У Росії "дали задню" після погроз "системними ударами" по Києву: в ISW пояснили, що сталось
Російські офіційні особи почали публічно пом'якшувати свої заяви про готовність завдати масштабних ударів по Києву. Слідом за нагнітанням ситуації та анонсом нових терактів в українській столиці росіяни передумали бити по "центрах ухвалення рішень".
Різка зміна риторики зумовлена спробою Кремля занизити очікування власного населення. Про це йдеться в аналітиці Інституту вивчення війни.
Окупанти не будуть атакувати Офіс президента
Різкий розворот у риториці послідував одразу за офіційною заявою МЗС Росії від 25 травня, в якій відомство погрожувало почати "систематичну" серію ударів по українській столиці. Однак уже наступного дня голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов фактично дезавуював ці погрози.
Картаполов заявив, що Росія не планує атакувати Верховну Раду чи Офіс президента України. Він аргументував це тим, що вони нібито не є "реальними" центрами ухвалення рішень. За твердженням Картаполова, ключові структури управління Україною приховані в добре укріплених районах, а не розташовані в центрі столиці.
Паралельно з цим інші російські спікери намагаються виправдати відсутність вагомих успіхів на фронті штучним затягуванням термінів. Зокрема, депутат Держдуми Анатолій Вассерман заявив, що Росія нібито здатна "ліквідувати" Україну до листопада 2026 року, але додав, що Москва "не поспішає" це робити. Подібні тези, на думку аналітиків, покликані замаскувати нездатність російської армії домогтися швидких результатів.
Реальні причини зміни риторики
Експерти ISW зазначають, що загасання агресивної риторики і спроби виправдати відмову від ударів по Києву пов'язані з цілим комплексом внутрішніх проблем Кремля. Аналітики зазначають, що сплеск погроз останніми тижнями був ні чим іншим, як спробою відвернути увагу від поганих бойових показників російської армії на фронті.
Також у ISW зазначають, що агресивний тон мав згладити суспільне обурення, викликане, серед іншого, контекстом проведення параду в Москві 9 травня.
Російське керівництво намагається змістити фокус уваги громадян зі зростаючих економічних витрат і соціальної напруженості, викликаних більш ніж чотирма роками повномасштабної війни.
Аналітики припускають, що російські чиновники зараз активно формують інформаційний простір усередині РФ. Зокрема, вони заздалегідь готують російське суспільство до того, що гучні погрози на адресу Києва не матеріалізуються в реальності, тим самим знижуючи планку очікувань "патріотичної" аудиторії.
Що передувало
Увечері 25 травня Міністерство закордонних справ Росії виступило з відкритими погрозами почати "систематичну" серію ударів по Києву. Після масованого обстрілу української столиці 24 травня Москва прямо заявила, що продовжить терор і закликала іноземних дипломатів терміново покинути Київ.
Також окупанти зверталися до мирних жителів із вимогою триматися подалі від урядової та військової інфраструктури. Примітно, що регулярно цілями російських ударів у Києві та інших українських містах стають багатоповерхівки та інша соціальна інфраструктура – школи, музеї, торгові центри.
Нагадаємо, Китай відреагував на погрози Росії завдати нових масованих ударів по столиці України. У міністерстві закордонних справ КНР закликали сторони утриматися від поширення ескалації та відновити діалог, спрямований на мирне врегулювання війни.
Як повідомляв OBOZ.UA, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров дзвонив державному секретарю США Марко Рубіо, щоб передати послання диктатора Володимира Путіна американському президенту Дональду Трампу. Після переговорів Рубіо констатував загрозу ескалації.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і в Viber. Не ведіться на фейки!
