УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

За півтора року війни на Заході накопичилася втома? Що буде з військовою та фінансовою допомогою для України

6 хвилин
50,3 т.
За півтора року війни на Заході накопичилася втома? Що буде з військовою та фінансовою допомогою для України

Останнім часом у західних ЗМІ дедалі частіше можна зустріти думку про те, що перспективи українського контрнаступу дуже сумнівні. Мовляв, розпочавшись у червні, він так і не приніс поки що серйозних результатів. При цьому більшість союзників (Німеччина, Велика Британія та США. – Ред.) кажуть, що надали Україні все необхідне озброєння, а тому збільшення його обсягів чи передача нових типів – не на часі.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц уже тривалий час не може затвердити передачу далекобійних ракет, які значно полегшили б просування українських військ. Водночас повторює, як мантру, про дипломатичне вирішення конфлікту з РФ, забуваючи додати, що сьогодні це означало б погодитися на умови Росії щодо окупації частини української території. Керівник штабу Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга в Брюсселі Стіан Єнссен йде далі та прямим текстом говорить, що одним з рішень для України в цій ситуації може бути відмова від території – взамін отримання членства в НАТО.

OBOZREVATEL розбирався, що надалі буде з допомогою для України від країн-союзниць та чи йде процес примусу до переговорів із Росією.

Так чи інакше, але ситуація, що склалася на сьогодні, вимагає кардинально інших підходів та засобів, адже заморожування ситуації грає на руку саме Росії та шкодить інтересам України. Підхід Заходу на початку війни – контрольований тиск на Росію, за якого вона поступово слабшала, Україну вже не влаштовує, адже така стратегія дуже розтягнута у часі, а ми щодня платимо жахливу ціну.

"Чи має Україна достатньо зброї, щоб змінити баланс у війні та взяти верх? Відповідь – ні. Адже не вистачає зброї. І ми це знаємо з того факту, що Україна зараз не в змозі здійснити дуже рішучий контрнаступ проти російської армії. Потрібна додаткова допомога" – ці слова належать не представникам нашої держави, а президентові Польщі Анджею Дуді, який як ніхто розуміє простий факт: якщо ми таки не встоїмо, то наступною, якщо не завтра, то післязавтра буде саме його країна. До речі, російські пропагандисти та можновладці цього і не приховують.

Важливий фактор, що впливає на виділення зброї та фінансів, – вступ США, а також ЄС до передвиборчих кампаній. Це призводить до того, що увага переміщується від проблем зовнішньої політики на ближчі виборцям внутрішні питання. Все це відбувається на фоні втоми, яка за півтора року війни, як не крути, накопичилася у дружніх нам країнах. Звісно, вона не набула агресивних масштабів, але політики, які пов'язані з передвиборчими перегонами, повинні зважати на цей чинник.

Тайвань замість України

Першим дзвіночком, через який можуть виникнути проблеми, стала новина, що президент США Джо Байден звернеться до Конгресу з проханням профінансувати зброю для Тайваню з додаткового бюджету для України, щоб прискорити постачання озброєння цій країні на тлі зростання загрози з боку Китаю. Запит надійшов слідом за заявою Білого дому про те, що США вперше постачали Тайваню зброю на суму 345 млн доларів зі своїх запасів у межах системи, відомої як "повноваження президента щодо скорочення", яка використовувалась для відправлення зброї в Україну.

"Намір адміністрації США зробити запит на постачання зброї Тайваню як частини запиту на постачання зброї Україні вже певний час обговорювався у Вашингтоні, але для багатьох в Україні стало сенсацією, – каже міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін. – Для когось – приводом для розмов про "зраду" та про те, що Тайвань отримає зброю за рахунок України. Що, звісно, маячня, бо кожен отримає "своє". Але зовнішньополітичні наслідки цього кроку будуть дуже серйозними. Тайвань вперше отримає зброю завдяки американській допомозі, а не шляхом її купівлі – тобто на той самий тип, як одержуємо її ми. У Конгресі США забезпечити підтримку такого "спільного" запиту буде легше – буде менше дискусій серед республіканців та двопартійний консенсус простіше побудувати. Але в Кремлі прочитають це як прояв слабкості і правильності своєї тактики "перечекати і виснажити Захід".

На думку Павла Клімкіна, цю загрозу було б негайно зустріти рішенням про надання Україні нової зброї, наприклад, далекобійних ракет.

"Нині ставки зростають, у січні наступного року на Тайвані відбудуться президентські вибори, які стануть рубіконом для китайської стратегії та тактики. Підвищення ставок з військовою допомогою може все більше переносити фокус уваги з України на Тайвань, що нам цієї осені зовсім не потрібно", – вважає Павло Клімкін.

Проблеми визнаються

Те, що найближча осінь буде складною та здебільшого вирішальною, говорять і українські посадовці, адже 30 вересня у Штатах закінчується фінансовий рік, а значить затвердження нового бюджету.

Так, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, коментуючи питання допомоги, зазначив, що "дуже важко із Конгресом. Я переконаний, що у вересні-жовтні буде взагалі ціла битва за те, щоб не втратити підтримку України. Маю на увазі пряме бюджетне фінансування. Тому попереду велика робота".

Глава уряду також визнав, що стає все важче. Незважаючи на війну, західні партнери вимагають від України реформ, повноцінного затвердження обновленого законодавства та чіткого контролю.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що рішення США щодо збільшення фінансової допомоги Тайваню ніяк не вплине на допомогу нашій державі.

"Як вони внутрішньо вирішують ті чи інші питання – вже їхня ситуація, але я не маю сумнівів, що рішення, які будуть розроблятися в адміністрації в плані підтримки України, в результаті до зменшення цієї підтримки не призведуть", – зазначив Кулеба. Водночас він підкреслює, що "дедалі більше лунають голоси в різних країнах світу про те, що потрібні переговори, і вони стають голоснішими".

Факт того, що питання виділення військової та фінансової допомоги зі сторони США стає більш проблематичним, підтверджує й інтерв'ю для американських ЗМІ пані посол України в США Оксани Маркарової. Основний меседж, який чиновниця повторює кілька разів, – Україна готова до будь-якого контролю над виділеними коштами, які вона отримує для протистояння Росії.

"Ми підтримуємо прозорість та підзвітність. Які б додаткові заходи, на думку ваших громадян та Конгресу, не знадобились, ми відкриті і готові, і ми вже робимо це. Якщо виникли будь-які додаткові вимоги, ми, звичайно, готові їх обговорювати. Я не можу сказати, що ми впевнені, що підтримка надається назавжди, навіть коли вона є. Ні, це постійна робота", – зазначила Оксана Маркарова.

Вона також визнала історичні проблеми України з корупцією, але за її словами, це не повинно ставити під загрозу підтримку. Багато хто на Заході вважає інакше.

Республіканці проти

10 серпня адміністрація президента США надіслала запит до Конгресу для виділення додаткової фінансової допомоги Україні через завершення чергового бюджетного року.

Байден запросив у Конгресу 40 млрд доларів екстреного фінансування, які містять $24 млрд для України та інших країн, які постраждали від війни. Зокрема, запит включає $13,1 млрд на військову допомогу Україні та поповнення запасів зброї Пентагону, використаної для військових потреб. Ще $8,5 млрд підуть на економічну, гуманітарну та іншу допомогу Україні та іншим країнам, які постраждали від війни.

Хоча останній такий запит на додаткові витрати від Білого дому для України був легко схвалений у 2022 році, цього разу спостерігається інша динаміка.

Так, група з 12 законодавців від Республіканської партії надіслала листа президенту Байдену із закликом відкликати запит його адміністрації Конгресу про надання додаткових $24 млрд на екстрену допомогу та інші види сприяння Україні. Текст послання опублікував член Палати представників Воррен Девідсон. Як бачимо, політичні розбіжності щодо цього питання неухильно зростають.

Захід буде й надалі допомагати Україні, але стратегія цього процесу зміниться

"У США і багатьох наших друзів та партнерів виникла втома від того, що відбувається", – вважає Павло Клімкін. На його думку, це не означає втому від України загалом, але тим не менше – це психологія, адже війна йде півтора року. Тому наші союзники починають дивитися більш прискіпливо на стратегічні опції тієї чи іншої допомоги. Це такий собі процес перегляду стратегії. Але Павло Клімкін наголошує: це не означає, що допомога кардинально зміниться. Чи є для України ризики та виклики у зв'язку з цим – звісно. Фундаментальної загрози, що Захід залишить Україну саму, немає.

"Що стосується безпосередньо Сполучених Штатів, то там насувається президентська кампанія, під час якої ніхто і ніколи не голосує за зовнішню політику, всіх цікавлять лише свої внутрішні питання. Тому дискусія про фінансування України, звичайно, буде, але не в сенсі – виділяти чи ні. Це буде розмова про те, наскільки ефективною є теперішня стратегія допомоги, що можна та потрібно змінити, що є критичним, а що може почекати. Така дискусія у США вже певний час відбувається. Така сама тенденція притаманна і багатьом європейським країнам. Німці, французи, британці, італійці будуть переглядати стратегію допомоги Україні", – наголосив Павло Клімкін.

Щодо військової допомоги, то в цьому відношенні виникають деякі питання, але щодо виділення коштів на економічну підтримку, то тут все буде добре.

Треба чітко розуміти, що з кожним днем у більшості країн, як західних, так і "незахідних", зростатиме кількість тих, хто буде ставити запитання – а що ж далі? Захід має загальну логіку, що робити далі, але чи готовий він піднімати ставки, щоб Україна реально змогла зробити прорив, залежить від багатьох факторів.