Зброя буде, НАТО – пізніше: на що можна розраховувати після засідання Україна – НАТО

У Брюсселі відбулася зустріч глав МЗС країн НАТО та перше засідання Ради Україна – НАТО. Зустріч, зважаючи на заяви генсека альянсу Єнса Столтенберга та інших учасників засідання, пройшла продуктивно. Так, члени альянсу підтвердили готовність підтримувати Україну "у битві за свободу та незалежність" і дали їй рекомендації щодо реформ на шляху до Північноатлантичного альянсу, а також намітили орієнтири у співпраці на майбутнє.

При цьому генсек НАТО вкотре зазначив, що хоча всі союзники згодні, що Україна стане членом Альянсу, та все ж без завершення війни з Росією такий розвиток подій неможливий. Єнс Столтенберг ще раз закликав усіх членів НАТО поспішати з постачанням необхідних для перемоги озброєнь, адже мирне врегулювання можна наблизити, лише продовжуючи надавати всю велику військову підтримку Україні.

Що відбувалося на першому засіданні Україна – НАТО та яких результатів вдалося досягти – у матеріалі OBOZ.UA.

Членство лише після війни та за певних реформ

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що не готовий передбачити рішення саміту альянсу у Вашингтоні щодо членства України, але наша країна напевне стане членом НАТО не раніше аніж після закінчення війни з Росією та за умови, що зуміє провести необхідні реформи.

За його словами, всі країни, які входять до НАТО, згодні з тим, що Україна має стати членом Альянсу. Саме на зустрічі Україна – НАТО й було погоджено рекомендації реформ, які допоможуть стати повноправним членом організації.

На пресконференції журналісти попросили уточнити Столтенберга, що конкретно має зробити Україна. Вдаватися до деталей генсек НАТО не став, але заявив, що в принципі "вражений проведенням Україною реформ під час війни", і запевнив, що вже відбулися "конкретні зміни у законодавстві". Подальше дотримання рекомендацій, на його думку, дозволить Україні не лише боротися з агресором, а й стати ближчим до НАТО.

Чому позиція Заходу до сьогодні доволі обережна у напрямку українського членства, показує інше висловлювання Єнса Столтенберга, який зазначив, що "одне з наших завдань – не допустити ескалації, щоб ця війна не стала повномасштабною війною між Росією і НАТО. І ми не допускаємо цієї ескалації".

Зі свого боку колишній представник США в Україні та колишній американський посол при НАТО Курт Волкер на конференції в Європейському парламенті заявив, що Україна має якнайшвидше стати членом НАТО: тоді для Путіна продовження війни буде безцільним.

"Переконаний, що політика НАТО сьогодні ненавмисно надсилає сигнал для Путіна – продовжувати бойові дії. Бо ми говоримо, що Україна стане членом у тривалій перспективі, але ми не можемо привести її в НАТО, поки триває ця війна. Це є стимулом для Росії продовжувати агресію", – заявив Волкер.

На думку дипломата, для Заходу настав час "зробити протилежне послання" – що Київ стане частиною Північноатлантичного альянсу якнайшвидше, а взяти Україну в НАТО на практиці не так складно, як може здатися.

"Це означає, що не залишиться жодного шляху для програшу України. Тоді для Путіна продовження цієї війни буде безцільним, а для Росії руйнівним", – сказав Волкер.

Головне зобов'язання – забезпечити Україну зброєю

Єнс Столтенберг перед початком першого в історії засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ зазначив, що союзники будуть говорити про підтримку Києва як на шляху до членства в Альянсі, так і на полі бою.

За підсумками зустрічі члени блоку затвердили програму роботи на наступний рік, до якої увійшла підготовка збройних сил нашої країни, енергетична безпека, а також рекомендації щодо проведення реформ, необхідних для приєднання до блоку. Це дозволить Україні перейти від обладнання радянської доби до натовських стандартів і зробити свої збройні сили повністю сумісними з військами Альянсу.

"Ми не повинні недооцінювати Росію, – зазначив Столтенберг. – Ми бачимо інтенсивні бої і маємо бути готовими до нових повітряних і ракетних ударів. Тому важливо, щоб наша солідарність з Україною демонструвалася не лише словами, а й справою. Саме тому наше головне зобов'язання – забезпечити Україну зброєю", – зазначив генсек Альянсу.

Він запевнив, що запорука виходу на мирні переговори, про які знову пішли дискусії у світі, – подальше постачання озброєнь Україні.

"Чим сильніша Україна на полі бою, тим сильніша вона буде за переговорним столом. Якщо ми хочемо мирного рішення, яке гарантує збереження Україною своєї незалежності, то найкращий спосіб цього досягти – продовжувати надавати їй військову підтримку", – сказав Столтенберг, додавши, що цим союзники й планують займатися.

Як приклад того, що нинішня картина не така вже й похмура, як її малюють, він навів рішення Німеччини та Нідерландів, які оголосили про нові пакети допомоги ЗСУ на кілька мільярдів євро.

Стосовно головного на сьогодні питання, а саме літаків F-16, то Захід обіцяє оперативно поставити ці машини.

"Я не можу надати вам точні дані, але я вважаю, що поставки можуть відбутися так швидко, як можливо", – сказав Столтенберг і уточнив, що спочатку потрібно закінчити тренування льотчиків ЗСУ.

"F-16 дозволять посилити протиповітряну оборону України. Водночас ми повинні усвідомити, що немає якоїсь "срібної кулі", немає системи озброєнь, яка сама змінила б ситуацію на полі бою. Це питання одночасного поєднання багатьох можливостей. Але сьогодні вже зрозуміло, що ми маємо бути готові до довгих і важких бойових дій".

На Раді Україна – НАТО нашій державі дали рекомендації щодо "первинних реформ". Як розповів Єнс Столтенберг, партнери запевнили, що підтримують країну в "боротьбі за свободу і на шляху до НАТО", однак для членства їй необхідно подолати кілька проблем. Йдеться, зокрема, про боротьбу з корупцією, зміцнення верховенства права та підтримку прав людини і прав меншин. Також розробляються нові проєкти з гуманітарного розмінування, медичної реабілітації поранених українських військовослужбовців та розвитку оборонно-промислового потенціалу нашої країни.

Підбиваючи підсумки засідань, Столтенберг повідомив, що союзники погодилися не зменшувати обертів і продовжувати постачання озброєнь Києву.

Як запевнив держсекретар США Ентоні Блінкен, він не побачив під час спілкування на зустрічі жодних "ознак втоми" від України, а союзники, як і раніше, віддані довгостроковій підтримці.

Німеччина та Британія закликають до активності

Деякі міністри вже у Брюсселі вирішили показати, що готові допомагати. Так, глава МЗС ФРН Анналена Бербок закликала колег створити для України "зимовий щит" та наситити протиповітряну оборону країни всілякими комплексами та озброєннями напередодні холодів та очікуваних ударів по критичній інфраструктурі з боку Російської Федерації.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон вважає, що керівництво країн НАТО має ухвалити рішення та переконати збройові компанії збільшити продуктивність для задоволення потреб України протягом щонайменше найближчих двох років. За його словами, невдовзі країнам НАТО необхідно "належним чином" використати власну економічну міць для нарощування виробництва зброї. Це має дати можливість Україні "протриматися довше за Росію" під час війни, вважає керівник британського зовнішньополітичного відомства.

Ніяких територіальних поступок

Інформаційний простір навколо російсько-української війни все більше наповнюється різноманітними "мирними" ініціативами. При цьому різні варіанти подальшого розвитку подій передбачають головне – фактичне визнання окупації певної частини суверенної території України.

Так, деякий час назад колишній генеральний секретар НАТО Расмуссен висунув пропозицію, за якою Україна приєднується до Північноатлантичного альянсу, але при цьому Стаття 5 договору не поширюється на окуповані Росією території.

Дмитро Кулеба повністю розвіяв сподівання на такий розвиток подій, заявивши, що Україна не піде на поступки агресору і не відмовиться від мети відновити територіальну цілісність нашої країни у кордонах, визнаних з 1991 року. Тим, хто пропонує нашій державі сісти за стіл переговорів з РФ, просто зараз він порадив віддати комусь частину своїх територій і людей, перш ніж робити подібні пропозиції.

Водночас Кулеба заявив, що ситуація на фронті не зайшла у глухий кут і у разі посилення допомоги з боку партнерів українське військо покаже, як може виганяти загарбників зі своєї країни.

Російсько-угорська "зрада"

До програми співробітництва НАТО та України на 2024 рік не ввійшов пункт постачання летальної зброї. Російські ЗМІ зразу підхопили цей факт, почавши розганяти "зраду" про те, що НАТО відмовилося постачати зброю Україні, а це, мовляв, яскравий приклад того, що "Захід втомився та відмовився від допомоги".

Дійсно, у заяві глав МЗС Альянсу за підсумками зустрічі у форматі НАТО – Україна йдеться: "НАТО продовжує надавати Україні терміново необхідну нелетальну допомогу". Про летальну зброю не йшлося, але країни Альянсу зберігають можливість постачати зброю Україні на двосторонній основі, чим вони й займаються практично з самого початку російського повномасштабного вторгнення. Тому росіяни нехай радіють, а українцям переживати не варто, все буде, як і було.

Втім цей факт досить активно коментував Петер Сіярто, заявивши, що на відмові від надання Україні летальної зброї наполягав саме Будапешт, оскільки такий крок міг би створити ризик ескалації. За його словами, Угорщина ініціювала ще один потрібний їй пункт співпраці, який також було затверджено, – участь у програмі з Україною є добровільною.

Окрім того, Петер Сіярто, звісно, повторив улюблений російський наратив, про те, що приєднання України до НАТО за нинішніх умов "немислимо, оскільки може призвести до розв'язання Третьої світової війни". І такої думки, запевнив він, дотримуються усі союзники. Правда, чомусь ніхто із самих союзників цих слів не підтвердив.

Путін прагне продовжувати війну

Під час коментування результатів зустрічі глав МЗС країн НАТО та засідання Ради Україна – НАТО Сіярто наголосив, що людей, "які підтримують дипломатичне рішення шляхом переговорів, дуже мало, а переважає атмосфера війни". І це зрозуміло, адже Росія на чолі з диктатором Путіним не демонструє бажання припиняти свою агресію проти України.

Тим часом і в самому НАТО сьогодні не вірять у можливість мирного врегулювання, як цього вимагає Угорщина. Володимир Путін не піде на мир в Україні, поки не дочекається результату виборів у США в листопаді 2024 року. Потенційна перемога Дональда Трампа може перевернути західну підтримку Україні. Трамп, який є провідним кандидатом у президенти від Республіканської партії, різко критикує підтримку Києва з боку США.

На зустрічі у Брюсселі дипломати дійшли висновку, що президент РФ не піде на мир найближчим часом та буде чекати на оголошення результатів президентських виборів-2024 у США, намічених на 5 листопада.

Діалог між Україною та НАТО має позитивні результати

"Результати від зустрічі глав МЗС країн НАТО та першого засідання Ради Україна – НАТО є дуже позитивними. Можна відзначити той факт, що на сьогодні діалог між Україною та НАТО вийшов на рівень ухвалення реальних рішень, які необхідні нашій країні", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.

"Нарешті наші натовські партнери повернулися обличчям до вирішення конкретних питань, а не використання загальних фраз, – говорить Володимир Огризко. – Якщо Україна отримає обіцяну союзниками допомогу, то ми матимемо прекрасний шанс закінчити війну на українських умовах. Адже перемога України йде на користь усієї євроатлантичної спільноти.

Треба відзначити дуже важливе рішення про об’єднання зусиль зі створення загальноєвропейського військово-промислового комплексу безпосередньо за участю України. Та й сама тональність розмов як генсека НАТО Столтенберга, так і міністрів-учасників зустрічі свідчать про те, що справа пішла вперед і з’явився певний оптимізм, що під час Вашингтонського саміту НАТО, який відбудеться наступного літа, Україну можуть чекати приємні новини. Зустріч також показала, що Угорщина й надалі залишається п’ятою колоною, яка працює на інтереси Кремля. Це вже давно не новина, але мені здається, що у Альянсі, і у Європейському Союзі знайдуть можливість уникати вето цієї країни під час ухвалення рішень", – зазначив Володимир Огризко.