Блог | Сигнали з Берліну
У політиці в усі часи важливою була мова сигналів. Не вмієш їх правильно читати, або тлумачити, вважай, що стаєш “німим серед глухих". Про наслідки такого стану речей, особливо в геополітиці, годі й говорити. Саме тому, сьогодні як ніколи важливо правильно читати сигнали, які транслюють Україні західні політики, зокрема, і в питанні відновлення.
Конференція з відбудови України у Берліні стала за статусністю представлення її учасників, напевно, не менш значимою міжнародною подією, аніж та, що проходила в Лугано, коли Україна вперше представила власне бачення плану повоєнного відновлення. Та якщо в Швейцарії основна увага була прикута до рамкового документу, презентованого владою, то в Берліні прозвучали заяви, які стосувались як перших висновків за фактом відновлення в Україні за 8 місяців війни, так і викликів, які чекають цей процес надалі. І в цьому контексті особливо цікавими були заяви Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн за підсумками експертного обговорення конференції, які можна вважати не інакше як сигнали, що уже зараз Україні варто взяти до уваги і зробити потрібні висновки.
Не буду акцентувати увагу на компліментарних посилах щодо наявності в України всього необхідного для успішного відновлення, чи важливості розкриття людського потенціалу, але зосереджу свою увагу на кількох позиціях, котрі, як на мене, стали визначальними і які важливо правильно протлумачити. Бо від цього буде залежати подальший успіх відбудови та її підтримки світом.
Перше, прозвучала теза про необхідність в процесі відбудови надавати більшу частину прав і повноважень на місця. Вочевидь Європейський Союз непокоїться через певну централізацію процесу відновлення, якої не уникнути в час війни. А у випадку надання Україні мільярдних коштів з конфіскованих російських активів, це, вочевидь, на думку європейских функціонерів, може стати зоною ризику для процвітання корупції та відкату попередніх успіхів децентралізації.
Друге, за словами очільниці Єврокомісії, “спостереження та контроль є необхідними не лише для того, щоб забезпечити якісну систему управління, але й для того, щоб проводити моніторинг впливів з боку донорів". Цей меседж - явна ілюстрація того, що міжнародні донори можуть уже мати питання щодо раціональності використання коштів і втілення процесів по окремим напрямкам відновлення країни. А тому в певній мірі попереджають, що подальші прецеденти зловживання, будуть не просто предметом громадського контролю, а ставатимуть темами публічних викриттів і розслідувань задля реального забезпечення прозорості і публічності відбудови.
Третє, для успіху процесу відновлення важливий шлях комунікації як із суспільством, так і зовнішнім світом. Вся пікантність цих слів у тому, що ЄС чітко дає зрозуміти - не розраховуйте виключно на допомогу Європейського Союзу, а мобілізуйте іншу світову підтримку. Не дарма наряду з країнами ЄС та США, Урсула фон дер Ляєн також закцентувала увагу на інших сильних гравцях світу цього: Канаді, Японії, Великій Британії та Австралії.
Четверте, успішний процес відновлення невід’ємно пов’язаний із входженням України до ЄС. І це черговий натяк на те, що попри обстріли, активний фронт, але нашій державі варто й надалі працювати не лише над політичною підтримкою, але й встигати виконувати домашню роботу з реформами, слідуванням Європейському Зеленому курсу, як би фантастично в частині останнього це поки не звучало. Всі ці речі залишаться предметом уваги європейських політиків, адже як зауважив канцлер Німеччини Олаф Шольц, підтримка сьогоднішньої України рівнозначна підтримці країни-члена ЄС у майбутньому і провал в цьому напрямку України - означатиме провал політики всього Європейського Союзу.
І наостанок. Як не дивно, але на конференції в Берліні не було представників одного з найсильніших та найвпливовіших донорів України - США. А це ще один сигнал. Сигнал про тліючий конфлікт в питанні підтримки України між США і Європою. А в частині відновлення він особливо посилюється, оскільки на кону стоїть не лише ціна підтримки, але й контроль за її розподілом і використанням.
За словами окремих європейських політиків, комісія ЄС найбільш підходить для того, щоб комбінувати інвестиції з реформами, необхідними для майбутнього входження України в ЄС. Саме тому Єврокомісія й висловлює готовність взяти на себе функції певного “секретаріату" відбудови, забезпечуючи контроль за розподілом грошей. Та в цьому плані поки малоімовірним виглядає те, щоб США дозволять Європі самостійно координувати цей процес. І відповіді, як бути з цією дилемою, схоже досі немає. Інакше б Президентка Єврокомісії не виступала зі словами про те, що “координація між донорами має переважати конкуренцію між ними". Бо всі розуміють, що без політичної та фінансової коаліції жоден із центрів сьогоднішнього демократичного світу самостійно не здатен реалізувати відбудову в Україні. Не зможемо ефективно і продуктивно втілити її і ми без достатньої міжнародної підтримки. Тому формування балансів в коаліції донорів відбудови на сьогодні такий же першочерговий виклик для сучасної України, як і подальший наступ міжнародного антипутінського фронту. І чим швидше цей баланс буде досягнуто, тим ефективніше відбуватиметься безпосереднє відновлення України.
