"Наварилися" на банкрутстві? Чому справа "НІКО" загрожує українському виробнику ліків

Процедура неплатоспроможності має врегульовувати борги компанії, а не створювати проблеми тим, хто працює. Але у справі про банкрутство ТОВ "НІКО" під ударом опинився сторонній учасник ринку – український виробник ліків "ФАРМАСЕЛ", пише український журналіст, політолог, блогер і військовослужбовець ЗСУ Кирило Сазонов.

1 квітня 2026 року Господарський суд Києва відкрив провадження у справі "НІКО" і визнав вимоги чотирьох кредиторів на 270,9 млн грн. При цьому у власній фінансовій звітності "НІКО" зобов'язання становили близько 174,2 млн грн. Різниця – майже 100 млн.

Усі чотири кредитори та представники сторін пов'язані з власником "НІКО" Сергієм Дядечком або з КУА "Альпарі". Вимоги на 201,2 млн грн – близько 74% реєстру кредиторів – представляли адвокати з нотаріальними довіреностями від самого власника компанії. За словами медійника, це вказує на потенційні ознаки керованого банкрутства.

Крім того, розслідування "СтопКору" додає контексту. Дядечко контролював 99,99% акцій банку "Союз", який НБУ ліквідував у 2016 році через системні порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів. У матеріалах кримінального провадження щодо можливого фінансування "ДНР" фігурували банк "Союз" і пов'язаний із Дядечком інвестиційний фонд – за версією слідства, через операції з цінними паперами. "СтопКор" також наводить дані про фінансові схеми 2013-2014 років, через які виникла фіктивна дебіторська заборгованість на понад 115 млн грн, а низка пов'язаних компаній згодом збанкрутувала. У 2022 році Дядечко продав значну частку в AS Monaco Basket російському підприємцю Олексію Федоричеву; частина його бізнес-оточення фігурує в санкційних списках та міжнародних базах.

Окремої перевірки потребує період, коли засновником "НІКО" була панамська Horizonix Capital Corp. Вона увійшла до складу власників у грудні 2024 року і вийшла незадовго до відкриття справи про банкрутство у 2026-му, після чого контроль повернувся до Дядечка. Що відбувалося в цей час з активами, боргами та зобов'язаннями компанії – ще належить встановити.

За словами політолога, головною мішенню майнових претензій став зовнішній контрагент. Арбітражна керуюча подала до "ФАРМАСЕЛ" два позови на загальну суму 58,9 млн грн – і на цю ж суму арештовано кошти фармвиробника. Один зі спорів стосується договору про просування лікарських засобів. "ФАРМАСЕЛ" стверджує, що за ним було проведено понад 124 тисячі професійних візитів, залучено 79 медичних представників, охоплено 1065 медзакладів у 24 областях. 27 серпня суд першої інстанції задовольнив обидва позови. Компанія готує апеляцію.

"ФАРМАСЕЛ" – діючий український виробник ліків зі статусом критично важливого підприємства. Тут працюють 211 людей, за 2025 рік сплачено 28,52 млн грн податків, а щомісяця лише на зарплати потрібно близько 8,86 млн грн. Після окупації росіянами Донбасу компанія відновила виробництво через контрактні майданчики у Німеччині та Греції, а згодом створила власне виробництво у Броварах. Портфель – близько 40 препаратів, зокрема для екстреної та невідкладної допомоги.

Арешт 58,9 млн грн оборотних коштів – це прямі ризики для закупівлі субстанцій і пакування, лабораторного контролю, енергоносіїв, логістики, податків і зарплат.

Питання вже ширше за два договори. Претензії до зовнішнього контрагента відпрацьовуються жорстко, тоді як походження боргів "НІКО" та операції пов'язаних структур такої ж уваги не отримують. Журналіст Сазонов наголошує: правоохоронцям у цій історії є, що перевіряти.

"Якщо через банкрутство "НІКО" буде паралізована робота "ФАРМАСЕЛу", йтиметься вже про ризик другого банкрутства. І тоді постає головне питання: в чиїх інтересах насправді працює ця процедура?" – підсумував він.