Бачу, все ж колеги-журналісти не до кінця розуміють ситуацію та сутність мого ставлення до Дмитра Разумкова. В цьому конфлікті немає спалахів. І вони зовсім не з приводу політичної демагогії або цифрової еквілібристики, якою регулярно займається мій галасливий "сусід по парламенту". Мова про принципи. Про політичну відповідальність, про послідовність політичної позиції. Про порядність врешті-решт.

Відео дня

Як можна постійно, гаряче, палко критикувати витрати бюджету на чиновників, трясучи над головою паперами, а іншою рукою – ховати "несправедливо" отримані з державного бюджету гроші в своїй глибокій кишені. І кишені своїх "однодумців" з дуже розумної політики?

Чи може перший номер виборчого списку партії, якому партія і фракція винесли вотум недовіри, залишатися у парламенті?

Я вважаю, що ні.

Аби не робити порожніх заяв, я закликав Дмитра і його однопартійців перерахувати гроші з "ненависної депутатської надбавки" на потреби Сил оборони України. Особисто я це роблю вже третій місяць.

Розумію, що ні Дмитро, ні його "любі друзі" цього не зроблять. Так само, як він не складе свій дорогоцінний мандат, а буде тримати гроші і "корочку" за своїми щічками. Але я хочу, щоб це розуміли всі.⁩

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...