Жданов може зіграти все. І аристократа, і людину, яка щойно орала землю й підійшла до тебе. Або автослюсаря – як у фільмі "Додому" Нарімана Алієва, де ми грали разом. Тому я по-доброму заздрю режисерам, яким пощастило працювати з цим актором.

– Не секрет, що у режисерів є актори, з якими особливо легко говорити однією мовою. Є такі улюбленці у вас?

– Так, є певне коло таких акторів. І вважаю, що це абсолютно нормально. З іншого боку, я прихильник того, щоб під кожен фільм створювати новий акторський ансамбль – той, який найкраще відповідає творчому задуму, який перед собою поставив. Але, ніде правди діти, є актори, яких завжди радий бачити у себе в кадрі. Інша справа, що не завжди вдається разом попрацювати через їхню зайнятість. Але, зрештою, це теж свідчення професійної затребуваності. Якщо називати імена, то, звичайно, це Віктор Жданов, Андрій Самінін, Андрій Мостренко, Андрій Ісаєнко, Рома Ясіновський, Макс Девізоров. Ада Миколаївна Роговцева, безумовно. Світлана Орліченко, Лариса Руснак, Ірина Мак. В Україні надзвичайно багато талановитих акторів. Але, як не крути, з кимось у тебе виникає більший контакт – режисерський, і просто людський.

– Ада Миколаївна Роговцева дуже вибірково ставиться до ролей. І, як розповідав нам продюсер Євген Таллер, коли погодилася знятись у його фільмі "Ну, мам", у неї була умова – щоб її сина зіграли саме ви.

– Ну для мене це дуже важлива історія, бо в ній проживав фактично самого себе. Ми з Адою Миколаївною граємо разом на сцені. Щоправда, не так багато, як хотілося б. От нещодавно знову повернулися з чергових гастролей із виставою "Будьте як вдома". Цю постановку режисерка Катерина Степанкова поставила близько 15 років тому, після перерви її відновили. Коли мій товариш і агент Богдан Жданов сказав: "Є така пропозиція, і, скоріш за все, будете грати грати з Адою", навіть не здивувався. Бо люди, які нас знають, сприймають це як щось абсолютно природне. Ну а хто ж іще має грати з Адою Миколаївною? (сміється). І мене це дуже тішить. Бо працювати з нею – велика честь. І нескінчене професійне навчання.

Це правда, яку знають всі: поруч з Адою Миколаївною – чи на сцені, чи в кадрі – ти проживаєш маленький шматочок життя. От, наприклад, ми граємо "Будьте як вдома" багато років. Здавалося б, ти знаєш усе: текст, мізансцени, реакції партнера – наші персонажі багато взаємодіють на сцені. Але з Адою Миколаївною не можна просто вийти й відпрацювати. Вона щоразу приносить із собою щось таке, що робить виставу ще живішою. І ти маєш бути уважним, слухати, реагувати. Навіть якщо якусь сцену зіграв сто разів, вона все одно може піти раптом інакше. І це такий професійний драйв! Так скажу: це радість – мати можливість працювати з такою людиною.

– А ця дружба – на чому вона ґрунтується? І наскільки ви близькі: можете зателефонувати чи приїхати в будь-який момент? Відомо, що донька Катерина Степанкова дуже оберігає маму – необмежений доступ до неї мають небагато людей.

– Я маю таку радість і честь – зателефонувати тоді, коли хочеться, але, звісно, не зловживаю цим. Все ж таки з великим пієтетом ставлюся до Ади Миколаївни і до її часу, до її відпочинку. Тому намагаюся зайвий раз не турбувати. Але так, я можу їй написати, можу подзвонити.

Наша дружба почалася з продовження легендарної вистави "Варшавська мелодія" – однієї з найзнаковіших театральних робіт Ади Миколаївни. Це було, напевно, років 20 тому, коли мене запросили грати у цій виставі. Там ми й познайомилися. Звичайно, сильно хвилювався. Тому що Аду Миколаївну пам’ятаю ще з дитинства. Вона була однією з найулюбленіших актрис моєї мами (Субіє Налбандова теж мала акторську освіту, але за фахом практично не працювала. У "Хайтармі" Ахтем зняв її у першій і фактично єдиній її кіноролі. – Ред.) І потім, до слова, мені пощастило їх познайомити, коли мама приїжджала до Києва. Як вони порозумілися? Думаю, добре. Вони багато сміялися, дуже тепло розмовляли. Це була єдина зустріч, бо мама мешкала в Криму і не так часто мала можливість приїжджати. А зараз її вже немає – відійшла у вічність...

– А яка Ада Роговцева не на сцені, а в побутовому житті?

– Вона небо. Ада Миколаївна – це небо. Коли гостюєш в неї, любить чимось пригощати, смачно готує. Вона може ось так, за одну хвилину, створити навколо себе абсолютно теплу, домашню атмосферу. Я іноді дозволяю собі назвати її мамою. І вона відгукується. Для мене – це і честь, і радість, і велика емоція.

– А є актори, з якими ви принципово не будете працювати? Що має статися, щоб ви сказали: "Ні, з цією людиною нам не по дорозі"?

– Ну, звичайно, буває, що не сходяться якісь внутрішні системи координат. І це нормально, природно. Хоча зрештою, почуття власного смаку – особиста річ. Та й мистецтво взагалі суб’єктивне. Тому я можу сто разів помилятися у внутрішніх оцінках. Якщо ви помітили, взагалі нікому публічно не даю оцінок. Нікого не аналізую з точки зору "вдало – невдало". Можу похвалити, але не засуджую. Тому що наша професія все ж таки дуже тонка і залежить від багатьох речей. Проте, так, є певні актори, з якими я, напевно, не захочу працювати – але, на щастя, таких людей не так багато.

– В інтерв’ю нашому виданню генеральна директорка Одеського кінофестивалю Анна Мачух розповідала, що цього року, за планами дистриб’юторів, у кінотеатрах запланований вихід аж 56 українських фільмів. За її словами, навіть точилася боротьба за дати релізів, адже коли кілька українських стрічок виходять одночасно, вони фактично починають конкурувати між собою.

– Так, але українське кіно все одно почувається непросто. Ви ж самі розумієте. По-перше, це питання безпеки – через постійні повітряні тривоги сеанси перериваються, переносяться. По-друге – кількість кінозалів, які працюють. І коли багато українських фільмів виходить, постає питання: а де їх усі показувати? І як глядач їх побачить? Бо кіно – це ж не тільки зняти фільм. Його ще треба довести до глядача. Окрім того, саме кіновиробництво під час війни – це дуже складний процес. Але, дякувати Всевишньому, друзям і моїй команді, я не простоюю. У мене постійно багато роботи.

– Насамкінець дозвольте особисте запитання. Усю нашу розмову поруч із вами чарівна супутниця. Ви вже розповідали медіа про неї, але, здається, на публічному заході разом – уперше.

– Це моя дівчина. Її звати Олена.

– Олено, а можна кілька слів про вас?

– Не здавай усе! – сміючись, підказує Ахтем. – Треба поступово видавати інформацію.

– Ми познайомилися на кінопоказі, – усміхається Олена. – Це було під час одного із показів фільму "Додому".

– Тебе потім замучать журналісти, – знову підказує Ахтем. – Серйозно, ми поки не готові багато розповідати про нас.

– Тоді хоча б скажіть: на якій стадії ваші стосунки?

– Романтичній, – усміхається Ахтем.

Також читайте на OBOZ.UA інтерв’ю з акторкою Іриною Кудашовою, якій освідчилися на озері Комо. Вона розповіла про різницю у віці з нареченим, життя за кордоном та зйомки у проєктах 18+.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.