Найбільше місто Київщини: що цікавого подивитися у Білій Церкві
За 80 кілометрів від столиці, на березі річки Рось, розкинувся культурний та освітній центр Київської області. Перші згадки про поселення на цьому місці датуються 1032 роком. Тоді на південних кордонах Русі князь Ярослав Мудрий звів фортифікаційні укріплення. До середини XIII століття населений пункт величали як Юр'їв. Але після приходу литовців ця назва канула в небуття. Саме тоді з’явилося сучасне найменування – Біла Церква.
Саме містечко невелике, порівняно з іншими регіональними центрами України. Зате найбільше на Київщині. І туристичних атракцій тут вистачає. Розказуємо, які локації слід відвідати.
Дендропарк Олександрія
Це справжній конкурент уманської Софіївки. У них навіть схожа історія. Природний комплекс символізує чисте кохання Францішка Браницького до його дружини Олександри. Коронований гетьман настільки обожнював свою жінку, що вирішив увіковічити свою любов до неї. Так на світ з'явився цей красень.
На його території розміщено 25 водойм. Тут росте понад 2500 видів рослин, зібраних із різних куточків планети: Південної Америки, Європи та Азії. Серед них можна побачити тюльпанове дерево, червоний дуб, рододендрон японський, магнолію Кобус та інші. Звичайно ж, взимку тут неможливо повною мірою насолодитися всією красою та намилуватися буянням зелених фарб.
Проте тут гарно навіть у холодний період, адже дендропарк прикрашений цікавою архітектурою та скульптурами. Поговорюють, що тут похований князь Потьомкін-Таврійський. За легендою, його могила розташовується під Ротондою.
Краєзнавчий музей
1924 року Степан Дроздов-Мишнівський заснував галерею, де першими експонатами стали речі самого краєзнавця. Через 50 років виставкову залу перемістили до іншої будівлі, зведеної у стилі конструктивізму. З того часу тут і знаходиться Краєзнавчий музей.
Колекція поділена на девʼять експозицій. Тут можна ознайомитися з історією заснування Білої Церкви, подіями польсько-литовської доби та козаччини. Дізнатися, як розвивалося місто під час радянського правління, як жило в період Другої світової війни та як воно розквітло після здобуття Україною незалежності.
Серед експонатів можна побачити давньоруські жіночі прикраси, прапор козацької сотні Білоцерківського полку, скіфський меч акінак, черняхівський світильник із зображенням обличчя людини. Також тут зберігаються унікальні ікони, картини, монети, зброя, скульптури тощо. Тож зайти сюди точно необхідно.
Костел Іоанна Хрестителя
Польський шляхтич Браницький – гарний приклад керівника і мецената. За його правління відбувся культурний бум та розквіт міста. За наказом Францішка Ксаверія звели безліч споруд, що збереглися і до наших днів.
Одним із його творінь став храм, збудований на Замковій горі. Церква виконана у стилі класицизму та має виразні колони, притаманні архітектурі Стародавньої Греції. Поговорюють, що її будівництвом займався сам Доменіко Ботані. Але офіційно це не підтверджено.
Молитовня довгий час слугувала релігійним центром для всіх християн міста. Але з приходом радянської влади її закрили. Коли почалася Друга світова війна, до костелу знову стали пускати всіх охочих. Але після завершення бойових дій собор знову зачинили.
До речі, нині тут радо приймають вірян та іноді проводять концерти органної музики.
Зимовий палац Браницьких
У цьому комплексі родина польського шляхтича Браницького любила проводити зими. А літньої пори надавали перевагу заміському котеджу, що розташовувався на території дендропарку "Олександрія". На жаль, остання резиденція не збереглася до наших днів. Зате перша досі стоїть, хоча її і довелося реконструювати.
Ця двоповерхова будівля виконана у стилі класицизму. Головний її фасад прикрашений портиком іонічного ордера. Вікна прямокутні, під домом залишився великий підвал. Планування споруди було кардинально перероблене, адже за правління комуністів будівля пережила не найкращі часи. Тоді тут розмістили райком партії, а згодом шпиталь. Нині інтер’єр відновлено, тут функціонує школа мистецтв імені Юрія Павленка.
Торгові ряди (БРУМ)
І знову будівництво не обійшлося без Ксаверія Браницького. За п’ять років звели велетенське приміщення, де згодом містяни продавали різноманітні продукти. Цікаво те, що навіть за наших днів його використовують за призначенням. Нині тут можна придбати смаколики та завітати до затишної кав’ярні. Серед інших забудов Білої Церкви ця збереглася найкраще.
До речі, БРУМ розшифровується як "Браницьких універсальний магазин". Була ще радянська версія, але вона не блищить оригінальністю.
Маленькі українські міста заслуговують на вашу увагу. І Біла Церква – не виключення. За нагоди навідайтеся сюди.
Раніше OBOZ.UA розповідав про інші населені пункти України.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!