Вибори в Польщі: чого чекати Україні від нової влади у сусідній державі та як це вплине на допомогу

Влада в Польщі, яку з 2015 року утримує консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС), здається, зазнає суттєвої трансформації. За попередніми результати виборів у країні, явка на яких стала найбільшою з 1989 року – опозиційна партія "Громадянська коаліція" Дональда Туска отримує 31,6% голосів (163 мандати). Правляча партія Ярослава Качинського "Право та справедливість" набирає 36,8% голосів (200 мандатів). Цього недостатньо, щоб сформувати правлячу більшість. ПіС вже заявила про перемогу демократичної опозиції.

Очікується, що партії "Громадянська коаліція", "Третій шлях" і "Нові ліві" отримають 248 місць у нижній палаті парламенту порівняно з 212 місцями у партій "Право і справедливість" і "Конфедерації".

Лідер польської опозиції Дональд Туск вже оголосив про початок нової ери для своєї країни після того, як опозиційні партії, схоже, набрали достатньо голосів на недільних парламентських виборах, щоб витіснити правлячу партію. Для Євросоюзу та України формування нового уряду на чолі з нинішньою опозицією стало шансом на перезавантаження відносин.

Чи призведуть результати виборів у Польщі до зміни політики стосовно України та виділення допомоги – у матеріалі OBOZ.UA.

Як перемога виявилася поразкою

Після оприлюднення результатів екзит-полів обидві найбільші партії оголосили про свою перемогу, але є нюанс.

На відміну від Дональда Туска, який не приховував тріумфу, лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський визнав отриманий результат неоднозначним. Так, його партія отримала найбільшу кількість голосів під час голосування, але навряд це допоможе їй сформувати новий уряд та утриматися при владі.

"Цей день увійде в історію Польщі як світлий день, день відродження нашої Республіки. Польща перемогла, демократія перемогла. Це кінець поганих часів, це кінець правлінню партії ПіС, – заявив Туск.

Три опозиційні партії – "Громадянська коаліція", "Третій шлях" та "Нові ліві" – балотувалися з однаковими обіцянками витіснити правлячу партію та налагодити добрі відносини з Європейським Союзом. Ймовірно, Туск та його потенційні партнери отримають більшість у парламенті.

Глава варшавського представництва Європейської ради з міжнародних відносин Петро Бурас назвав вибори "тріумфом демократії та лібералізму", який "відкриває шлях для масштабної переорієнтації внутрішньої та європейської політики Польщі".

Проте уряд Дональда Туска може зіткнутися з труднощами. Наприклад, із правом вето з боку президента Анджея Дуди, який є вихідцем із нинішньої правлячої партії "Право і справедливість". Качинський зловісно попередив, що поки не збирається здаватися: "Незалежно від того, чи будемо при владі, чи в опозиції, ми не дозволимо зрадити Польщу", – зазначив політик.

Скандали та адмінресурс

Виборча кампанія у Польщі не відзначалася особливою толерантністю у відносинах між силами, що конкурують. І влада, і опозиція намагалися якомога болючіше вдарити опонента. Треба зазначити, що більшою мірою свої проблеми продукували самі ж учасники перегонів.

Так, підтримка правлячої партії "Право і справедливість" у польському суспільстві була підірвана суперечками з європейськими союзниками, розбіжностями з Україною щодо зерна, звинуваченнями в кумівстві та через високу інфляцію. На позицію виборців також вплинули корупційні скандали з видачею сотень тисяч віз для мігрантів з Азії та Африки та звільнення з посади польських генералів через незгоду з діями Міноборони. Проти Туска намагалися зіграти опублікувавши карти оборонної стратегії Польщі за 2011 рік, за якими передбачалося у разі вторгнення Росії залишити частину країни під окупацією Кремля та відступити аж до Вісли.

Окрім того, у передвиборчому звіті міжнародної спостережної організації Odihr відзначалися факти упередженості з боку чинної влади. Так, державні ЗМІ Польщі були до абсурду односторонні, прославляючи діяльність правлячої партії, а державна нафтова компанія Orlen утримувала низькі ціни на бензин перед виборами.

Україна залишиться важливим партнером за будь-якої влади

Під час передвиборчих перегонів лідер "Громадянської ініціативи" Дональд Туск завжди підкреслював, що Україна є важливим партнером Варшави і що не в інтересах Польщі скорочувати її підтримку. Він пообіцяв стабілізувати відносини та зберегти допомогу Україні.

"У національних інтересах Польщі – перемога України. Це вплине і на економіку, і на питання з біженцями. Польська держава не повинна зрушуватися в цьому питанні, військова підтримка України не повинна піддаватися сумніву", – підкреслив політик.

Це дещо відрізняється від останніх заяв нинішнього прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, який на фоні зернового протистояння та розпаленого дипломатичного скандалу заявив, що Варшава скорочує військову підтримку України. Пізніше глава уряду скорегував свою позицію, зазначивши, що допомога таки буде продовжуватися, але підхід буде змінено. Так, більшість оглядачів пов’язували такі гострі заяви у бік України з парламентськими виборами, але ж осад, як-то кажуть, залишився. До речі, союзники ПіС – партія "Конфедерація" взагалі провела всю передвиборчу кампанію з антиукраїнським посилом, звинувативши нашу країну у відсутності подяки Польщі за допомогу у війні проти Росії.

Все ж треба зазначити, що до останнього часу саме чинна влада надавала досить вагому підтримку Україні у протистоянні з Росією.

Зміна влади в Польщі може у майбутньому вплинути на допомогу

Результати виборів для України є неоднозначними – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

"Для України головне на сьогодні, щоб була стабільна допомога у боротьбі проти російської агресії, – говорить Олександр Мережко. – "Право та справедливість" із самого початку повномасштабного вторгнення довела, що є дуже надійним нашим партнером та союзником у протистоянні з Кремлем. Якщо ПіС не сформує більшість, то це дещо негативний розвиток подій для України. По-перше, існує загроза поляризації польського суспільства та занурення у внутрішньополітичну боротьбу. Це може призвести до зменшення уваги до війни в Україні. Тому нам потрібна стабільна та впевнена влада в сусідній країні".

За словами Олександра Мережка, ПіС більше орієнтується на політику США. Партія Туска "Громадянська коаліція" – на ЄС та особливо Німеччину, що, звісно, не є для України найкращим варіантом.

"Для нас було б добре, щоб при владі у Польщі й надалі перебувала проамериканська партія, яка би була самостійною у питанні надання військово-технічної допомоги. І у цьому напрямку особисто я меншою мірою довіряю Туску, аніж Качинському. Адже треба пам’ятати, як важко було змінити позицію Німеччини стосовно України навіть після початку повномасштабного вторгнення. З Польщею за влади ПіС все було простіше – вони відразу включилися у допомогу. Звичайно, на сьогодні Німеччина по-іншому ставиться до політики Росії. Водночас треба зазначити, що німці дивляться на всі ці події досить прагматично. Вони хочуть російський газ та нафту. У них і до сьогодні наявне сильне проросійське лобі, яке лише вичікує зручний момент. Тому немає гарантій, що вони знову не повернуться у бік РФ, як немає гарантій, що так само з ними не зробить і Туск. Окрім того, союзники по майбутній ймовірній коаліції – "Ліві", традиційно мають більш лояльні погляди стосовно Росії, тому вони не такі вже й прихильники України. Звичайно, все покаже час та перші кроки нового уряду, але загрози для України все ж зберігаються", – констатував Олександр Мережко.