Різноманіття і людяний масштаб: якою має бути сучасна архітектура

Життя людини залежить від безлічі факторів. На емоційний стан впливають робота, новини, курс валют на національному ринку, власні турботи. А ще — місце, в якому живеш. Проходячи щодня повз одні й ті самі будівлі, ми не помічаємо, як на нас впливає архітектура. Розміри, форми та навіть колір впливають на повсякденне життя людини та її настрій. Тому, обираючи місце для життя, важливо звертати увагу не тільки на хорошу репутацію забудовника, а й на архітектурні особливості району.

Архітектурне різноманіття

Ряд сучасних досліджень доводять, що монотонність навколишнього середовища негативно впливає на психологічний стан людини. Нейровчений Коллін Еллард каже, що нестача архітектурного різноманіття призводить до неочевидного, на перший погляд, але явного стану нудьги, який шкодить міському мешканцю.

Проте це зовсім не означає, що архітекторам потрібно прагнути до яскравих кольорів або надто витончених фасадів — вони тільки заважають і людині, й місту. Швидше, слід звернути увагу на різноманіття функцій, яка тягне за собою і візуальну багатоплановість. Гарним прикладом тут можуть стати вулиці з активними першими поверхами, де розташовуються кафе, ресторани, кав'ярні та побутові служби.

"Зараз Київ страждає від штучності й дешевої "напомадженості". Погане планування і недостатня якість будівель часто намагаються приховати косметикою, але це — не вихід, — підкреслює архітектор Гриша Зотов. — Мені здається, місту не вистачає чесності. Якщо це цегла або бетон, то їх не потрібно фарбувати; метал повинен старіти й іржавіти, і цього не варто приховувати. Це чесний підхід, який робить місце для життя справжнім".

Крім цього, одне із завдань архітектури — выдображати свій час. Не дарма у 2005 році був прийнятий відповідний документ — Віденський меморандум — який закликає відмовитися від імітації під "старовину" і тим самим допомогти збереженню історичної природи міст. Сучасна архітектура має підкреслювати історичні об'єкти, а не компрометувати їх. "Архітекторам і урбаністам варто постійно розвиватися. Інакше ми ніколи не позбудемося пінопластових рюшів на фасадах будинків", — резюмує Гриша Зотов.

Щільність

Щільність забудови також впливає на стан людини, і до цього питання потрібно підходити грамотно. Важливо дотримуватися балансу між кількістю простору і наявністю будівель. З цим допомагають грамотне планування, зонування територій і головне — людяний масштаб, тобто такі розміри будівель і об'єктів інфраструктури, які є природними для людини.

"Наведу як приклад один з наших проєктів — комплекс Новий Поділ в Києві, — каже Гриша Зотов. — Його сплановано в форматі квартальної забудови з порівняно низькою висотністю споруд, що нетипово для міста. І тут виходить баланс. Квартальна забудова — досить щільна, але завдяки висоти будинків в 5-8 поверхів і правильному розташуванню, кожен район комплексу — це затишна, компактна територія".

Надлишок відкритого простору — це теж проблема. Як зазначає архітектор, бувають ситуації, коли люди не знають, кому належить простір, і відповідно, не розуміють, де їхні рамки. Через це такі райони стають небезпечними місцями та чинять негативний вплив на місто.

Поліфункціональність

Хороше місто дозволяє вільно розвиватися своїм жителям. Це стосується й бізнесу: підприємцю важливо самостійно визначати призначення землі або споруди. Коли місто поліфункціональне, кожен елемент може з часом змінюватися. На місці, де раніше була кав'ярня, може з'явитися коворкінг, а в будівлі колишнього заводу — креативний простір.

Ця різноманітність і постійний розвиток позитивно впливають на людину. Місто наповнюється різноплановими активностями, які надають мешканцям вибір, і відповідно, роблять їхнє життя комфортнішим. Як приклад тут можна навести дослідження Колліна Елларда. Він попросив учасників експерименту пройтися по двох вулицях міста. На одній була велика будівля супермаркету, а на іншій — ряд закладів. У другому випадку учасники висловлювали більше позитивних емоцій. Еллард зробив висновок: завдання архітектури та урбан-дизайну — "створювати новизну або зміни кожні кілька секунд, інакше жителі будуть психологічно не залучені у своє оточення".

Благоустрій

На якість місця для життя людини відчутно впливає і його оточення — від кількості зелені та наявності необхідної інфраструктури до планування кварталів. Сучасна архітектура й планування повинні пропонувати людині доступні публічні простори. Тут немає універсальних критеріїв, головне — доступність. Гарний публічний простір, по-перше, дозволяє зручно пересуватися всім групам населення — завдяки пандусам, рампам і відсутності сходинок. По-друге, він максимально відкритий, щоб людина могла пройти скрізь, де вважатиме за потрібне.

"Як антиприклад можна розглянути Майдан. З точки зору планування це дуже поганий публічний простір — зазначає архітектор Гриша Зотов. Зверніть увагу, на ньому банально не вистачає місця для прогулянки: всюди сходинки, переходи, піднесення. Це суцільна смуга перешкод".

Величезна перевага для громадського простору — набережна біля водойми. Люди, що живуть біля води, рідше схильні до меланхолії, дратівливості й збою в біологічних годинниках. Дослідження вчених з Університету Кентербері в Новій Зеландії та Мічиганського державного університету в Сполучених Штатах довели — під час прогулянок по набережній кров'яний тиск і частота пульсу знижуються. Це допомагає боротися зі стресами.

Інший важливий момент — зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Цей підхід називають сталим. Коли ми уявляємо собі екологічне місце проживання, то перше про що замислюємося — про озеленення. І воно дійсно несе в собі багато переваг. Дослідження доводять, що достатня кількість зелені безпосередньо впливає на здоров'я людини. Так, передчасні пологи у жінок, які живуть в "зелених" районах, трапляються на 20% рідше; кров'яний тиск у дітей 10 років з таких місць зазвичай нижче, а здатність справлятися зі стресом у всіх людей — вища.

На цьому сталість не закінчується. Вона також передбачає використання відновлюваних матеріалів і джерел енергії та навіть правильне планування транспортної розв'язки. Наприклад, зараз паркування в житлових районах прагнуть робити підземними, щоб зменшити обсяг вихлопів, які поглинають люди, а також звільнити публічний простір від доріг і машин.

"Екологічність — це комплекс заходів, а не три клумби в дворі. Архітектор повинен думати про те, як люди будуть утилізувати відходи, якими мають бути вікна, щоб зменшити забруднення, і як жителі будуть пересуватися — аж до того, скільки вони будуть витрачати на транспорт", — вважає Гриша Зотов.

Сучасна архітектура і міське планування — це не тільки краса та привабливість місця для життя. Перш за все це створення середовища, яке зробить життя людини максимально комфортним і безпечним.