Росія втрачає вплив в Боснії та на Балканах: "друг Путіна" Додик отримав заборону балотуватись
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Ще в одному регіоні світу, де традиційно був сильним вплив спочатку Російської імперії, потім СРСР, а зараз Російської Федерації, відбуваються політичні процеси, який можуть послабить вплив Кремля. Мова йде про Балкани, які поряд із Кавказом, завжди були полем зіткнення геополітичних інтересів Росії та Європи, а саме про Республіку Сербську, автономне утворення в складі Боснії та Герцеговини (не слід плутати із Сербією, окремою незалежною державою).
Республіка Сербська в Боснії – певний аналог "Л/ДНР" в Україні
Загалом, Республіка Сербська являє собою автономію сербів, яку вони отримали в складі Боснії за підсумками одного з етапів Балканських війн 1990-х років. До цього сама Боснія вела війну за незалежність із Югославією (фактично Сербією), а потім із сербськими сепаратистами. І Дейтонські угоди 1995 року поклала край громадянській війні, надавши сербам автономію в складі Боснії. Умовно кажучи, можна провести певні аналогії між Україною, де проросійські сепаратисти за підтримки Кремля створили фейкові "Л/ДНР" та Боснією, де просербські сепаратисти теж воювали із центром за відокремлення. Врешті боснійські сепаратисти отримали свою автономію, а отже вплив сусідньої Сербії, зокрема, і Російської Федерації загалом на політичне життя Боснії та Герцеговини.
Республіка Сербська як центр проросійського впливу в Боснії та на Балканах
Саме Республіка Сербська в складі Боснії була і є одним із центрів перманентної напруги на Балканах, яка завжди підтримувалась в інтересах Кремля. Тому немає нічого дивного в тому, що чинний президент Республіки Сербської Милорад Додик є близьким другом російського президента Володимира Путіна та, як наслідок, особистим провідником інтересів РФ в регіоні. Відповідно, як очільник вельми впливової автономії, Додик прикладав чимало зусиль для дестабілізації політичного життя Боснії, розпалював міжетнічні суперечності, всіляко гальмував курс Боснії та Герцеговини на вступ до НАТО та ЄС, а також займав відкриту антиукраїнську позицію, фактично підтримуючи російську агресію.
Друг Путіна Милорад Додік усунутий від виборів рішенням суду
Однак у лютому 2025 року боснійський суд засудив Додіка до ув’язнення за звинувачення в непокорі рішенню високого представника з Боснії та Герцеговини Крістіана Шмідта, який свого часу анулював два закони, що суперечили Дейтонським угодам, загаданим вище. Крім того, до Кримінального кодексу Боснії та Герцеговини були внесені поправки, що запроваджують кримінальну відповідальність за непокору рішенням верховного представника. Нехтуючи цими рішеннями, президент автономії Додик підписав указ про визнання двох скасованих законів. Відтак Додіка засудили до одного року в'язниці із заміною на штраф та шести років заборони обіймати посаду президента Республіки Сербської. Крім того, 1 серпня суд відхилив апеляцію Додіка на вирок, який йому винесли через конфлікт із Верховним представником ради іноземних держав, які гарантують виконання мирної угоди у Боснії та Герцеговині.
Крім того, слід зазначити, що виборча комісія Боснії, одразу застосувала до Додіка закон, за яким державна посадова особа має бути відсторонена автоматично, якщо має термін судимості понад 6 місяців. Результатом цього стала заборона участі у президентських виборах 2026 року в Республіці Сербській Милорада Додіка, який вже двічі очолював автономію. При цьому сам Додік, попри рішення суду та державних органів, незалежно від результатів виборів, погрожує самовільно залишитись на посаді, породжуючи в Боснії й надалі напругу та нестабільність.
Візити до Москви та Будапешту не допомогли Додіку виграти апеляцію
Ще до програної апеляції, навесні цього року Додік здійснив декілька візитів до Кремля та в Угорщину у пошуках політичної підтримки. За підсумками візиту посольство РФ у Боснії випустило заяву з погрозами, що відсторонення їх союзника Додіка буде "історичною помилкою" та нагадуваннями про Балкани як "порохової бочки" Європи. Лідер Угорщини Віктор Орбан також прогнозовано підтримав свого проросійського колегу, заявивши, що зовнішні глобалістські режими хочуть втрутитись та усунути Додіка з посади. Однак це навряд чи допоможе, адже рішення виборчої комісії Боснії набере чинності з закінченням 90-денного терміну, відведеного йому на апеляцію.
Втрата впливу в Боснії послабить загальний російський вплив на Балканах
Не отримавши достатньо ефективної підтримки від Кремля, Додік намагався знайти її у США в пошуках схвалення від президента Дональда Трампа та віцепрезидента Джей Ді Венса, однак майже безрезультатно. Фактично, найближчим часом ми можемо стати свідками усунення проросійської влади в Республіці Сербській, яка систематично дестабілізувала Балканський регіон. Варто зазначити, що наразі ЄС вже збільшив кількість миротворчих сил, очікуючи спроб Росії та прихильників Додіка дестабілізувати Боснійський регіон, щоб залишитись при владі.
Відтак усунення Милорада Додіка від влади матиме ефект не тільки на розвиток Боснії, стабільності в регіоні, ай послабить вплив Росії вже в самій Сербії. При цьому в разі потенційної втрати влади ще й Орбаном на виборах в Угорщині у квітні 2026 року, у сербських еліт не залишиться достатньо впливових проросійських союзників у регіоні Південно-Східної Європи. Це тільки прискорить європейський курс балканських країн і послабить вплив Кремля в регіоні. А це потенційно можна буде порівняти із втратою російського впливу на Кавказі у світлі нещодавнього підписання тристоронньої угоди між Вірменією, Азербайджаном та США.











