"Завжди є хтось третій або четвертий": Снайдер вказав на проблему у відносинах України і Польщі

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Американський історик Тімоті Снайдер заявив, що польсько-українські відносини майже ніколи не можна розглядати лише як взаємодію двох країн. За його словами, у цих відносинах завжди присутній "хтось третій або четвертий", що впливає на сприйняття спільної історії.
Снайдер також наголосив, що Польщі та Україні важливо ставити історію вище за пам’ять, оскільки пам’ять часто залишає місце лише для власної версії минулого. Про це він сказав в інтерв’ю Onet.
Пам’ять замість історії
Снайдер назвав ситуацію "дуже польською проблемою" та пояснив, що Польща, на його думку, ставить пам’ять вище за історію.
"Польща ставить пам’ять вище за історію. А з пам’яттю є така проблема, що вона не запрошує інших, бо пам’ять завжди наша, і в пам’яті ми завжди невинні. Якщо в ній взагалі фігурують інші, то найчастіше як винні. Так це просто працює", – сказав історик.
Водночас історія, за його словами, "запрошує інших до дискусії" та змушує враховувати їхні погляди. Вона також передбачає роботу з іноземними джерелами та спілкування з істориками з інших країн.
"Я маю на увазі, що пам’ять – це комфорт. Вона має бути простою, приємною та зрозумілою для кожного. Але більше, ніж пам’ять, нам потрібна історія", – заявив Снайдер.
За його словами, якщо Польща як сусідня для України країна ставить пам’ять вище за історію, наслідком може бути відсутність солідарності.
Снайдер згадав про Голодомор
Історик навів як приклад Голодомор 1932–1933 років. Він зазначив, що польська дипломатія у 1932 році знала про Голодомор у радянській Україні, однак, за його словами, не повідомила про це світ.
"Якщо я, наприклад, кажу, що в 1932 році польська дипломатія знала все про Голодомор у радянській Україні, але нічого не сказала, то це важко сприйняти. Цього немає в польській пам’яті", – пояснив Снайдер.
Він наголосив, що історія не завжди є комфортною для суспільства, на відміну від пам’яті, яка може створювати простішу та зручнішу картину минулого.
"В історії завжди є інший бік, інший голос. Пам’ять виступає від першої особи… А історія пишеться від другої та третьої особи. Історія не має бути терапією. Дискомфорт – це частина зрілості, до якої веде історія", – заявив історик.
"Завжди є хтось третій або четвертий"
Снайдер окремо наголосив, що польсько-українські відносини не можна пояснювати винятково взаємодією двох народів. За його словами, це стосується і складних сторінок спільного минулого, зокрема Волинської трагедії.
"Мабуть, найважливіший факт щодо польсько-українських відносин полягає в тому, що вони ніколи не є просто польсько-українськими. Хоча саме так ви майже завжди їх сприймаєте. Тим часом завжди є хтось третій або четвертий", – сказав Снайдер.
Він зазначив, що Волинську трагедію неможливо історично пояснити, розглядаючи лише поляків та українців. На його думку, важливими складовими контексту були дві радянські окупації, німецька окупація, а також депортації польських та українських еліт.
"У пам’яті завжди залишаються лише "ми" та "вони". В історії так ніколи не буває. Якщо за столом немає німців чи росіян, ця дискусія стає ірраціональною", – додав історик.
Снайдер також наголосив, що "третій учасник" присутній не лише в історичних подіях, а й у сучасному сприйнятті польсько-українських відносин.
Нагадаємо, уряд Польщі пропонує на законодавчому рівні заборонити використання червоно-чорного прапора Української повстанської армії, оскільки цей символ вважається неприйнятним. Там вважають, що ці кольори втілюють у собі всю агресивну ідеологію українського націоналізму.
Як повідомляв OBOZ.UA, партія, очолювана Ярославом Качинським, ініціює радикальний крок у відносинах із Києвом. Кандидат у прем'єр-міністри від цієї політичної сили Пшемислав Чарнек анонсував внесення до Сейму резолюції, яка закликає заблокувати європейську інтеграцію України.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!