Україна отримала перелік вимог для вступу в ЄС: які сфери у пріоритеті
Україна отримала від Європейського Союзу перелік вимог, виконання яких необхідне для готовності до вступу. Йдеться про кроки у сферах верховенства права та антикорупційної політики, які мають бути реалізовані навіть за найшвидшого сценарію переговорів.
Про деталі повідомило видання "Європейська правда" з посиланням на документи й джерела, обізнані з перебігом перемовин. У матеріалі зазначається, що частину зобов’язань українська сторона повинна виконати до моменту завершення переговорного процесу.
"Це конкретні кроки, без яких рух уперед буде неможливим", – йдеться у публікації.
У центрі уваги – посилення незалежності антикорупційних органів і зміни у системі правосуддя. ЄС очікує розширення повноважень Національного антикорупційного бюро на всі державні посади з високим рівнем корупційних ризиків. Також передбачено надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі права відкривати провадження проти народних депутатів без санкції генерального прокурора.
Окремо йдеться про вилучення положення щодо автоматичного закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування – так звані правки Лозового. Крім того, Євросоюз наполягає на реформі Державного бюро розслідувань за участю незалежних експертів, визначених міжнародними партнерами.
Подробиці вимог
Серед ключових пунктів – забезпечення прозорої та об’єктивної процедури відбору і звільнення генерального прокурора. Також очікується відчутний прогрес у реформуванні Служби безпеки України.
ЄС вимагає переглянути процедури перевірки доброчесності для суддів Верховного Суду та інших вищих судів. Окремим пунктом зазначено своєчасне призначення кандидатів до Конституційного Суду, які пройшли міжнародну перевірку. Крім цього, пропонується розширити склад комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів із залученням міжнародних експертів.
Вимоги списком
- розширення юрисдикції НАБУ на всі державні посади з високим рівнем ризику;
- надання САП повноваження відкривати провадження проти народних депутатів без санкції генерального прокурора;
- вилучення положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування;
- реформа Державного бюро розслідувань за значної участі незалежних експертів, визначених міжнародними партнерами;
- забезпечення більшої прозорості та об’єктивності процедури відбору та звільнення генерального прокурора;
- відчутний прогрес у реформуванні Служби безпеки України;
- переглянуті процедури перевірки доброчесності для суддів Верховного Суду та інших вищих судів;
- своєчасне призначення кандидатів на посади суддів Конституційного Суду, які пройшли міжнародну перевірку;
- розширення складу комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів із залученням міжнародних експертів.
Нагадаємо, що на засіданні послів ЄС минулої п’ятниці, 20 лютого, угорська сторона висловила протест проти спільного запозичення коштів під гарантії бюджету Євросоюзу й у такий спосіб заблокувала виділення Україні позики від Євросоюзу на суму 90 мільярдів євро. Угорщина має намір блокувати виділення нашій державі зазначеного кредиту, доки не відновиться транзит нафти трубопроводом "Дружба", заявив прем’єр Угорщини Віктор Орбан.
Як повідомляв OBOZ.UA, останній ніяк не аргументував свою позицію, зазначивши лише, що Угорщина не піддасться "шантажу". Позицію свого шефа пояснив очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто, який зауважив, що Україна перекрила російський нафтопровід, аби "підвищити ціни на паливо перед виборами" в Угорщині, причому зробила це, "узгоджуючи з угорською опозицією".
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!