Топкорупція в енергетиці: ЗМІ з'ясували, яка роль фінансової розвідки у розслідуванні "справи Міндіча"

Під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 17 листопада 2025 року голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін заявив, що фінансова розвідка не виявила жодних підозрілих операцій серед фігурантів справи "Мідас". Це прозвучало на тлі роботи ТСК, яка перевіряє можливу корупцію в "Енергоатомі", і викликало нову хвилю запитань до ролі фінмоніторингу в розслідуванні.

Відео дня

За інформацією ВВС News Україна, на засіданні також пролунали заяви про те, що НАБУ вже тривалий час не отримує відповідей на частину своїх запитів. Керівник детективів Олександр Абакумов підтвердив, що ще у січні 2025 року надсилав запит щодо ймовірних зловживань виробника БПЛА, але письмової реакції досі немає. Пронін відповів, що повідомляв результати усно, а також підкреслив, що його служба надала 75 відповідей з 93.

Фінрозвідка звернулася до банків по додаткову інформацію в межах нових обставин, і ці дані ще очікуються. Водночас у парламенті нагадали, що НАБУ розслідує ймовірні порушення під час будівництва фортифікацій у Полтавській області саме в той період, коли Пронін очолював місцеву ОДА. На цьому тлі зростає інтерес до того, наскільки ефективно працює система моніторингу фінансових потоків у справах, які можуть стосуватися топкорупції.

Попри суперечливі заяви, у правоохоронних органах ВВС News Україна зазначають, що раніше Держфінмоніторинг інколи оперативно надавав необхідні дані слідству, що свідчить про потенційну результативність співпраці. Зараз же обговорення зводиться до того, які саме функції фінансової розвідки є ключовими в боротьбі з корупцією та чому взаємодія між органами часом дає збої.

"Прохання прискоритися"

На засіданні ТСК депутати згадали кілька діалогів, які, на їхню думку, демонструють причини нинішньої критики на адресу фінансової розвідки. Зауважимо, що всі наведені звинувачення – це лише версії слідства або припущення парламентарів, і жодне з них поки не підтверджене рішенням суду.

***

Ярослав Железняк (депутат фракції "Голосу", голова ТСК): Що було зроблено Фінмоном (скорочена назва Держфінмоніторингу. – Ред.) щодо питання легалізації грошей, здобутих незаконним шляхом, тобто в даному випадку розкрадених з України, Тімуром Міндічем, Олександром Цукерманом? Ідеться про період з минулого понеділка (з 10 до 17 листопада 2025 року. – Ред.), коли ми всі дізналися про існування таких "реформаторів".

Філіп Пронін (голова Держфінмоніторингу): У нас триває розслідування. Я не буду казати по прізвищах і по деталях.

Ярослав Железняк: Добре, це справедливо. А такий бек-офіс, що насправді був не один у Цукермана, який займався всіма перерахунками, зокрема переведенням у криптовалюту... якось працював. Як ви думаєте, чому Фінмон його не помітив? Чому інші органи не помітили?

Філіп Пронін: Ви ж кажете, там готівка була.

Ярослав Железняк: Готівка – це умовно роздати по "двадцятці" членам НКРЕКП (Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг). А для серйозних "реформ" вони перекручували в крипту й виводили на закордонні рахунки, зокрема шість мільйонів для сестри Міндіча... Якимось чином ця трансакція пройшла з України.

Філіп Пронін: Можу відповісти без прізвищ. В цілому по фігурантах справи, по фізичних особах немає жодної підозрілої операції.

Ніна Южаніна (депутатка фракції "ЄС"): Це застрелитися можна. Що людина собі дозволяє? Знущатися?

У кінці розмови Железняк додав, що тепер виглядає дивно, чому фінмоніторинг інколи блокує банківські картки пересічним громадянам за операції на десятки тисяч гривень, тоді як у справі з мільйонними сумами не побачив нічого підозрілого.

Пронін пояснив, що українські банки не надсилали жодної інформації про підозрілі дії Міндіча та інших осіб. Фінрозвідка отримала тільки дані про звичайні "порогові операції", які, за його словами, не мають відповідності з тими цифрами, що звучать у публічному просторі та на записах.

Через тиждень після цього, 25 листопада, Семен Кривонос повторив, що НАБУ досі не отримало відповідей від Держфінмоніторингу щодо питань, пов’язаних зі "справою Мідаса".

Він підкреслив, що весь масштаб діяльності бек-офісів мав би бути помітним банківському та фінансовому моніторингу, адже під час обшуків детективи знайшли значні суми готівки у доларах. За його словами, ці кошти або були незаконно ввезені в Україну, або могли потрапити в обіг із банківського сховища нелегальним шляхом.

Чим займається фінрозвідка

У період воєнного стану Національний банк встановив ліміт на зняття валюти з рахунків – приблизно 2380 доларів на добу. Це означає, що вивести з банківської системи мільйони доларів готівкою легальним шляхом практично неможливо. Якщо ж такі суми все-таки з’являються, то це вже сфера відповідальності правоохоронних органів, які мають з’ясувати, чи не йдеться про контрабанду або незаконну видачу готівки банками.

Як пише ВВС News Україна, роль фінансової розвідки інша. Вона не відстежує фізичне переміщення готівки, а контролює рух коштів через банківські та інші фінансові установи. Її завдання – помічати ознаки відмивання доходів і повідомляти про це слідчим органам. Для аналізу Держфінмоніторинг отримує інформацію від банків та інших суб’єктів фінансового ринку.

По суті, фінрозвідка займається збором та обробкою даних про можливі фінансові "пральні", бек-офіси та конвертаційні центри. Їх можна помітити, наприклад, коли великі обсяги коштів намагаються завести на банківські рахунки та переказати за кордон чи перевести у криптовалюту. У будь-якому випадку для цього потрібна взаємодія з банківською системою, тому такі дії мають залишати слід.

Навіть якщо кошти були отримані незаконно або їх незаконно видали у вигляді готівки, для подальшого використання їх усе одно потрібно легалізувати. Саме з цією метою гроші часто виводять за межі країни, об’єднують із фіктивними платежами через ФОПів або фізично перевозять через кордон. Чим більша сума – тим важче здійснити це непомітно.

У справі "Мідас" слідство перевіряє можливе відмивання близько 100 мільйонів доларів. В одному з оприлюднених НАБУ записів фігурант, ідентифікований як Тімур Міндіч, нібито розповідає, що його сестра збирається придбати нерухомість у Швейцарії й для цього потрібно здійснити два платежі – три мільйони доларів одразу і ще три мільйони через місяць. Такі операції, якщо вони проводились, мали би бути зафіксовані системою фінансового моніторингу.

Саме виявлення подібних транзакцій і зупинення підозрілих операцій є безпосереднім завданням Держфінмоніторингу.

Антикорупційним органам потрібна офіційна, документально підтверджена інформація про фінансові операції фігурантів, особливо якщо вони мають міжнародний характер. Надати таку інформацію може лише Державна служба фінансового моніторингу.

Ця служба аналізує рух коштів як в Україні, так і за її межами. Для отримання даних про транскордонні операції вона може звертатися до фінансових розвідок інших країн, отримуючи інформацію у відповідь у рамках міжнародного співробітництва.

Основна мета цього моніторингу – виявляти ризики відмивання коштів, а також фінансування тероризму й поширення зброї масового знищення.

Ретельний аналіз цієї інформації дає змогу встановити, як виводять корупційні доходи у офшори по всьому світу або ж вкладають їх у певні активи за кордоном, як-от будинок у Швейцарії.

Водночас інформація, надана Фінмоніторингом, як і будь-які інші розвідувальні дані, не може бути доказом як таким.

Але вона допомагає слідству визначити, де саме потрібно збирати докази. Оперативна та точна фінансова інформація дає змогу правоохоронцям, які розслідують розкрадання мільйонів доларів, не розпорошувати свій час і ресурси на безперспективні ділянки роботи. А натомість знати, куди спрямовувати міжнародні правові запити.

Відповіді на них уже вважатимуться доказами у справі та допоможуть довести її до суду й вироків.

Чому така важлива швидкість

За чинним законодавством, після оголошення підозри НАБУ та САП мають всього 12 місяців для збору доказів. Після завершення цього терміну справу необхідно передати до суду – за умови, що зібраної інформації достатньо. Тому час у таких провадженнях відіграє критично важливу роль.

Коли виникає підозра, що кошти могли відмиватися через офшорні структури, українські антикорупційні органи направляють до іноземних партнерів міжнародні запити. За процедурою, правоохоронці тієї країни мають передати запит місцевій поліції, яка вже звертається до банків із вимогою надати інформацію про конкретні рахунки й транзакції.

Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький пояснює, що країни, до яких зазвичай виводять незаконні доходи, часто не поспішають відповідати й можуть надавати інформацію лише після отримання вагомих підтверджень. Тому відповідей на такі запити часом доводиться чекати місяцями, а іноді й роками, говориться в статті ВВС News Україна.

Антикорупційне слідство не має можливості чекати так довго. Саме тому в подібних ситуаціях фінансова розвідка здатна допомогти: вона може швидше отримати значні обсяги фінансових даних, необхідних для слідства, і надати точні орієнтири щодо того, де і як могли бути "відмиті" гроші. У розслідуванні таких масштабів швидкість – це не просто перевага, а необхідність.

Окрім того, Держфінмоніторинг уповноважений перевіряти законність походження коштів, внесених як застава. У "справі Мідаса" застави за двох підозрюваних внесла компанія "Вангар", створена у травні 2025 року зі статутним капіталом усього 1000 гривень. Про це повідомили журналісти програми "Схеми" Радіо Свобода.

За інформацією їхніх джерел, саме ця фірма заплатила 25 мільйонів гривень застави за Лесю Устименко та 12 мільйонів гривень – за Людмилу Зоріну. Обидві жінки підозрюються у причетності до легалізації незаконно отриманих коштів.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов закликав Держфінмоніторинг активно долучитися до перевірки походження цих грошей. У фінансовій розвідці заявили, що аналізують дані з п’яти банківських рахунків, однак на цей час результати перевірок ще не оприлюднені.

Інші можливості фінрозвідки

Фінансові розвідки різних країн взаємодіють між собою на підставі міжнародних правил. Основою для такого співробітництва є 40 рекомендацій FATF – організації, яка формує глобальні стандарти у сфері протидії відмиванню коштів. Україна взяла на себе зобов’язання дотримуватися цих вимог ще понад двадцять років тому, коли Кабмін зобов’язав банки та державні установи виконувати відповідні процедури.

В українському законодавстві теж закладені норми, які передбачають обмін інформацією між Держфінмоніторингом та відповідними органами інших країн. У разі потреби фінрозвідка може передавати дані іноземним партнерам про ті чи інші фінансові операції, а у відповідь отримувати інформацію за тим самим принципом взаємності.

ВВС News Україна пише, що під час виступу у парламенті Філіп Пронін наголосив, що фінансова розвідка не має права надсилати запити до іноземних колег без зазначення конкретних підстав. Коли депутат Ярослав Железняк запитав, чому цей механізм не був використаний у справі "Мідаса", Пронін відповів: "Ні, не можемо!".

Водночас він повідомив, що в межах іншого розслідування у 2025 році Держфінмоніторинг звертався одразу до восьми іноземних юрисдикцій. Від деяких з них відповіді вже надійшли, а від інших – ще очікуються. За попередніми даними, у тій справі суми, на які звертало увагу слідство, не підтверджуються інформацією, отриманою з-за кордону.

Щодо "Мідаса" повної інформації наразі немає: відповіді з усіх країн ще не отримані, а тому оцінити реальну картину фінансових операцій остаточно неможливо.

Окремим важливим аспектом роботи фінрозвідки є проактивність. Йдеться про виявлення підозрілих структур та схем не після звернення правоохоронців, а за власною ініціативою. Це можуть бути бек-офіси, тіньові обмінні майданчики чи можливі конвертаційні центри.

Економіст Богдан Слуцький зазначає, що ідеальною моделлю була би ситуація, коли саме Держфінмоніторинг першим звертається до НАБУ або ДБР із власними узагальненими матеріалами, які вказують на ознаки злочину. За його словами, такі матеріали фактично запускають процедуру повідомлення про підозру й є ключовими на початковому етапі розслідування.

Під час звіту щодо "Мідаса" Пронін підкреслив, що фінрозвідка може надсилати такі узагальнені матеріали лише після оголошення підозри фігурантам. Однак у випадку топкорупції слідство часто потребує попередньої інформації ще до винесення підозри. Саме тому існує поняття "проміжної узагальненої інформації", на яку НАБУ неодноразово посилається у своїх запитах.

Варто також враховувати, що Держфінмоніторинг – не єдиний орган, який повинен відстежувати підозрілі фінансові дії. Передусім таку роботу мають здійснювати банки та інші фінансові установи. Закон зобов’язує їх перевіряти трансакції клієнтів і повідомляти про підозрілі операції. Якщо банки цього не роблять, Держфінмоніторинг має право накладати штрафи.

Експерти наголошують: ефективний пошук "пральних" та незаконних фінансових потоків можливий лише за умови злагодженої роботи всіх установ. Якщо НАБУ та САП змушені покладатися лише на власні міжнародні запити, без підтримки фінрозвідки, процес розслідування може надовго затягнутися. А це, зі свого боку, ставить під загрозу дотримання річного терміну, відведеного на збирання доказів.

Як повідомляв OBOZ.UA, викриття корупційних схем в "Енергоатомі" спричинили кризу довіри суспільства до української влади. Через громадське невдоволення відставка керівника Офісу президента України Андрія Єрмака виглядає неминучою.

Також нагадаємо, за даними опитування, 62,2% українців підтримують відставку Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента України. При цьому тих, хто однозначно проти відходу Єрмака від ОП менше ніж 8%.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!