Перше засідання нової Ради: скільки разів і про що збрехали нардепи
Під час першого пленарного засідання Верховної Ради України дев'ятого скликання, яке відбулося 29 серпня, новообрані народні депутати кілька разів вдавалися до брехні та маніпуляцій.
Такий висновок зробили експерти VoxCheck, зробивши фактчекінг виступів парламентарів. Зокрема спотворення інформації вони допускали у питаннях, що стосуються довіри українців до Верховної Ради, змін до Конституції, формування Кабміну та іншого. При цьому деякі проблеми нардепи висвітлювали об'єктивно.
Брехня
"Ми, на жаль, спостерігали, що протягом багатьох років довіра зменшувалася і зменшувалася. І майже в кінці каденції минулого парламенту вона дійшла до катастрофічного показника. Це був 1% повної й тільки 3% часткової довіри", – сказав спікер парламенту Дмитро Разумков ("Слуга народу").
Насправді навіть в останній рік роботи Верховній Раді довіряло більше людей, ніж говорить Разумков.
Правда
"Ми повинні не допускати, щоб станом на 2019 рік у національному законодавстві України був житловий кодекс УРСР, у преамбулі якого пишеться "сповідуючи ідеї ленінського комунізму", – сказав перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук ("Слуга народу").
У Житловому кодексі станом на 2019 рік справді досі існує преамбула "втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального і культурного рівня життя народу, Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва".
Правда
"За часів Януковича з регламенту викинули цілі розділи, зокрема главу, яка регулює питання меншості у парламенті", – заявив перший заступник голови Комітету з питань бюджету Іван Крулько ("Батьківщина").
Розділи, які регулювали діяльність коаліції й опозиції (12 і 13), насправді виключили з Регламенту Верховної Ради 8 жовтня 2010 року. Янукович підписав цей закон, а його ініціаторами були Володимир Литвин і Адам Мартинюк.
Читайте: "Що ви кричите весь час?" Зеленський зірвався на нардепів у Раді: відео
Маніпуляція
"Це викидав не Віктор Федорович, вивчайте матчастину. На той час у нас була Конституція президентсько-парламентської держави. Відповідно до неї вносився парламент", – сказав секретар Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ, член "Опозиційної платформи – За життя" Михайло Папієв.
Насправді відкочування до президентсько-парламентської версії Конституції відбулося за вісім днів до виключення розділів про коаліцію й опозицію з Регламенту Верховної Ради – 30 вересня 2010 року. Однак говорити про те, що Віктор Янукович не має відношення до цього, – неправильно. Янукович підписав закон про зміни до Регламенту і практично вся фракція Партії регіонів проголосувала "за".
Брехня
"У 2014 році там взагалі ніхто не виступав, не обговорювалося, проголосували за три хвилини. Всіх", – голова Комітету з питань молоді та спорту Андрій Кожем'якін ("Батьківщина").
В реальності ситуація була зовсім інакша. На засіданні Верховної Ради 27 лютого 2014 року Олександр Турчинов (голова Верховної Ради України на той час) заявив, що для того, щоб парламент міг ефективно працювати, керівники фракцій завершують консультації. Після цього, сказав Турчинов, вони проінформують нардепів про створення нової парламентської більшості та внесуть пропозицію про прем'єр-міністра і членів уряду.
Читайте: Рада 9.0. Враження та що важливо знати про перший день
Після цього Сергій Соболєв вніс кандидатуру голови депутатської фракції Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" Арсенія Яценюка на посаду прем'єр-міністра.
Далі після обговорень і затвердження кандидатури Яценюка представник Партії регіонів Нестор Шуфрич попросив певний час, щоб його фракція могла обговорити відповідні кандидатури і лише потім взяти участь у голосуванні. Отже кандидатури були внесені коаліцією в той же день після обговорення.
Пізніше Яценюк оголосив список кандидатур до нового Кабінету міністрів і лише потім їх затвердили 331 голосом.
Тобто після обговорення коаліцією кандидата у прем'єр-міністри і претендентів на посади міністрів було подано список на затвердження Кабміном і відбувалося це протягом дня, а не "за три хвилини" без обговорень і виступів.
Маніпуляція
"Ми друга за кількістю фракція у парламенті, яка представляє два мільйони громадян України. Ми найбільша і єдина справжня опозиція в нашому парламенті", – сказала заступниця голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Наталія Королевська ("Опозиційна платформа – За життя").
Експерти нагадали, що за результатами виборів, партію "Опозиційна платформа – За життя" підтримали 13,05% або 1,9 млн голосів – це дійсно друга за кількістю фракція в парламенті – 43 депутати. Водночас ні кількість голосів, ні приставка "опозиційна" в назві партії не означає "єдину і справжню опозицію". По-перше, зараз у законодавстві України немає формального визначення опозиції. По-друге, наприклад, "Європейська солідарність" також оголосила, що йде в опозицію до владної партії.
Правда
"У наступному році кожну третю гривню ми будемо витрачати на обслуговування боргів", – сказав прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.
За попередніми даними витрати держбюджету у 2020 році можуть скласти близько 1,185 трлн грн, а платежі за обслуговування зовнішнього боргу – 335,8 млрд гривень. Тобто 28,3% від усіх витрат або практично кожна третя гривня піде на обслуговування боргів.
Читайте: Хто з лави запасних "слуг народу" проходить у Раду: названі імена
Правда
"У нас більше 10 мільйонів людей живе за межею бідності", – сказав Гончарук. Ці слова також відповідають дійсності. Адже за останніми відкритими даними (дев'ять місяців 2018 року), за межею бідності, яка визначається як фактичний прожитковий мінімум, жило 11,3 млн українців. Водночас за аналогічний період 2017 року таких людей було 14,8 мільйонів. А у 2016 році – 65% всіх українців. Тобто тенденція до зменшення кількості людей, які живуть за межею бідності, триває вже кілька років.
Маніпуляція
"Яке зростання 7%? Якщо сьогоднішні умови реструктуризації будуть забирати все, що вище 4%", – обурився член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Соболєв ("Батьківщина").
Йшлося про реструктуризацію частини зовнішнього боргу в серпні 2015 року, в рамках якої було списано 20% основної суми або близько $3,8 млрд, а середньозважену купонну ставку підвищили з 7,22% до 7,75% річних. Погашення держоблігацій відклали на чотири роки – з 2015-2023 до 2019-2027.
Це дозволило уникнути дефолту в 2015-2016 роках. За це кредитори отримали ВВП-варанти (VRI) – цінні папери, виплати за якими залежать від зростання ВВП України.
Але це не правда, що "будуть забирати все, що вище 4%". Насправді умови були такими:
при темпах до 3% в рік виплати нульові;
від 3% до 4% – 15% від кожного відсотка приросту ВВП більше 3%;
вище 4% – 40% вартості кожного додаткового відсотка;
крім того в 2021-2025 роках виплати ВВП-варантами не можуть перевищувати 1% ВВП.
Читайте: Росія опублікувала послання новому Кабміну і Раді
Маніпуляція
"Те, що в сільській місцевості починають через недолугу медичну реформу закриватися ФАПи і сільські амбулаторії, те, що починають закриватися сільські школи", – сказав позафракційний Дмитро Лубинець, член депутатської депутатської групи "За майбутнє".
Насправді в одних місцях ФАПи дійсно можуть закрити, в інших, навпаки, відкрити. По суті – зміниться функція фельдшерів. В рамках цієї реформи (мова йде про створення госпітальних округів) деякі лікарні будуть перепрофільовані, деякі – дійсно закриті, деякі навпаки відновлені (причому все це буде вирішувати місцева влада).
Читайте: "У Трускавці цього не було": Супрун публічно рознесла Разумкова
Це необхідно тому, що система медустанов створювалася ще за радянських часів за системою Семашка – коли держбюджет фінансував кількість ліжко-місць і квадратних метрів медичної інфраструктури, а не якість і кількість послуг, що надаються. В сучасній Україні ця система не відповідає потребам населення і є неефективною.
Що стосується шкіл, то їх кількість почала падати ще з 1995 року (за винятком окремих років). Крім того, ефективність освіти залежить не від кількості шкіл. В Європі на одного вчителя припадає від 15 до 17 учнів, в Україні цей показник – 8,9. Іншими словами, потрібно підвищувати якість викладання, зокрема розвивати нові форми навчання, наприклад, дистанційне, і немає сенсу відкривати нові школи, якщо немає достатньої кількості учнів. Зараз в Україні учнів малих шкіл переводять у так звані опорні школи, де вартість навчання одного учня у два-три рази нижча, ніж у малокомплектній школі, а якість навчання вища.
Як повідомляв OBOZREVATEL, під час президентської кампанії експерти VoxChek також знайшли маніпуляцію і брехню в заявах Володимира Зеленського. Вони прозвучали в його інтерв'ю журналісту Дмитру Гордону. Йдеться про НАТО, МВФ, війну з Росією і військове співробітництво із зарубіжними партнерами.