У Києві стартує саміт Україна – ЄС: яких рішень чекати і чи може стати зустріч справжнім проривом
У п'ятницю, 3 лютого, в Україні стартує саміт Україна – ЄС, в якому наша держава вперше візьме участь у статусі кандидата у члени Європейського Союзу. Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що очікує на рішення, які відповідатимуть прогресу країни на шляху до ЄС.
Окрім того, 2 лютого до столиці вже прибули лідери ЄС на чолі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. До складу делегації також увійшли 15 єврокомісарів. OBOZREVATEL слідкує за подією, тож яких рішень чекати і чи може стати зустріч справжнім проривом, читайте у матеріалі.
Також до Києва прибув президент Європейської Ради Шарль Мішель. У своєму Twitter він висловив підтримку Україні та опублікував знімок на тлі Софійського собору.
"Наша рішучість не слабшає. Ми також підтримуватимемо вас на кожному етапі вашої подорожі до ЄС", – зазначив президент Євроради.
Україна на шляху євроінтеграції
Заявку на членство в ЄС Україна подала після початку повномасштабної війни 28 лютого 2022 року. 23 червня того ж року Україна офіційно набула статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Тепер для повноцінного входження до складу ЄС країні потрібно виконати Копенгагенські критерії, встановлені для всіх кандидатів у 1993 році.
Серед них – наявність стабільних державних інститутів, ринкова економіка, що діє, і здатність ефективно виконувати зобов'язання члена Союзу. Окремо Україна зобов'язалася виконати сім умов:
– реформа Конституційного Суду України;
– завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції;
– посилення боротьби з корупцією;
– впровадження "антиолігархічного" закону;
– реформування правоохоронного сектору;
– ухвалення закону про нацменшини;
– реформування законодавства про ЗМІ.
Наскільки Україна просунулась у виконанні вимог Єврокомісії
Напередодні саміту президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже передала президентові України Володимиру Зеленському звіт щодо другої частини відповідей на опитувальник. У цьому звіті наведено стан нормативно-правових аспектів наближення України до ЄС.
"Пані президентка Єврокомісії передала мені сьогодні звіт щодо другої частини опитувальника, який Україна заповнила, здобуваючи кандидатство. Я дуже радий, що він такий тонесенький. Це гарна новина. Цей звіт стане основою для роботи наших урядовців", – сказав Зеленський.
"На основі цього звіту наш уряд почне самооцінку того, в чому ми наблизилися, а що ще потрібно зробити в галузях для наближення до ЄС. Україна виконає свою частину роботи. За виконання цього плану наближення до ЄС буде відповідальна Ольга Стефанішина", – додав президент.
За словами українського лідер, уряд уже завершує роботу з виконання 7 рекомендацій і навесні настане їх проміжне оцінювання.
Європарламент ухвалив резолюцію щодо вступу України в ЄС
2 лютого депутати Європарламенту (ЄП) ухвалили резолюцію, в якій вимагають від країн ЄС взятися за підготовку переговорів щодо повноцінного членства України в ЄС. Євродепутати зазначили, що вступ України до блоку необхідний "на підставі заслуг".
Водночас у документі йдеться, що наша держава має провести "суттєві" реформи, щоб відповідати критеріям членства в ЄС, зокрема, "працювати над початком переговорів щодо вступу та підтримувати дорожню карту... для забезпечення приєднання України до єдиного ринку ЄС".
Шмигаль назвав конкретні терміни та кроки, на які розраховує Україна
У січні 2023 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наша держава розраховує завершити переговори з Європейським Союзом про повноцінне членство менш ніж за два роки, хоча при цьому і доведеться виконати колосальну роботу.
За словами прем'єра, проведення саміту Україна – ЄС у Києві, відвідання української столиці єврокомісарами та, зокрема, головою Європейської комісії Урсулю фон дер Ляєн є не лише важливим сигналом подальшої підтримки України у війні, а й продемонструє, що ЄС відкритий для переговорного процесу щодо вступу України.
Шмигаль наголосив, що за останній рік було досягнуто значного прогресу в питаннях євроінтеграції, зокрема у питаннях митного безвізу та приєднання до програми цифрового безвізу.
За словами Шмигаля, станом на зараз Україна очікує на:
– лібералізацію транспортних перевезень;
– приєднання до роумінгового простору ЄС і промислового безвізу;
– імпорт електроенергії в Україну до 2 ГВт;
– схвалення 10-го пакету санкцій;
– створення спільного трибуналу.
Хоча раніше заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс заявляв: Україна наразі не вступить до ЄС. За його словами, ключовою умовою є повне виведення російських військ з території країни.
Символізм зустрічі у Києві
Саміти Україна – ЄС – це традиційна зустріч європейських та українських посадовців найвищого рівня, що майже щорічно проводяться з 1997 року по черзі в Україні та одній з європейських столиць і надають сторонам змогу підбити підсумки співробітництва за рік, що минув, та визначити пріоритети на наступний.
Цьогоріч 23-й саміт планувався у Брюсселі у середині грудня минулого року. Однак і дату, і місце було змінено – саміт знову вирішили провести у столиці воюючої України 3 лютого.У такий спосіб партнери вирішили показати європейську підтримку України.
Перенесення місця проведення саміту має і символічну складову – лідери ЄС попри наявні безпекові виклики прибудуть до Києва фізично. На тлі регулярних російських ракетних атак та повідомлень про підготовку до нового наступу це доволі сміливий вчинок.
На що розраховує Україна
Практично всі українські високопосадовці, коментуючи очікування від саміту, наголошують, що ключовим питанням його порядку денного має стати перспектива якнайшвидшого початку переговорного процесу про вступ України до ЄС.
Водночас європейська сторона бачить порядок денний дещо інакше. На думку посла ЄС в Україні Матті Маасікаса, саміт насамперед є сигналом солідарності Європейського Союзу з Україною, тому насамперед під час заходу обговорюватимуться воєнна ситуація, мирний план президента Зеленського, надання Україні допомоги у військовій, економічній, фінансовій, гуманітарній та енергетичній сферах.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
– посли держав "Великої сімки" (G7) звернулися до України із закликом зміцнити антикорупційні інституції. Для цього вони порадили Києву ухвалити державну антикорупційну програму, що зміцнить стійкість України на шляху до ЄС;
– народна депутатка, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що у 2024 році Україна все ще не буде готова стати країною-членом Європейського Союзу (ЄС), попри заяви прем'єра Дениса Шмигаля. У більшості держав період між кандидатством та членством у блоці складав у середньому сім років, тож Україні теж слід розраховувати на такий проміжок часу.
Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!