Кастинг у "ВІА Гру", хрещений – культовий росіянин і релігійний поворот. Куди зникла та як живе єдина донька Наталії Сумської
Дарина Мамай уникає публічного простору і відійшла від кар’єри
Україна вже вийшла на фінальну стадію вступу до Європейського Союзу. Усі країни, які успішно приєдналися до ЄС, після досягнення цієї стадії зазвичай завершували процес максимум за два-три роки. Зважаючи на це, Україна може стати членом обʼєднання вже у 2028 році.
Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. Він взяв участь у панельній дискусії Deepening Ukraine–EU Cooperation in Strategic Sectors в Українському домі в Давосі.
Політик зазначив, що Україна має повний перелік завдань, необхідних для членства, який охоплює верховенство права, статистику, публічні закупівлі, фінансовий контроль та інші інституційні та економічні критерії.
"Технічно і політично ми чітко розуміємо, що потрібно зробити. Усе залежить від парламенту, уряду та інституцій – наскільки швидко ми імплементуємо ці правила. Чим швидше, тим краще", – підкреслив він.
За оцінкою віцепрем’єра, за умови інтенсивної роботи Україна може виконати основний обсяг реформ у 2026-2027 роках. Якщо всі необхідні реформи буде реалізовано до кінця 2027-го, Україна може стати членом ЄС у 2028 році.
Водночас віцепрем'єр визнав, що окремі сфери залишаються складними і потребуватимуть змін. Це, зокрема, екологічна політика. За словами Качки, впродовж багатьох років Міністерство довкілля було інституційно слабким, що ускладнює швидку імплементацію європейських директив.
Певні виклики є й в аграрному секторі, зокрема щодо засобів захисту рослин. ЄС за останні роки заборонив низку хімічних речовин, які досі використовуються в Україні. Різка синхронізація регулювання, за словами політика, може створити ризики як для українських, так і для європейських фермерів, тому потрібен зважений і поетапний підхід.
Качка переконаний, що інтеграція України до ЄС матиме позитивний ефект для всієї Європи. Якщо правильно вибудувати спільну аграрну політику, вступ України до Євросоюзу не загрожує, а навпаки – здатен врятувати європейське сільське господарство, сказав він.
Україна є природним центром глобальної продовольчої безпеки, адже виробляє значно більше їжі, ніж споживає, погодився з Качкою СЕО Kernel Євген Осипов. За його словами, водночас у низці секторів продовольчої безпеки в Європі спостерігається дефіцит, зокрема в сегментах харчової кукурудзи, рослинних олій, соняшнику, ріпаку та сої.
"Якщо подивитися на експорт з України та імпортні потреби Європейського Союзу, вони складаються як пазл. Разом ця система працює ефективніше. Йдеться не про конкуренцію, а про формування спільної, більш стійкої структури, у якій Україна та Європа доповнюють одна одну", – наголосив Осипов.
Він також зазначив, що близько 50% імпорту кукурудзи до ЄС припадає на українську продукцію, а частка України в імпорті соняшникової олії до Європи сягає майже 90%.
Качка додав, що збереження темпу є критично важливим як для моральної стійкості українського суспільства, так і для того, щоб Європа залишалася послідовною у виконанні власних зобов’язань щодо майбутнього членства України в ЄС.
Як повідомляв OBOZ.UA, Брюссель готує реформу механізму вступу до ЄС за двоступеневою моделлю. Вона дозволить Україні приєднатися до союзу, але з обмеженими повноваженнями на початку, зокрема, з Київ не матиме права голосу на самітах чи зустрічах.
У Єврокомісії також вважають, що президент Володимир Зеленський погодиться на поступки Росії щодо територій у рамках мирного плану. Водночас деякі лідери країн Європи висловлюють занепокоєння через новий план вступу України до ЄС.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!
Дарина Мамай уникає публічного простору і відійшла від кар’єри
Президент наголосив на унікальному досвіді України у протидії ударним безпілотникам
У місті прогриміло щонайменше 11 вибухів, після чого над промисловою зоною піднявся густий дим