Якщо зараз Україні не допомогти, Європа муситиме сама себе захищати

4 хвилини
10,1 т.
Якщо зараз Україні не допомогти, Європа муситиме сама себе захищати

Ситуація на полі бою в Україні стає все більш непередбачуваною для Кремля. Часткова мобілізація допомогла російській армії, але знову ж таки, частково. Бойові втрати вже перевищили 102 тисячі бійців, тобто треба ще додати втричі більше поранених, а це щонайменше 300 тисяч російських бійців, які у багатьох випадках залишилися інвалідами.

Відео дня

Укомплектованість російської армії зараз становить 50% порівняно з початком війни 24 лютого цього року. Загиблі та поранені були переважно з найкраще підготовлених підрозділів ЗС РФ. 11-й армійський корпус з Калінінграда, який до 24 лютого минулого року був загрозою для всіх країн Балтійського регіону, практично зник. Зараз в казармах Калінінграда залишилося лише 20% солдатів з колишнього складу цієї немалої і небезпечної елітної військової одиниці. Усі інші пішли на вічний спокій після багатьох місяців боїв в Україні. Демобілізувалися, але до іншого світу - вічної темряви.

Зараз на українських полях битв у складі ПВК "Вагнер" зараз перебуває 50 тисяч бійців, з них 40 тисяч – ув’язнені, що вирішили піти воювати. Зараз у кровопролитних боях під Бахмутом загинуло понад 10 тисяч російських ув’язнених. Ситуацію мала б виправити нова партія злочинців, набраних для ПВК з в'язниць, але й вони закінчуються після довгих кровопролитних боїв. Тому Євген Пригожин придумав нову схему поповнення складу ПВК в Україні через велику кількість загиблих своїх контрактників. Він почав дискусії про те, що в армію потрібно також брати і жінок, які відбувають покарання за різні злочини. Нібито до Пригожина звернувся депутат зі Свердловської області, що на Уралі, В'ячеслав Вегнер, який пропонує підтримати ініціативу "багатьох жінок із СІЗО міста Нижній Тагіл про їхню готовність поїхати до поле бою в Україні".

Щоб не шокувати російську громадськість, Пригожин заявив, що вважає можливим залучати жінок з пенітенціарних установ лише для виконання технічних і медичних завдань, наприклад, як зв'язкових або медсестер. Таким чином, у Росії готується громадська думка щодо важливості залучення жінок до війни в Україні. Спочатку посилатимуть лише жінок з місць позбавлення волі, оскільки їх відправлятимуть на поле бою в Україні ,начебто, за бажанням, щоб потім масово кинути жінок цивільних професій у обійми масової мобілізації.

Міністр оборони РФ Шойгу офіційно представив Володимиру Путіну пропозицію збільшити чисельність наявних військовослужбовців з 1,15 млн. до 1,5 млн. осіб. Президент Росії відразу підтримав цю ідею і підписав свій указ. Таким чином, для дорослих чоловіків в Російській Федерації практично не залишається інших альтернатив, крім проходження військової служби. Якщо питання про чисельне збільшення всієї російської армії буде вирішено, то залишається абсолютно незрозумілим, звідки знайдуть відповідну кількість військово підготовлених офіцерів для нових солдатів. І друге, не менш складне питання, як забезпечити нову кількість солдатів необхідною амуніцією та найважливіше - важким озброєнням.

Більшість складів, які були створені за часів Радянського Союзу, спорожніли. Залишилися лише дуже старі види військової техніки, які Москва, схоже, хоче використати як технічну та вогневу підтримку нової хвилі мобілізованих. Запасів нової техніки вже практично нема. Зараз Москва шукає те, що, можливо, залишилося на складах в деяких колишніх радянських республіках. Але ці звернення в столицях навіть дружніх до Росії країнах сприймають дуже обережно. Усі добре пам’ятають заяви на російському телебаченні та міністра оборони РФ Шойгу про необхідність відновлення Радянського Союзу, що пролунали на початку червня ц.р. як мета спеціальної військової операції.

Після цього Кремль жодного разу не згадав, що більше не ставить перед собою та окупаційною армією такого завдання. Водночас формування з диктатором Олександром Лукашенком спільної армії РФ з Білоруссю лише свідчить про нову небезпеку, насамперед для Латвії, Литви та Польщі, які знаходяться по сусідству як з РФ, так і з Білоруссю. Кремль утворив кілька нових військових округів, у тому числі Ленінградський, який спрямований безпосередньо проти Фінляндії та Естонії. А оскільки Путін кожного разу зазначає, що хоче відновити не тільки Радянський Союз, а й знову захопити території, які належали Російській імперії, то зрозуміло, чому Гельсінкі так поспішає в НАТО. Паралельно Кремль активізував своїх прибічників в Молдові та Грузії. У Белграді проросійські сили почали говорити про ідею об’єднання Сербії з Союзом Росії та Білорусі, про що Слободан Мілошевич вів переговори в 1998 і на початку 1999 років. Тоді Москва відкинула це, а зараз готова прийняти у залізні обійми нових членів. Що стосується намірів Москви розширити свої кордони в бік НАТО, то конкретні кроки російської сторони вже видно. Відновлення Радянського Союзу чи Російської імперії стає прямою загрозою для Берліну та Парижу. Угорщина Орбана вже в якійсь таємній домовленості з Путіним, у Болгарії та Греції є сильні проросійські сили, вони маскуютться як і в Хорватії, мова вже не йде про БіГ та Чорногорію. Таким чином, половина континенту потенційно може стати полем битви.

Якщо Європа і демократичний світ хочуть запобігти цьому божевільному плану, то вони повинні ще міцніше стати пліч-о-пліч з Україною, яка на сьогодні стала гарантом територіальної цілісності низки європейських країн. Київ повинен отримати ще більш досконалу військову техніку, проти ракетні системи, танки і винищувачі. Поки що всі агресивні плани Москви може зупинити лише героїчна українська армія, але без нового важкого озброєння ситуація може сильно ускладнитися, і тоді Європі самою доведеться боротися всіма силами за себе.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...