"Це була умова Слави". Марина Боржемська – про долю спільного майна з В’ячеславом Узелковим, гучні заяви свекрухи та закулісся "Зважених та щасливих"

Марина Боржемська – фітнес-тренерка, засновниця онлайн-програм для схуднення. Здобула широку впізнаваність як тренерка проєкту "Зважені та щасливі". Ми поспілкувалися під час прем’єри серіалу "Кава з кардамоном. Сила землі", що відбулася в одному зі столичних кінотеатрів.

В інтерв’ю OBOZ.UA Марина Боржемська розповіла про закулісся нового сезону "Зважених та щасливих", поділилася фрагментами особистого життя: вихованням сина та доньки, життям на два міста. А також уперше прокоментувала чутки про конфлікт зі свекрухою після смерті колишнього чоловіка, відомого боксера В’ячеслава Узелкова, та пояснила, чому зараз обирає тишу навколо нового кохання.

– Марино, ви бачили перший сезон серіалу "Кава з кардамоном"?

– Чула про нього дуже багато хорошого, але все-таки не дійшла, щоб переглянути. Думаю, що після знайомства з другим сезоном обов’язково повернуся до першого. Через завантаженість у роботі в мене зазвичай залишається мало часу. Якщо і вмикаю якийсь серіал, він затягує, а це потребує чимало годин. А я працюю нон-стоп, тому у вільні хвилини частіше обираю книжки.

– На якому етапі зараз зйомки проєкту "Зважені та щасливі"?

– Фінал зніматимемо 10 грудня. Я активно готую своїх учасників – і вже знаю, що дехто неабияк здивує результатами. У мене є дуже цілеспрямовані, вперті в найкращому сенсі учасники. І телеглядачі, які дивляться цей проєкт, знають, про кого кажу.

– Чим цей сезон "Зважених та щасливих" відрізняється від попередніх?

– Цей сезон знімався під час війни. Ми й так мали довгу паузу через ковід, а тепер стало ще складніше – і в організації, і в емоційному стані людей, бо психологічно всі ми дуже виснажені. Під час зйомок над базою пролітали дрони, у студію, де проходило зважування, прилетіла ракета (у липні 2025 року під час чергового обстрілу Києва ворог знищив павільйон, який був основною локацією для більшості студійних проєктів СТБ – "Все буде добре", "Один за всіх", "Таємниці ДНК", "ДНК. Свої", "Як знайти кохання", "Холостяк. Життя після проєкту", а також зважувань і постшоу реаліті "Зважені та щасливі" та інших проєктів телеканалу. – Ред.).

Багато хто каже, що в попередніх сезонах результати учасників були кращими. Але тоді люди приходили в програму без того величезного тягаря, який зараз має кожен. У цьому сезоні багато учасників – переселенці, дехто втратив рідних, інші переживають за близьких на передовій. Кожен має свою історію, і вона впливає на процес. Одна з моїх учасниць, уже повернувшись додому, отримала новини про чоловіка, який тривалий час вважався зниклим безвісти. Вона впізнала його за шрамом – зараз триває офіційне підтвердження через ДНК… Це дуже болючий момент. Вона зізналася, що без нашої щоденної підтримки, без спілкування їй би було набагато важче впоратися з цим усім.

Ти проживаєш ці історії разом із людьми й розумієш, наскільки важче зараз дається кожен крок, кожен результат. Але саме тому цей сезон – про дуже важливе. Ми порушуємо теми, які сьогодні є в багатьох родинах. І, думаю, цей сезон вийшов особливим – передусім за своєю емоційністю та щирістю.

– А якби вам запропонували знятися в кіно, погодилися б?

– Цікаво, але мені такого ще ніколи не пропонували. Не впевнена, чи одразу змогла б погодитися, але, мабуть, спробувала б – це був би мій перший подібний досвід. Коли мене колись запросили стати тренеркою у "Зважених та щасливих", теж сумнівалася. Я не була публічною людиною й не розуміла, чи витримаю роботу в кадрі – це ж і велике навантаження, і стрес. Я добре знаю свою справу, володію багатьма секретами схуднення, але коли розумієш, що на тебе одночасно дивиться купа камер, це зовсім інше. Але та команда, у яку прийшла, дуже мене підтримала. Перший сезон був важким, у другому стало значно легше, а в цьому сезоні я вже зайшла в проєкт, який відчувається дуже рідним.

– Хто з учасників проєкту вам найбільше сподобався і з ким підтримуєте стосунки?

– Я підтримую стосунки абсолютно з усіма учасниками – зараз вони перебувають на домашньому схудненні. Щодня надсилають мені свої раціони, звітують про активності – адже це моя команда, і до всіх ставлюся однаково. Люблю кожного з них.

Якщо говорити про особливі взаємозв’язки, мені дуже близька Майя Безродна, директорка Китайгородського ліцею. Коли познайомилися, вона нагадала мені мене саму в минулому – жінку, яка часто ставила себе на останнє місце. Майя щира, турботлива, уважна до кожного, з ким спілкується. Коли читала її анкету, відразу зрозуміла, що вона стане улюбленицею проєкту – і так і сталося. Всі її обожнюють. Під час проєкту Майя пройшла велику трансформацію: вона навчилася приділяти час собі, казати "ні", впевнено ставитися до себе. Для мене це велика перемога, бо тепер вона більше поважає себе і розуміє, що це допомагає і в родині, і в житті загалом.

У мене також чудові хлопці в команді, особливо хочу згадати нашого капітана В’ячеслава Грабового – неймовірну людину. І ті учасники, хто був у минулих сезонах, залишаються зі мною на зв’язку – ми спілкуємося. Вони завжди можуть звернутися до мене по допомогу, і я завжди готова підтримати.

– Цьогоріч команда проєкту поповнилася новачками: тренером став Олексій Новіков – найсильніший чоловік планети, а ведучим – чинний військовий Даніель Салем. Чи просили вони у вас порад, як у людини з досвідом кількох сезонів?

– Не можу сказати, що Олексій очікував від мене порад. Він дуже амбітний спортсмен, упевнений у своїх знаннях і підходах. Для порівняння: коли в одному з сезонів тренером був Іраклі Макацарія, він часто питав поради, уточнював, на чому краще зробити акцент. Олексій працював більш самостійно – у нього свій стиль. Даніель Салем дуже природно вливався в команду. Він з перших днів щиро підтримував учасників, і вони це дуже цінували. Мені здається, його поява – один із найвдалiших виборів цього сезону. Мені свого часу дуже подобалася Олеся Жураківська як ведуча і Аніта Луценко – вона розуміла, для кого працює, як краще що зробити. А для Даніеля ця тематика – абсолютно нова, проте він настільки вдало доповнив проєкт, що, впевнена, глядачам це сподобалося.

– Ваше рідне місто – Вінниця. Де ви зараз проводите більше часу – там чи все ж у Києві?

– Фактично я живу на два міста. У Києві винаймаю житло – зазвичай у різних місцях, бо люблю зміну локацій. У Вінниці – мій дім, і діти переважно проводять час саме там, бо місто спокійніше, ніж Київ. Під час зйомок проєкту жила в Ірпені – так було зручніше добиратися на зйомки. Проєкт три місяці орендував для мене квартиру. Ірпінь – дуже гарне місто, мені там справді сподобалося. Я вже не вперше там живу під час зйомок і завжди з радістю туди повертаюся.

– Розкажіть про сина й доньку. З огляду на світлини в соцмережах, вони дуже швидко дорослішають.

– Роберту вже 16, а Олівці – 13. І зараз ми якраз проходимо її непростий підлітковий період. В Олівії відбувається така собі сепарація від мене: вона хоче показати, що вже доросла, і я дозволяю їй це робити – м’яко підтримую, допомагаю. З Робертом, відверто кажучи, такого не було. Він спокійніший, менш емоційний. А Олівка – це просто вир емоцій, вона проживає все дуже щиро й відкрито, як відчуває. Роберт, до речі, вміє знаходити до неї підхід. А вона вміло керує нами – знає, що сказати мені, що сказати братові. Такий маленький куратор у домі.

Як я з цим справляюся? Згадую себе в її віці. Що говорили мені мої батьки, особливо розмови з татом – він психолог. Я пам’ятаю свої підліткові емоції та зміни, і намагаюся бути для неї таким спокійним "берегом". Зараз час інший – діти можуть навіть у ШІ щось запитати, якщо хвилює. Але я завжди кажу: "Олівко, якщо потрібна моя порада, я поруч". Просто інколи їй потрібно кілька днів паузи – просто обіймати її, спокійно говорити про різне. І тоді вона відкривається та ділиться своїми переживаннями. З Робертом усе було простіше: він проходив цей період дуже лагідно й відкрито. Так дивно: діти – зовсім різні, хоча виховуєш їх однаково. І це цікаво й дуже класно.

– Марино, а чим ви заробляєте на життя? От проєкт завершиться – що далі?

– У мене є власна онлайн-програма, присвячена здоровим звичкам та покращенню самопочуття, якою користуються люди з усього світу. Вони купують мої програми, тому що відгукується те, що я роблю та про що говорю. Ми працюємо зі спортом, активністю та загальним способом життя. Також маю клієнтів, з якими працюю індивідуально.

Моя робота пов'язана з підтримкою людей, але для мене важливо не просто допомогти досягти певних зовнішніх змін – схуднути на десяток кілограмів і більше. Я зосереджуюся на внутрішньому стані людини: її думках, ставленні до себе, емоційному балансі. Часто важливо віднайти, звідки виникли труднощі – чому людина набрала вагу, чому змінилося сприйняття власного тіла, що викликає дискомфорт. Коли людина знаходить внутрішні причини, набагато легше рухатися до здорових звичок і гармонії із собою.

– Тобто ви, як і тато, теж занурюєтеся в психологію?

– Ну, частково так. Чи раджуся я з татом? Я можу з ним говорити абсолютно на всі теми. Це мій друг, це та людина, від якої у мене взагалі немає секретів. З мамою так само, але з татом більше. У мене справді чудові батьки – і так було завжди, з самого дитинства.

– Ви самі забезпечуєте себе та двох дітей. Скільки грошей вам потрібно, щоб комфортно почуватися?

– Хочу сказати, що сума щомісяця може відрізнятися. Наприклад, у Вінниці я орендую житло – плачу 15 тисяч гривень плюс комунальні. З грудня оренда зростає, мені потрібно на 5 тисяч більше працювати. Є витрати на школи, на одяг. Це не завжди регулярні витрати, але щось усе одно потрібно оновлювати – Олівка дуже стрімко виросла, Роберт – теж. Хочеться одягати їх гарно і забезпечувати всім. Якщо говорити загалом, то на місяць може йти і 50 тисяч гривень, і 60 – все залежить від ситуації. Наприклад, коли приїжджаю до Києва, мені також потрібно оплачувати житло, а це додаткові витрати. Плюс я допомагаю батькам – вони вже пенсіонери. Вважаю, що в певному віці діти мають дбати про своїх батьків. Вони колись піклувалися про нас, а тепер маю підтримати їх.

– Знаю, що ви не дуже хочете це обговорювати, але все ж спробую: чи помирилися ви з колишньою свекрухою, яка після смерті В’ячеслава Узелкова (пішов з життя через хворобу в листопаді минулого року. – Ред.) зробила низку публічних заяв, зокрема звинуватила вас у тому, що ви нібито забороняли її сину з нею спілкуватися?

– А ми і не сварилися. Я не знаю, чому з’явилося це інтерв’ю, і не хочу це коментувати. Я поважаю маму Слави і завжди ставилася до неї з великою шаною. У нас весь час були хороші стосунки. Ми постійно були на зв’язку, я підтримувала її, приводила до неї онуків. Розумію, що після втрати сина вона переживала дуже важкий період, і ставлюся до цього з розумінням. Я людина ненав’язлива: якщо про щось просять – допоможу, зателефоную, поцікавлюся, чи потрібна моя підтримка. Чесно кажучи, мені не хочеться знову порушувати цю тему… З усього цього зробила для себе висновок: не варто обговорювати подібні речі без присутності тієї людини, про яку йдеться. Коли не можеш почути і відповісти – це не про чесність.

– Як ви пережили новину про смерть колишнього чоловіка?

– Знову ж таки, на цю тему мені б не хотілося зараз говорити, але останні дні його життя я і діти провели біля нього у лікарні.

– Ви згадували, що зараз орендуєте житло. А яка доля квартири, у якій ви жили під час шлюбу з В’ячеславом Узелковим?

– Квартиру я переписала на його маму після нашого розлучення. Ми з дітьми там не проживали, житло було оформлене на мене, але я передала їй усі права. Це була умова Слави, але не шкодую про це рішення. Усе, що мені потрібно, зароблю.

– А ваше серце зараз вільне чи ви у стосунках?

– Нині в мене дуже приємний період у житті – поруч зі мною є людина, з якою мені комфортно, цікаво, ми на одній хвилі. Але більше, вибачте, не хочу розповідати – залишу це особистим. Зараз непростий час для багатьох людей. Багато жінок втратили на війні чоловіків або чекають на них. Це дуже тонка тема. І навіть якби не було війни, я все одно не хотіла б коментувати свої стосунки, бо це моя приватність. Колись моє особисте життя було на загал, а тепер мені важлива тиша – це, мабуть, про дорослість.

Також читайте на OBOZ.UA інтерв’ю з акторкою Анною Сагайдачною – про марнотратство деяких чоловіків-акторів, справжнє прізвище в паспорті та роботу пекаркою.

А ще на OBOZ.UA відверта розмова з актрисою Анною Саліванчук – про стосунки з ексчоловіком-нардепом, величезний кредит на квартиру та анкету на сайті знайомств.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!