Страх арешту та замаху на життя: Володимир Путін боїться виїхати за кордони Росії навіть на нейтральний саміт

Вир останніх подій у світі відправив дещо в тінь ще один доказ того, що Володимир Путін стає дедалі більш ізольованим від представницьких міжнародно-переговорних майданчиків.

Останній приклад – кремлівський диктатор відмовився від поїздки на статусний захід – саміт найрозвиненіших країн світу – G20, який відбудеться у вересні в Індії, хоча раніше туди збирався. Принаймні не так давно президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган говорив про можливість двосторонньої зустрічі у Делі, мета якої – перемовини стосовно зернової угоди.

До цього було скасування поїздки до ПАР на саміт БРІКС, хоча до останнього росіяни заявляли, що президенту Росії ніхто і ніщо не завадить його відвідати.

OBOZREVATEL розбирався в причинах того, чому Володимир Путін стає все більш небажаним гостем представницьких міжнародних заходів.

Головний результат скасування візиту до Індії – все більше відчуття слабкості як особисто Путіна, так і Російської Федерації загалом, що, звісно, добре для України. Провідні країни світу, як західні, так і "незахідні", дедалі частіше говорять про Росію без неї самої, що свідчить лише про одне – агресор поступово втрачає суб’єктність на міжнародній арені. Тиснути руку людині, яка у вирішенні своїх справ дедалі більше використовує методи мафіозних кланів, світові лідери, здається, не поспішають.

Пристойне місце не для РФ

Особисті контакти завжди багато що вирішували на високому рівні. Без можливості відвідувати представницькі саміти через вірогідність арешту та параноїдальне питання фізичної безпеки Путін тепер цього позбавлений. На сьогодні немає жодного світового майданчика, де йому були б раді. Саміти країн Співдружності навряд є тією цукеркою, яка може підсолодити втрату міжнародного авторитету у цивілізованому світі.

Західній дипломатії вдалося замкнути російського тирана всередині периметра внутрішніх кордонів. На сьогодні Путін боїться відвідати навіть ті країни, які ще мають справи з РФ. Правда, так звані "дружні країни" – це ті, яким на даний час просто вигідно користуватися Росією як дешевою дійною коровою, яка на постійній основі надає необхідні ресурси. Так чи інакше, але впадає у вічі той факт, що Росія та Путін стають все більш ізольованими не тільки від країн заходу, але й "незаходу" також.

БРІКС звідси

Саміт лідерів країн БРІКС, який проходив у Південно-Африканській Республіці 23 та 24 серпня, було сприйнято як певну поразку президента Росії, адже, довгий час анонсуючи свій візит на цей захід, він так і не наважився поїхати до Африки. Причина – раніше Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського правителя, а господарка саміту ПАР свого часу приєдналася до Римського статуту – установчого документа МКС.

Тому влада ПАР зобов'язана була б заарештувати Путіна, яки той з’явився, на підставі виданого ордера МКС. Звичайно, за такого розвитку подій російський диктатор відмовився від небезпечної з усіх боків подорожі до Африки.

Хоча російська дипломатія покладала на саміт БРІКС великі сподівання. Адже це б дозволило продемонструвати світові таку собі "незахідну" коаліцію за участю Путіна – на противагу західній українській. Візит до ПАР також мав продемонструвати – Росія не в ізоляції, а шанований представник світової спільноти, як і раніше. Мовляв, РФ багато хто не любить, але подивіться, з Путіним за одним столом керівники провідних держав світу – Китаю, Індії, Бразилії.

Проте сталося не так, як бажалося. Гарантій безпеки надано не було. Замість кремлівського диктатора на саміт поїхав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Путін же звертався до учасників БРІКС за допомогою відеозв'язку та ще й чомусь не своїм голосом, що явно не додало йому авторитету.

Ердоган чекав, але не дочекався

Упродовж останніх тижнів керівник Туреччини неодноразово говорив, що хоче поговорити з Путіним про поновлення угоди, яка знову б надала змогу вивозити українське зерно з портів на Чорному морі.

2 серпня президенти Туреччини та Росії провели телефонну розмову, під час якої домовилися про візит російського лідера на береги Босфору. За даними ЗМІ, на Путіна чекали в останній тиждень серпня, але Кремль без пояснення причин скасував цей візит.

Цього разу навряд кремлівський диктатор не отримав чітких гарантій безпеки. Радше після показової страти Пригожина він просто не може залишити країну через внутрішні проблеми серед російських еліт, які так і не було вирішено.

У світі стає дедалі менше Росії

"Скасування візиту на саміт провідних держав G20 – на мій погляд, комбінація декількох факторів", – вважає ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. – Мотивом може бути небажання Кремля щось серйозно сьогодні обговорювати з керівниками Китаю чи Індії, в такий спосіб затягуючи час. Ще один фактор – страх перед замахом. Адже відомо, що Путін дуже боїться за особисту безпеку, а як показує приклад того ж Пригожина, непередбачувана ситуація з літаком може статися в будь-який момент. Не можна відкидати і внутрішній фактор. Все це призводить до реального зменшення авторитету серед міжнародної спільноти. Наприклад, неучасть у саміті БРІКС, коли Путін з екрана не своїм голосом зачитав звернення та незграбно помахав рукою, було прийнято дуже кепсько в "незахідному" світі.

Я спілкувався з представниками декількох країн Азії, Африки та Південної Америки, які це підтвердили. Від такого розвитку подій, звісно, виграє Китай, який використовує слабкість керівника Росії продуктивно та активно де тільки може. Те ж розширення БРІКС, а в майбутньому до цієї організації ввійде декілька потужних країн, робить вплив РФ вже некритичним. Так що можна на сьогодні констатувати як факт – і в західному, і в "незахідному" світі Росії стає дедалі менше, що, звісно, добре для нас", – наголошує ексміністр закордонних справ.

За словами Павла Клімкіна, Росія вже не розглядається як гравець Ліги чемпіонів провідних країн, якщо говорити футбольними термінами. На цей час РФ починає відчутно просідати навіть на тлі Бразилії чи Індонезії. При цьому всім великим міжнародним гравцям послаблення Російської Федерації дуже вигідне. Та треба чітко розуміти, що якась загрозлива дестабілізація цієї країни нікому з них не потрібна.

"Так, у країни-агресора є свої певні козирі. Це ядерна зброя, їжа і добрива. Та з кожним днем вони поступово втрачають свою значимість. Тому як економічно, а особливо політично, Росія дедалі більше втрачає. Путін все більше у світі нерукостислий через дрейфування до класичної диктатури. Ставлення до нього також змінить і ситуація з Пригожиним, яка стала ще одним цвяхом у імідж російського керівництва. Всі ж прекрасно розуміють, що були певні "понятійні" домовленості, яких президент Росії не дотримався. Це фундаментальна проблема для нього, адже тепер і країни "незахідного" світу, і російська еліта розуміють – слово Путіна нічого не варте", – констатував Павло Клімкін.