УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Зупинка на вимогу: чому злив у FT прохання не атакувати російські НПЗ – цілковита нісенітниця

6 хвилин
267,0 т.
Зупинка на вимогу: чому злив у FT прохання не атакувати російські НПЗ – цілковита нісенітниця

За повідомленням видання Financial Times, США нібито закликали Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи через побоювання зростання світових цін на нафту й можливу агресивну реакцію РФ стосовно енергетичної інфраструктури, на яку покладається Захід і яка перебуває у зоні досяжності Росії.

Атаки на російські НПЗ нібито можуть призвести до підвищення вартості палива в США, що негативно вплине на передвиборчу кампанію Байдена.

Чи справді Штати попросили Україну не чіпати російські НПЗ і що може стояти за такими заявами – у матеріалі OBOZ.UA.

Атаки мають припинитися?

"Білий дім усе більше розчаровується через зухвалі атаки українських дронів по нафтопереробних заводах, терміналах, складах і сховищах у Росії, що завдають шкоди їхнім нафтовидобувним потужностям", – повідомляє Financial Times.

Нібито США закликали Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи через побоювання зростання світових цін на нафту. Адже Росія залишається одним із найважливіших світових експортерів енергоресурсів, незважаючи на західні санкції щодо її нафтогазового сектору. Цього року ціни на нафту зросли приблизно на 15%, до 85 доларів за барель. Подальші атаки на російські НПЗ можуть призвести до підвищення вартості палива в США, що зіпсує чинному президенту Джо Байдену передвиборчу кампанію. Все це виданню розповіли неназвані джерела.

Захід також побоюється, що РФ може вдарити по енергетичній інфраструктурі, на яку він покладається. Йдеться, зокрема, про нафтопровід КТК, яким нафта з Казахстану через Росію надходить на світовий ринок. Західні компанії, включно з ExxonMobil та Chevron, користуються цим трубопроводом, який Москва ненадовго перекривала у 2022 році.

В Україні інше бачення. Мета українських ударів – завадити постачанню палива російським військам та скоротити можливості для фінансування військових потужностей РФ. Окрім того, удари мають і символічне значення – показати росіянам, що війна значно ближче, ніж їм здавалося. Цю тезу підкреслила віцепрем'єр-міністерка Ольга Стефанішина, яка під час Київського безпекового форуму заявила, що нафтопереробні заводи на території РФ є законними військовими цілями.

Ще одна відповідь від українців, на нібито звернення США, сталася вночі 23 березня, коли було атаковано НПЗ "Роснафти" в Самарській області. Завод є одним із основних виробників та постачальників палива для  реактивних двигунів.

З бензином у Росії і справді біда

Агентство Reuters на основі даних своїх джерел повідомило, що обсяг завантаження установок первинної переробки нафти російських НПЗ 14-20 березня становив 0,687 млн тонн на добу, що на 7,5% менше, ніж у першій половині місяця.

Так, Нижньогородський НПЗ "Лукойла" працює на середньому завантаженні 21,9 тис. т на добу – це 64% від доаварійного рівня, Рязанський НПЗ "Роснефти" – 129 тис. т на добу (36%). Сизранський НПЗ "Роснефти" скоротив переробку з 12,6 тис. т до нуля. Заводи було пошкоджено внаслідок атак 12, 13 та 16 березня відповідно.

Очікуване падіння виробництва бензину та дизельного пального на трьох заводах може становити у сумі до 5,8% та 6,6% від його виробництва у Росії.

На сьогодні накопичений аварійний простій первинних потужностей становив 3,5 млн тонн та збільшився в 10 разів порівняно з показниками за два попередні роки (0,352 млн т). Кількість пошкоджених установок первинної обробки зросла втричі. Саме через це з 1 березня російська влада заборонила експорт бензину.

Теза, що через українські атаки виросли світові ціни на нафту, – повна нісенітниця

"За час активних атак українських дронів на російські НПЗ виробництво і постачання РФ на світові ринки нафти не скоротилося. З економічного погляду для світового ринку нинішні удари України по російських нафтопереробних заводах, які призвели до певної втрати потужностей, незначні. Це не впливає на ціноутворення нафти", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.

"Загалом на зростання світових цін на нафту впливає те, що відбувається в арабських країнах, передусім Саудівській Аравії, та на великих торговельних шляхах, наприклад, через дії тих же хуситів.

Ще один фактор – вибори в Америці. Ціна саме на американському ринку зростає через те, що зупинилась на планові ремонти ціла низка НПЗ. З іншого боку, власники цих заводів у переважній більшості республіканці, які можуть навмисно розвивати цю ситуацію, щоб під вибори трохи підвищувати ціну на пальне й зупиняти на ремонт свої НПЗ. Третій фактор – резерви, стратегічні запаси нафти в Америці трохи зменшились, але це нормальна ситуація, потім вони почнуть зростати.

Через усі ці загрози великі учасники ринку, так би мовити, грають на підвищення ціни, щоб заробити прибутки. Тож це ціла купа факторів, які впливають з різних сторін на ціни на нафту й пальне у світі чи в Америці. Український внесок у цю величезну гру може бути близько 1%.

Також треба зазначити, що українські атаки мали на меті зменшити виробництво саме пального для армії Росії. Це ніяк не впливає на виробництво нафти. Тому й не має впливу на американський ринок нафти й пального.

Поява таких заяв у західній пресі, можливо, є частиною певної гри, мовляв, перед американськими виборами має бути тиша. Але це навряд чи офіційна позиція США. Так чи інакше, ми маємо продовжувати робити те, що робимо, й тільки нарощувати наші атаки", – зазначив Олег Гетьман.

Американцям потрібна тиша перед виборами

"Зараз узагалі все, що відбувається, абсолютно всі заяви, зливи у ЗМІ – підпорядковані виборам у США. Те, що я прочитала у FT, можна назвати певним зливом, адже не названо конкретних імен чи посад, які надали інформацію", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловила експертка-американістка Олександра Філіпенко.

"Потрібно пам'ятати, що вибори у США відбуваються не тільки президентські. Буде переобрано одну третину Сенату, а також повністю Палату представників. Саме зараз американським політикам для того, щоб вигідно виглядати у листопаді, потрібно або представити якісь перемоги, зроблені на американські гроші, або потрібна тиша перед виборами. Вони настільки сконцентровані на внутрішній політиці, що їм потрібно у зовнішній політиці мати одне – тишу. Це, на жаль, звучить абсолютно жахливо та цинічно, бо ми розуміємо, що для України мова йде про людські життя, адже війна продовжується. Але для американських політиків зараз на першому місці стоять вибори. Тому це може бути однією з причин появи такої статті у західній пресі.

На жаль, для більшості американських чиновників та політиків різного рівня зараз Україна не входить у п'ятірку їхніх інтересів. З іншого боку, вони все ж розуміють важливість вирішення питання допомоги, яке застрягло у Палаті представників.

На мій погляд, Джонсон, спікер Палати представників, не виносить законопроєкт про допомогу Україні на голосування, тому що там, здається, є достатня кількість голосів для його ухвалення. За іншого розвитку подій він уже давно б виніс це питання на голосування, законопроєкт би провалився – і все, всі б про це забули ще на якийсь час. На жаль, знову ми впираємося у вибори. Правому крилу республіканської партії, республіканцям-трампістам зараз не потрібно, щоб хоч один законопроєкт, який є міжпартійним, пройшов у Конгресі. Їм важливо демонструвати, що поки Байден президент, ніякого консенсусу не може бути в політиків.

Однак зараз у Конгресі міжпартійна група демократів і республіканців збирає підписи, щоб таки змусити (можна сказати) Джонсона поставити на голосування законопроєкт допомоги Україні. Але вийде це чи ні, поки питання.

Окрім того, американці все ще дуже бояться збільшення масштабів війни. Тому й можуть реагувати на українські удари так, як ідеться у статті. Вони дійсно бояться російської ядерної загрози.

Стосовно причин, які можуть завадити Байдену в його передвиборчих перегонах, то це, звісно, передусім економіка. Хоча макроекономічні показники хороші, а інфляція та безробіття на низькому рівні. Але американці, за різними опитуваннями, поки ще не відчули це на своєму гаманці. До слова, ціни на бензин у багатьох штатах за останній час знизилися.

Адміністрації Байдена зараз потрібно показати, що вони опікуються американською економікою, адже коли американці чують про допомогу Україні, вони уявляють, що гроші буквально мішками кудись відправляють через Польщу в Україну. І цим користуються республіканці, які розганяють негатив", – зазначила Олександра Філіпенко.