"Створює ризики": у Раді Європи розкритикували ідею обмежити тимчасовий захист для українських чоловіків

Ілюстрація - біженці з України за кордоном
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

У Раді Європи закликали не запроваджувати обмежень тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Такий крок може порушувати зобов'язання європейських країн у сфері прав людини.

На цьому наполягає комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті, пише "Радіо Свобода". Посадовець впевнений: попри право України на проведення загальної мобілізації запровадження автоматичної відмови українським чоловікам у захисті на території Європи є неправильним.

Коміср Ради Європи виступив проти запровадження обмежень на захист для українських чоловіків

На тлі дискусій у Європейському Союзі щодо того, яким має бути у майбутньому режим тимчасового захисту та чи варто обмежити його для чоловіків призовного віку з України та біженців з відносно безпечних українських регіонів, своє слово сказала Рада Європи. Комісар РЄ Майкл О’Флаерті 25 червня оприлюднив свої "Зауваженнях щодо забезпечення захисту українців, переміщених по всій Європі"

"Підрив солідарності має наслідки для людей і створює ризики порушення державами своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини", – переконаний О’Флаерті.

Комісар Ради Європи не заперечує права України на проведення мобілізації своїх громадян. Однак він вважає, що це право не має зумовлювати автоматичну відмову інших держав у захисті українським чоловікам.

"Той факт, що обов’язкова військова служба допускається міжнародним правом в одній державі, не скасовує міжнародних зобов’язань інших держав щодо забезпечення міжнародного захисту", – йдеться у зауваженнях комісара.

О’Флаерті підкреслив, що тимчасовий захист був запроваджений через загальну ситуацію в Україні, а не для окремих категорій людей – тому й виводити з-під нього окремі категорії українців неправильно.

"Виключення цілої групи людей лише за ознакою статі й віку потребує обґрунтування, відповідно до міжнародних стандартів недискримінації", – послався посадовець на статтю 14 Європейської конвенції з прав людини і статтю 1 Протоколу №12.

Окремо комісар наголосив на тому, що питання військової служби можуть бути підставою для розгляду індивідуальних заяв про міжнародний захист.

Людина, підкреслив О’Флаерті, не вважається біженцем лише тому, що ухиляється від військової служби або боїться брати участь у бойових діях. Однк у разі, якщо умови служби або покарання за ухилення можуть становити переслідування – наприклад, через непропорційне покарання, дискримінацію, катування чи нелюдське поводження – ці обставини можуть стати підставою для міжнародного захисту.

Комісар також рекомендував державам враховувати потреби людей, які реалізують право на відмову від військової служби за переконаннями, і можливість проходження альтернативної служби.

У "Радіо Свобода" підкреслили, що зауваження від комісара Ради Європи не мають прямої сили для законодавства Євросоюзу і не є обов’язковими до виконання – на відміну від інституційного органу Євросоюзу – Ради ЄС.

Але ці рекомендації мають значну політичну й правову вагу. Комісар Ради Європи оцінює відповідність рішень держав їхнім міжнародним зобов’язанням у сфері прав людини, а його висновки часто використовують під час розгляду справ у національних судах і в Європейському суді з прав людини.

Механізм тимчасового захисту, запроваджений у ЄС ще у березні 2022 року, зберігатиме чинність до 4 березня 2027 року. За ним громадяни України отримали право на проживання, роботу, освіту, медиицину та соціальні послуги у країнах-членах.

Тож нині у Європі обговорюють можливість з березня наступного року не надавати тимчасового захисту новим заявникам, якщо йдеться про чоловіків призовного віку з України.

Як розповідав OBOZ.UA, станом на середину червня понад 9,6 млн українців змушені були залишити свої домівки через війну. З них понад 5,6 млн українців виїхали за кордон.

Найбільша кількість наших співвітчизників знайшла прихисток у Євросоюзі (близько 4,37 млн.), зокрема у Німеччині (понад 1,27 млн осіб), Польщі (більш ніж 971 тис. українців) та Чехії (понад 384 тис. людей).

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!