Гонгадзе, якого ви не знали: забуті сторінки життя вбитого журналіста та як він двічі до розправи вирвався з лап смерті
21 травня видатний медійник Георгій Гонгадзе міг би святкувати своє 57-й день народження. Його постать зазвичай згадують як символ української незалежної журналістики та одну з ключових фігур становлення свободи слова в Україні. Водночас значна частина його життя лишається менш відомою – це роки до "Української правди", коли формувався характер, що не раз опинявся на межі життя і смерті ще до 2000 року.
Його шлях починався не з журналістики, а зі спорту, викладання та війни, що залишили в біографії Гонгадзе сліди, які пізніше вплинули на його світогляд і професійні принципи. OBOZ.UA розповість про ці моловідомі факти детальніше.
Чемпіон зі спринту і дисципліни
У шкільні роки Георгій Гонгадзе серйозно займався легкою атлетикою. За свідченнями його матері, він відвідував одразу кілька секцій – від плавання до малювання, але саме біг став визначальним. Під керівництвом тренерки, олімпійської чемпіонки Ніни Думбадзе, він досяг рівня молодіжного чемпіона Грузії з бігу на короткі дистанції.
Однак його спортивна витривалість приносила "користь" сім'ї: ще підлітком він допомагав родині, обмінюючи талони спортсмена на продукти та гроші, які приносив додому.
Поліглот і студент із подвійним життям
Після школи Гонгадзе вступив до Тбіліського інституту іноземних мов, де вивчав одразу кілька мов – англійську, німецьку та французьку, паралельно володіючи грузинською, російською та українською. Паралельно він працював слюсарем у тепловому господарстві, поєднуючи роботу з навчанням.
Вчитель, який був "на одній хвилі" з учнями
На початку 1990-х Гонгадзе викладав англійську мову у львівській школі №37. Саме тут він отримав репутацію викладача, який різко відрізнявся від традиційного образу шкільного педагога. Він організовував дискотеки, походи, шкільні заходи й легко знаходив спільну мову з підлітками.
Учні згадували, що він уважно слухав кожного та пам’ятав особисті історії школярів. За їхніми словами, саме ця здатність до діалогу зробила його одним із найпомітніших молодих учителів школи.
Військова служба і поранення
У радянський період Гонгадзе проходив службу, пов’язану із підготовкою до можливого відправлення на війну в Афганістан. За словами його матері, під час служби він отримав контузію.
Пізніше, вже під час війни у Грузії на початку 1990-х, він долучився до збройного протистояння як санітар. У цей період, за різними свідченнями, Гонгадзе отримав також важке осколкове поранення – близько 26 ушкоджень, після чого тривалий час відновлювався.
Перший шлюб і львівський період життя
Маловідомою сторінкою залишається його перший шлюб із львів’янкою Мар'яною Стеценко. Стосунки тривали недовго і припали на період активних змін у житті обох. Саме тоді Гонгадзе працював у школі та паралельно брав участь у громадському житті Львова.
Після розлучення їхні шляхи розійшлися.
Чоловік Мар'яни Стеценко, скрипаль Кирило Стеценко, пригадував таке: "Ми двічі одружувалися. Мар'яна була першою дружиною Георгія Гонгадзе. Ми познайомилися 1986-го у Львові. Я вчився у Львівській консерваторії, вона була школяркою. ... Після розлучення Мар'яна познайомилася з Георгієм – у Чернівцях, на фестивалі "Червона рута". Побралися вони, здається, в 1990-му. Фактично Георгій виховував мого сина. Познайомилися ми на дні народження Максима. Потоваришували. Коли вони розлучалися, я морально підтримував обох. У Георгія не склалося з тещею, в мене – теж. Ми з ним кілька разів зустрічалися в Києві. Пам'ятаю розмову в ресторані "Козак Мамай". Георгій тоді мало не плакав. Був шокований. Сказав, що Мар'яна тепер вільна, я можу повернутися".
Від учителя до журналіста і засновника "Української правди"
Подальший шлях Гонгадзе привів його до медіа, де він швидко став одним із найвідоміших критичних журналістів свого часу. Він працював на телебаченні, створював авторські програми, а у 2000 році заснував "Українську правду" – перше в Україні інтернет-видання, що висвітлювало корупцію та зловживання владою.
Раніше OBOZ.UA писав, що Мирослава Гонгадзе, вдова Георгія Гонгадзе, який трагічно загинув у 2000 році, поділилася особистими спогадами про першу поїздку в Україну разом із доньками після його смерті. Три тижні вони провели під охороною, відвідували рідних у Карпатах та Києві, але найбільший шок у дітей викликала мовна ситуація.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!
