Блог | Якщо НАТО не хоче надати Україні справжні гарантії безпеки, їх надасть нам КНР
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Понад рік тому я про це вже писав, і з того часу наші шанси щодо вступу до НАТО, що тоді — до Вільнюса — здавалися досить близькими до реалізації, не зросли й лише відсунулися.
Тож настав час трохи повторитися — з урахуванням нових нюансів.
Отже. Може, щоб не залишитися без гарантій взагалі, є сенс натякнути, що ми постукаємо тоді вже й у китайські двері?
Умови миру з мордором будуть у такому разі аж ніяк НЕ ГІРШЕ за варіант, що очікується від Трампа/Венса, та й фактично за варіант від Байдена/Гарріс, що веде все одно до того ж, тільки із кривавим відтермінуванням на невизначений час і додатковими втратами територій за цей час.
При цьому китайські гарантії щодо подальшої української безпеки (на кшталт тих, що КНР роздає зараз у Центральній Азії) навіть не потребуватимуть створення задля них спеціального нового документу!
Достатньо буде трохи оновити й РЕАЛЬНО конкретизувати офіційні гарантії, що вже є в Заяві Уряду КНР від 04.12.94 щодо надання Україні гарантій безпеки, якими гарантіями Китай фактично "особливо приєднався" до Будапештського меморандуму.
Це зовсім не заважатиме подальшій українській євроінтеграції: навпаки, вона навіть отримає нового імпульсу, оскільки не буде пов’язана зі вступом до НАТО (й тому без такого додаткового "причіпу" значно спроститься).
А крім того — це надасть можливість Євросоюзові мати серед себе в певному сенсі "китайського представника", що економічно може виявитись вельми перспективним! Причому і для ЄС, і для Китаю, і для України!
І якщо існують такі чудові члени НАТО, що не є членами ЄС, як Туреччина чи Норвегія (не кажучи вже про Велику Британію!), то чому не може бути, навпаки, членкині ЄС, яка не є, бо не беруть, членкинєю НАТО?
А тепер — НАЙГОЛОВНІШЕ!!! Цей проєкт, звичайно, призначений наразі не стільки для безпосередньої реалізації, скільки просто для його тихенької озвучки (все одно почують всі, причому миттєво!) — щоправда, зрозуміло, зі згоди китайських товаришів.
До речі, на усіляких неофіційних блогах можна продуктивно розгортати цю тему й без такої попередньої згоди.
Тож нехай всюди замисляться. Не тільки у Пекіні й москві, але також і у Вашингтоні. З’явиться, про що всім думати. Все, що нам потрібно від Сполучених Штатів, дуже швидко може прискоритися.