У США з-під води зʼявилося давно затоплене місто: як так вийшло


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
У США через падіння рівня води в озері Мід знову стало видно залишки міста Сент-Томас у штаті Невада, яке майже 90 років тому опинилося на дні водосховища. Тепер відвідувачі можуть пройтися колишніми вулицями та побачити фундаменти й залишки будівель, які десятиліттями були приховані під водою.
Сент-Томас заснували 1865 року мормонські поселенці неподалік річки Мадді. Вони вважали цю місцевість перспективною для сільського господарства, спорудили систему зрошення та почали перетворювати пустельні землі на поля.
Як заснували місто Сент-Томас
Перші мешканці планували вирощувати бавовну та створити маршрут постачання між Каліфорнією й Ютою через річку Колорадо. Проте життя в цьому районі виявилося непростим через сильну спеку, комарів, скорпіонів та конфлікти з місцевими корінними народами.
Крім того, після прокладання зрошувальних каналів з’ясувалося, що бавовна тут росте не так добре, як сподівалися. У 1871 році багато перших поселенців повернулися до Юти. Однією з причин також була суперечка щодо податків, пов’язана з тим, до якого штату – Невади чи Юти – належала ця територія.
Згодом до Сент-Томаса почали прибувати нові мешканці. Вони вирощували різні сільськогосподарські культури, а розвиток гірничої промисловості сприяв пожвавленню місцевої економіки. Місто також стало вантажною зупинкою на залізничному маршруті.
До 1918 року тут уже працювали продуктовий магазин, кафе та готель. У період найбільшого розквіту в Сент-Томасі проживали приблизно 500 людей. Попри відсутність електрики та водопроводу в будинках, це було повноцінне поселення зі школою, поштовим відділенням, магазинами, церквою та іншими закладами.
Чому місто опинилося під водою
Майбутнє Сент-Томаса різко змінилося 1928 року, коли Конгрес США схвалив будівництво греблі Гувера. Президент Калвін Кулідж підписав закон про проєкт Боулдер-Каньйон, який дозволив реалізацію масштабного будівництва.
Гребля мала суттєво змінити течію річки Колорадо та створити величезне водосховище – озеро Мід. Його призначенням було накопичення води для швидко зростаючих районів південного заходу США.
Однак майбутнє водосховище мало затопити долину, де стояв Сент-Томас. Мешканцям виплатили компенсації, після чого вони поступово почали залишати свої будинки.
Озеро Мід почало наповнюватися 1935 року. Останній мешканець міста, Г’ю Лорд, залишався там до червня 1938-го. Коли вода підійшла до його будинку, чоловік був змушений відплисти звідти на човні.
Коли рівень озера сягнув максимуму, найвище місце колишнього міста перебувало приблизно за 18 метрів під поверхнею води. Під водою опинилися школа, магазини та інші будівлі, а над озером певний час було видно лише верхівки дерев.
Представниця Служби національних парків США Крісті Вановер свого часу зазначала, що історія Сент-Томаса має символічний характер: перші його мешканці оселилися в пустельній місцевості саме через наявність води та близькість до Колорадо, але зрештою саме вода змусила їх покинути місто.
Затоплене місто почало повертатися
Через десятиліття ситуація змінилася. На початку 2000-х років рівень води в озері Мід почав суттєво знижуватися, і в 2002 році Сент-Томас знову з’явився над поверхнею після багатьох років під водою.
Стали видимими колишні вулиці, фундаменти будинків, цистерни та інші залишки споруд. Попри десятиліття під водою, планування міста досі можна розпізнати.
Сент-Томас з’являвся з-під води й раніше. Один із найдовших періодів, коли руїни залишалися відкритими, тривав понад дев’ять років – із липня 1963-го до листопада 1972 року. Колишні мешканці міста та їхні нащадки навіть використовували такі періоди для зустрічей. Відомо про зібрання в Сент-Томасі у 1945, 1963 та 2012 роках.
Нині, коли рівень води дозволяє, руїни доступні для відвідувачів. Люди можуть пройтися місцями, де колись були вулиці, школа, магазини та житлові будинки міста, яке протягом десятиліть вважалося практично назавжди втраченим під водами озера Мід.
Водночас поява Сент-Томаса має й тривожний бік. Причиною того, що руїни знову стали доступними, є значне падіння рівня води у водосховищі. Воно пов’язане з тривалою посухою та створює проблеми для водопостачання регіону й виробництва електроенергії на греблі Гувера.
OBOZ.UA раніше розповідав про загублене місто глибоко в океані.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
