Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив, що за чотири роки повномасштабної війни в Україні зареєстровано понад 240 тисяч кримінальних правопорушень, пов’язаних з агресією РФ. Із них більш як 211 тисяч становлять воєнні злочини. Про це він розповів 23 лютого в інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

Відео дня

Інтерв’ю оприлюднило Le Monde у понеділок, 23 лютого. Видання наводить слова Генерального прокурора про масштаби зафіксованих злочинів та перебіг розслідувань. "На сьогодні зафіксовано 211 000 воєнних злочинів із 241 000 правопорушень, пов’язаних із Росією", – зазначив Кравченко, підбиваючи підсумки чотирьох років війни з юридичної точки зору.

Масштаб зафіксованого

Йдеться про вбивства цивільних, катування, сексуальне насильство, депортацію дітей, масовані удари по цивільній інфраструктурі та інші грубі порушення міжнародного гуманітарного права. Перелік, за словами прокурора, охоплює факти по всій території країни – від прифронтових регіонів до деокупованих населених пунктів.

"Убивства, катування, сексуальне насильство, масовані атаки на цивільну інфраструктуру, мародерство…" – перелічив він. І додав, що розслідування ведуть поліція, спецслужби та слідчі Офісу Генерального прокурора.

Кравченко наголосив, що Україна не чекає завершення війни для здійснення правосуддя. За його словами, уже скеровано сотні обвинувальних актів до суду, а частину підозрюваних засуджено, зокрема заочно. Мета таких процесів – зібрати й зафіксувати докази, зберегти свідчення потерпілих та надати правову оцінку діям підозрюваних, навіть якщо вони перебувають на території РФ чи на тимчасово окупованих територіях України.

Сотні справ у судах

За результатами розслідувань до суду вже скеровано близько 800 обвинувальних актів. Українські суди засудили 240 осіб за воєнні злочини, частину – заочно. Найважливіше, підкреслив Генеральний прокурор, – встигнути зібрати докази.

"Мета заочних судових процесів, які ми проводимо відповідно до міжнародних стандартів, полягає водночас у збиранні свідчень потерпілих і свідків, їх перевірці та підтвердженні судом – адже з часом той чи інший свідок може померти, – а також у тому, щоб перетворити підозрюваних у воєнних злочинах на засуджених, на втікачів, яким більше ніде переховуватися, окрім Росії", – пояснив Кравченко.

Він також зазначив, що досвід міжнародних процесів після Другої світової війни свідчить: шлях до правосуддя може бути тривалим. Однак, за його словами, це не є підставою зупинятися або відкладати розслідування.

Міжнародний вимір

Окремо в інтерв’ю йшлося про співпрацю з міжнародними інституціями. Кравченко заявив, що задоволений рівнем взаємодії з Міжнародним кримінальним судом у Гаазі, який має повноваження розглядати воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.

На сьогодні МКС уже видав шість ордерів на арешт представників російського керівництва, зокрема Володимира Путіна. Їх підозрюють у незаконній депортації українських дітей та в організації систематичних ударів по цивільній інфраструктурі.

Водночас Генеральний прокурор наголосив, що Україна покладає великі надії на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії. За його словами, фундамент для цієї інституції вже закладено в Гаазі, де працює Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України.

"Цей трибунал – наш головний пріоритет. Кожен доказ із цих 211 000 справ буде переданий у його розпорядження", – заявив Кравченко. Він зазначив, що притягнення до відповідальності за сам факт розв’язання війни відкриває можливість для переслідування вищого політичного та військового керівництва РФ.

Досвід Бучі

Руслан Кравченко очолив Офіс Генерального прокурора у 2025 році. До цього він керував прокуратурою Бучанського району в перші тижні після деокупації міста у квітні 2022 року.

Буча перебувала під окупацією п’ять тижнів. Після звільнення 2 квітня 2022 року правоохоронці зафіксували на її вулицях тіла 358 мирних мешканців. Саме там, за словами прокурора, він уперше зіткнувся з масштабом злочинів, які довелося документувати.

"Мій психологічний перелом – це Буча, – зізнався Кравченко. – Коли ти бачиш сотні тіл на вулицях, братські могили... Коли усвідомлюєш, що ці люди жили звичайним життям, мали родини, ходили на роботу, і були холоднокровно вбиті лише тому, що хтось вирішив напасти на твою країну..."

За його словами, ретельне збирання доказів уже тоді стало ключовим завданням для слідчих. І цей принцип зберігається зараз – фіксувати кожен злочин, кожне свідчення, кожен факт.

Перспектива правосуддя

Генеральний прокурор підкреслив, що навіть за умов триваючих бойових дій Україна продовжує системно документувати злочини. Розслідування охоплюють як події на лінії фронту, так і факти на тимчасово окупованих територіях, де, за його словами, триває терор проти цивільного населення.

Він наголосив, що головне завдання зараз – зібрати та зберегти докази. "Найголовніше – встигнути зібрати докази", – зазначив Кравченко. За його словами, надалі розшуком та затриманням підозрюваних займатимуться відповідні служби.

Прокурор переконаний, що процес притягнення до відповідальності може тривати роками. Але, як він зауважив, досвід міжнародного правосуддя доводить, що навіть через десятиліття винні можуть постати перед судом.

Окремо він звернув увагу на те, що кількість зафіксованих злочинів продовжує зростати. За його словами, список воєнних злочинців поповнюється щодня через обстріли українських міст та дії на окупованих територіях, які охоплюють близько п’ятої частини країни.

Як повідомляв OBOZ.UA, лише у Києві від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну загинуло понад 230 осіб. Серед жертв воєнних злочинів щонайменше 25 – діти.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!