Заява Amnesty International – чергове "дно" і свідчення тотальної неефективності міжнародних організацій

Заява Amnesty International – чергове 'дно' і свідчення тотальної неефективності міжнародних організацій

Протягом останніх тижнів міжнародні гуманітарні і правозахисні організації вже не вперше продемонстрували світу свою безпорадність і непрофесіоналізм, будучи не в змозі хоча б заявами адекватно відреагувати на всі воєнні злочини, які чинить РФ на території України.

Заява Amnesty International – чергове "дно" правозахисних організацій

Чергове "дно" було пробито 4 серпня 2022 року заявою вельми поважної правозахисної організації Amnesty International, в якій зазначено, що українські військові, які стримують російську навалу, наражають на небезпеку цивільне населення, створюючи бази і розміщуючи озброєння в школах і лікарнях. Дослівно в заяві генерального секретаря Amnesty International Аньєси Каламар було сказано: "Тактика України порушила міжнародне гуманітарне право, перетворивши цивільні об'єкти на військові цілі. Внаслідок російських ударів по населених пунктах, які слідували за цим, загинули мирні жителі і було зруйновано цивільну інфраструктуру. Перебування на оборонній позиції не звільняє українських військових від дотримання міжнародного гуманітарного права. Військові ніколи не повинні використовувати лікарні для участі у бойових діях і мають використовувати школи чи цивільні будинки лише у крайньому разі, коли немає альтернатив".

Відео дня

Реакція України: обурення і замовний характер заяви

Представники уряду України оперативно відреагували на ці заяви – в Офісі президента зазначили, що життю українців загрожує тільки російська армія, а заяви Amnesty International є не чим іншим, як участю в дискредитаційній кампанії Росії проти України. Зокрема, радник ОП Михайло Подоляк написав: "Сьогодні Росія докладає максимум зусиль, щоб дискредитувати Збройні сили України в очах західних суспільств і зірвати постачання зброї, використовуючи всю мережу своїх агентів впливу. Шкода, що така організація, як Amnesty International, бере участь у цій кампанії з дезінформації та пропаганди".

Голова МЗС Дмитро Кулеба, зі свого боку, був обурений заявою міжнародної організації: "Така поведінка Amnesty International – це не про пошук і донесення світові правди. Це про створення фальшивого балансу між злочинцем і жертвою, між країною, яка тисячами знищує цивільне населення і цілі міста, і країною, яка відчайдушно захищається, рятуючи свій народ і цілий континент від цієї навали. Припиніть займатися створенням фальшивої реальності, де всі в чомусь трохи винні. Займіться донесенням правди про те, чим є сьогодні Росія".

Крім того, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр додала, що Росія вже не перший рік перешкоджає діяльності Amnesty International там, де оперують війська РФ, особливо в окупованих районах ОРДЛО. На відміну від них, Україна, незважаючи на жахи війни, створює всі умови для роботи організації на території нашої держави. 

Зрештою підсумував українську позицію президент України Володимир Зеленський у своєму щоденному зверненні: "Ми побачили сьогодні зовсім інший звіт від Amnesty International, який, на жаль, пробує амністувати державу-терориста й перекласти відповідальність з агресора на жертву.

Немає й не може бути – навіть гіпотетично – жодної умови, за якої будь-який російський удар по Україні стає виправданим. Агресія проти нашої держави є нічим не спровокованою, загарбницькою й відверто терористичною. І якщо хтось робить звіт, у якому жертва й агресор нібито в чомусь однакові, якщо аналізуються якісь дані про жертву, а що робив агресор у цей час – ігнорується, то з цим не можна миритися.

Кожен, хто амністує Росію і хто штучно створює такий інформаційний контекст, що якісь удари терористів є нібито виправданими або нібито зрозумілими, не може не усвідомлювати, що цим допомагає терористам. А якщо такі маніпулятивні звіти, то й відповідальність за загибель людей розділяєте з ними". 

Де ваші принципи, пані Каламар?

В цій ситуації хочеться нагадати пані Каламар історію її рідного дідуся – французького партизана, страченого німецькими окупантами 1944 року, – яка надихнула її зайнятися боротьбою за права людини. 1940 року армія Франції безславно капітулювала, після чого Гітлер впевнено продовжив війну в Європі, вбивши ще десятки мільйонів людей. Сотні тисячі людей у Франції були страчені і ув’язнені під час окупації, а після висадки в Нормандії союзникам все одно із великими зусиллями довелося вибивати ворога, який тримав оборону в окупованих французьких містах і селах.

Україна не може дозволити собі таких жертв, тому ми будемо боронити кожен метр своєї землі, кожну будівлю, кожен населений пункт, адже часи, коли армії воювали в чистому полі, закінчилися в епоху Наполеона. Тому пані Каламар може запросити в Україну французькі війська, щоб вони допомогли українцям "правильно" обороняти населені пункти або хоча б посприяти передачі ЗСУ важкого озброєння. Адже коли в української армії з’являться французькі танки "Леклерк", літаки "Міраж" і "Рафаль", ракети ППО "Астер", українцям стане набагато безпечніше у своїх містах і селах, щоправда, Путін може "втратити обличчя", чого так побоюється президент Франції…

Amnesty International – куплені Кремлем?

Отже, якщо неефективність Червоного Хреста та політична "імпотенція" ООН та ОБСЄ загальновідомі, то Amnesty International чи не вперше за час війни виступила із заявою, яка майже повністю повторює російські пропагандистські наративи. Вже неодноразово керівництво різноманітних міжнародних організацій демонструє тотальну некомпетентність і відірваність від нових реалій, спричинених агресією РФ проти України.

Таке враження, що в західних і особливо європейських політичних елітах керівні посади займають абсолютно безвольні, залякані, а часто й корумповані особи, які не здатні чинити супротив злочинам, які творять по світу не тільки путінський, а й інші диктаторські і авторитарні режими. Тому можемо припустити, що в Amnesty International просто не вистачає компетентності, щоб зрозуміти увесь масштаб трагедії, що розгортається на території України, і тим більше вони не мають права радити нам, як захищати власну землю від вторгнення Росії. З іншого боку, ми також можемо припустити, що керівництво Amnesty International опинилося під корупційним впливом з боку Кремля, що в такому разі потребує негайного розслідування з боку відповідних правоохоронних органів. 

Українське представництво Amnesty International прокоментувало заяву основного офісу і заявили, що розслідуванням воєнних фактів займається Департамент реагування на кризові ситуації і стосунку до доповіді вони не мають. За словами керівниці відділення Оксани Покальчук, наше представництво намагалось донести хибність зроблених висновків і завадити їх публікації.