Ще один втішний приз? Чи стане Україна кандидатом у члени ЄС

5 хвилин
15,2 т.
Ще один втішний приз? Чи стане Україна кандидатом у члени ЄС

Брюссель до кінця червня планує затвердити висновок щодо заявки України на членство до Євросоюзу. Але рекомендувати статус кандидата – лише один із варіантів, адже деякі країни не бачать Київ у складі ЄС.

Що про це відомо – розповідає OBOZREVATEL.

"Година Х"

Перший місяць літа стане для нашої країни своєрідною "годиною Х". Перший рубіж – 17 червня, коли Єврокомісія має затвердити висновок щодо готовності України до членства після того, як Київ заповнив дві частини опитувальника. Другий рубіж – саміт ЄС у Брюсселі 23-24 червня, коли лідери країн-членів ухвалять остаточне рішення на основі звіту ЄК.

"Щодня працюємо з Євросоюзом щодо кандидатського статусу, і нашою державою зроблено все заради позитивної відповіді. Питання лише у рішучості, рішучості деяких європейських лідерів", – заявив нещодавно президент Зеленський.

Відео дня

Однак із рішучістю, про яку сказав глава держави, у Євросоюзі є проблеми. Справа в тому, що серед членів спілки немає єдиної думки щодо членства України. Більшість країн підтримує надання статусу кандидата – і це не лише держави Центральної та Східної Європи, але також, наприклад, Італія та Ірландія.

Але є серед ЄС і такі, що налаштовані скептично щодо Києва. Віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина з цього приводу заявила: "Загалом приблизно сім країн ЄС висловлювали пропозицію про якийсь інший формат... Було дуже багато різних пропозицій, але фактично є три основні країни, які сьогодні не хочуть давати зелене світло Україні".

Хто скаже Києву "ні"

Про які держави йдеться – незрозуміло. Відкрито жодна з країн не заявляла про свою скептичну позицію. Найімовірніше, всі чекають на висновок Єврокомісії і остаточно формуватимуть свою думку вже на його підставі.

Але, за даними агентства Bloomberg, проти України виступають Нідерланди та Данія. Влада останньої впевнена в недостатній відповідності Києва європейським вимогам – йдеться про верховенство закону, права людини та стабільність інститутів.

За даними ЗМІ, проти України виступають Нідерланди та Данія

Висловився про це і канцлер Австрії Карл Негаммер. Він зазначив, що у процесі надання Україні членства в Євросоюзі необхідно запровадити проміжний етап. Політик вважає, що ЄС треба розробити "європейську підготовчу зону", завдяки якій потенційні члени зміцнюватимуть співпрацю з ним та адаптуватимуться до його стандартів.

"Нині Україна бореться за своє політичне та територіальне виживання. Усі наші зусилля передусім спрямовані на припинення [війни]. На такому етапі швидке повне приєднання до ЄС у жодному разі не може бути актуальним питанням", – зазначив голова австрійського уряду.

Негаммер підтримує ініціативу президента Франції Еммануеля Макрона, який запропонував створити "європейську політичну спільноту". У травні політик заявив, що "процес вступу України до ЄС може тривати багато років і навіть кілька десятиліть". За його словами, Євросоюз "не може бути єдиним засобом структурування європейського континенту", і запропонував створити "європейську політичну спільноту", куди могла б увійти Україна.

Залишається противником також Іспанія, але вона може змінити свою думку разом з усіма, пишуть західні ЗМІ. Німеччина, попри свої публічні заяви про підтримку України, все ще вагається. Як варіант, Берлін пропонує надати Києву умовний статус кандидата.

Що може отримати Україна?

Незважаючи на ці публікації, важливо наголосити: рішення про статус кандидата для України в ЄС ще не ухвалене. Навіть країни, які нібито виступають проти, не заявляли, що скажуть Києву "ні".

Очевидно, що категорична відмова у членстві навряд чи можлива – з огляду на те, що наша країна захищає європейські устремління ціною тисячі життів своїх громадян на полі бою. Навіть у найскептичніших столицях розуміють: Києву треба щось запропонувати вже на червневому саміті. Головне питання лише у тому, що саме.

За даними ЗМІ, у Європейському Союзі розглядають два варіанти розвитку ситуації:

  • План А передбачає, що ЄК надасть висновок, що Україна відповідає критеріям, і ЄС визнає за нею статус кандидата вже зараз. Всі наступні кроки, наприклад, початок переговорів, будуть пов'язані з проведенням реформ.

  • План Б, який просувають столиці-скептики, передбачає, що умови будуть висунуті вже зараз, і до їхнього виконання Україна буде "кандидатом у кандидати".

Рішення про статус кандидата для України в ЄС ще не ухвалене

Очевидно, що другий варіант виглядатиме "зрадою" для українського суспільства. Тому список умов пропонують прописати у висновках Єврокомісії, щоб це виглядало не ідеєю держав-членів. У такому разі Україні повідомлять, що вона стає лише "потенційним кандидатом", а також отримує юридично визнану перспективу членства як втішний приз.

Київ критично сприймає такі сигнали. Україні не потрібні "сурогати" статусу кандидата в ЄС, які "демонструють другосортне ставлення до країни та зачіпають почуття її населення", нещодавно зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

"Стратегічна невизначеність щодо європейської перспективи України, що практикується деякими столицями ЄС останніми роками, зазнала невдачі і має припинитися. Це тільки підбадьорило Путіна", – заявив він.

А президент Володимир Зеленський застеріг на останньому саміті ЄС: "Ми відкидаємо будь-які спроби знайти нікому не потрібну альтернативу або знайти щось для України. Для нас потрібно бути такими, як ви. Ми хочемо, щоб Україна отримала статус кандидата".

Але проти нас грає низка факторів. Європейські скептики мають шість аргументів проти вступу країни до складу ЄС. Їх можна сформулювати у таких тезах:

  • ЄС має спочатку реформуватися сам. Не можна розширювати список розширень, доки не завершено реформу Євросоюзу.

  • Статус кандидата в ЄС для України – несправедливий щодо Західних Балкан, які перебувають набагато довше у процесі інтеграції.

  • Україна не готова. Для такого кроку країна має показати більший прогрес у питаннях боротьби з корупцією та реформи верховенства права.

  • Важливо уникнути політизації процесу – має бути чітке дотримання всіх процедур та правил ЄС щодо розширення.

  • Надання кандидатського статусу ще більше спровокує Путіна і не сприятиме вирішенню війни з Росією.

  • Питання кандидатства для України не сприяє єдності ЄС, яка вже й так надколота питанням запровадження нафтового ембарго проти РФ.

Центр "Нова Європа" відповів на критику ЄС
Які перспективи?

Минулого тижня Україну відвідала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона виступає на нашому боці, і, ймовірно, до Києва привезла список необхідних реформ – щоб запобігти негативному рішенню саміту. Це список швидких кроків, які достатньо виконати, щоб довести європейцям намір Києва повернутися до реформ після завершення воєнного стану.

Ймовірно, туди входять рішення у сфері протидії корупції (що є ключовим для Данії та Швеції) та прав людини і рівності (для Нідерландів та Швеції).

Як повідомляють ЗМІ, 16 червня в Україну прибудуть прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі, канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон. Про цілі їхнього візиту нічого не повідомляється. Але показовим є той факт, що відбудеться він за день до фінального висновку Єврокомісії.

Ще один факт на користь позитивного результату – нещодавній твіт журналіста "Радіо Свобода" Рікарда Йозвяка. За його словами, Єврокомісія провела дебати та вирішила попередньо схвалити заявки України та Молдови (щоправда, з умовами).