Найкрасивіша ратуша України, римський костел і замок з підземеллями: що приховує містечко Бучач на Тернопільщині

Чи знаєте ви, що на Тернопільщині, за 72 кілометри від обласного центру, є унікальне місто, яке колись одночасно належало двом державам? Таку особливість підтверджують старовинні мапи кінця XVII століття, коли це місто було розділене річкою Стрипою між двома державами – Річчю Посполитою та Османською імперією.

Відео дня

Знайомтеся – Бучач.

Це одне з небагатьох українських міст, назва якого не змінювалася ще з першої писемної згадки у 1260 році. Походження, між іншим, досі викликає суперечки. Чи то від давньослов’янського "буч" – "сміливий, гордий"; чи від букових лісів, що оточували поселення, або ж від старослов’янського "буча" – "бистрина, глибінь". А в 1672 році Бучач і взагалі опинився розділений річкою Стрипою між двома державами: Річчю Посполитою та Османською імперією, про що свідчать старовинні мапи тих років.

Бучач має цікаву особливість – вулиці тут вузенькі, і петляють містом круто під кутом 50–60 градусів.

Через це він справедливо вважається найстрімкішим містом Тернопільщини.

Що подивитися у Бучачі:

1. Ратуша

Розташована, як і годиться, в самому центрі містечка, і це основна пам’ятка Бучача і являє собою досить рідкісне для України явище – міську ратушу в стилі бароко.

Легенда оповідає, що фундатор ратуші, Микола Василь Потоцький, мріяв, аби бучацька ратуша була вищою за львівську вежу Корнякта – одну з найвищих споруд того часу. Хоча точні дані про початкову висоту бучацької вежі не збереглися, імовірно, що цей задум не був реалізований. За сучасними вимірами, висота Бучацької ратуші, за різними даними, становить чи 35 чи 48 метрів, тоді як Вежа Корнякта сягає 66 метрів.

Але що справді вражає і додає будівлі ратуші особливої виразності – так це скульптурний декор, створений відомим скульптором Йоганом-Георгом Пінзелем, де оживають у камені образи з Біблії та античної міфології.

Зведена у середині XVIII століття, протягом століть вона переживала різні періоди: була центром міського життя, музеєм, а також зазнавала руйнувань. Останні кілька років завдяки зусиллям реставраторів ратуша поступово відновлюється як зовні, так і всередині. У планах – створити тут музей і туристичний центр.

2. Руїни замку

Щодо головної родзинки Бучача думки розділяються. Якщо для мене беззаперечним фаворитом є ратуша, то багато місцевих вважають таким символом саме замок (а точніше те, що від нього залишилось).

Бучацький замок XIV століття стоїть на скелі, яка височіє над містом, звідки відкривається панорама історичного центру та околиць. Колись мав три потужні вежі та стіни завтовшки 3,5 метри.

Нині від фортеці лишилися лише романтичні руїни, але вони досі вражають. За легендою, під ними існує мережа таємних підземних ходів, де нібито заховані скарби роду Потоцьких.

3. Монастир отців Василіян

Заснований ще у 1712 році, монастир отців Василіян був одним із духовних і освітніх центрів краю. Зокрема, тут діяла гімназія, де навчалися відомі українські діячі. Комплекс будівель у стилі бароко зберігся донині, а монастирська церква Воздвиження Чесного Хреста (1771 р.) вражає вітражами і фресками.

4. Успенський костел

Бароковий храм 1760-х років із розкішним інтер'єром і чудовими скульптурами та барельєфами роботи майстерні Пінзеля, що мимоволі викликає асоціації з римськими базиліками.

5. Вілли

Місто прикрашають старовинні модернові вілли кінця XIX – початку XX століття, які є чудовими зразками архітектури свого часу, кожна зі своїм особливим шармом.

Нюанси і особисті враження від містечка:

• Дорога: з Тернополя – хороша. З інших напрямків, на жаль, ні. Ми їхали з Коропця – 25 кілометрів суцільного болю. Це одна з найгірших доріг, якою мені доводилося їздити.
• Їжа: знайти пристойне кафе в центрі – складно. Нам не вдалося. Поїхали їсти в обласний центр.
• Атмосфера: на жаль, Бучач виглядає дещо занедбано. Захаращений базар у самому центрі не додає чарівності. Це не те місто, де мені захотілось довго гуляти вуличками, тому краще планувати переїзд від пам’ятки до пам’ятки.

Та попри це все, я точно раджу вписати Бучач у свій тревел-лист. Хоча б заради Ратуші. Та побачите значно більше.