Російська православна церква як бойовий загін московської агресії

4 хвилини
22,8 т.
Російська православна церква як бойовий загін московської агресії

В Росії оголосили про намір створення першої приватної військової компанії (ПВК) під крилом Російської православної церкви. РПЦ проголосила українців дітьми сатани через те, що український народ не захотів стати частиною Російської Федерації та вирішив боронити незалежність своєї держави. Гублячи контроль над початою війною, Кремль у відчаї дав наказ РПЦ посилити залучення віруючих до ходу мобілізації та створення нових підрозділів для війни в Україні. Москва взагалі стала втрачати розум. Зараз на війну вона фактично мобілізує православних священнослужителів з віруючими і це все за гроші, щоб знайти нових охочих людей готових вмирати в Україні за ідеали російського фашизму (рашизму) та "русского мира".

Відео дня

Першими, хто став формувати приватне церковне військо були священники морського Кронштадтського Микольського собору, що у Санкт-Петербурзі. Перші сформовані батальйони матимуть назву "Андріївський хрест". Ця ПВК буде у складі збройних сил РФ. При цьому російська армія в Україні своїм символом обрала знак Z-ла, тоді як українці, власне, хрест.

Але треба розуміти, що відповідно до церковних канонів священникам забороняється брати до рук зброю та воювати, а тим паче вбивати людей. Навіть випадкове вбивство священником людини відразу позбавляє його духовного сану, але виглядає в Росії ситуація зовсім інша. Священники РПЦ з перших днів війни РФ проти України активно вербують серед своїх віруючих і загалом російського суспільства осіб, готових йти воювати в Україну.

Так вони пропонують вірянам вирішувати свої фінансові труднощі. Таким чином, Кронштадтський Микольський собор приступив до формування перших батальйонів добровольців. РПЦ та московський патріарх Кирило, який, фактично є не слугою Божим, а слугою ФСБ, а ще в молодші роки і КДБ, виконує усі завдання, що надходять з кремля та федеральної служби безпеки. Так що слугування Богу в РПЦ замінили служінням Путіну під тезою оборони батьківщини, яка на справді і почала криваву агресивну війну, в якій не може перемогти патріотичний український християнський народ.

У часи Київської держави Великі Київські князі спробували наблизити до Бога через прийняття учення Христа місцеве населення сучасної Російської Федерації, яке фіно-угорського походження, як і прибулі на ці терени у 8-му ст. племена слов’ян зі східної та північної Польщі. Коли у 988 р. Великий князь Київський Володимир похрестив містян столичного Києва та Чернігова, Переяслава, Володимира Волинського, Галича, де одвіку проживали українці та їх предки, то жодних проблем не було. Але коли почали хрестити населення Новгорода, Пскова та Смоленська почалося невдоволення місцевого населення, яке прийшлося придушувати завдяки військам з Києва.

Суздальський князь Андрій, першим з територій Київської держави, де не жив титульний народ руси, які є предками українців та нащадками перших слов’ян, що історично проживали на теренах сучасної України – антів та склавинів, спробував знищити центр Київської держави та перенести столицю на території покорених Києвом фіно-угорських племен та прибулих з Польщі слов’ян. Ці племена називали себе "рускіє". Суздальський князь Андрій, у складі князівства якого була заснована Москва, був убитий у 1174 р. місцевими фіно-уграми, які не бажали прийняти християнство ще з 988 р. Цей суздальський князь став святим Російської православної церкви у 1751 г., отримавши прізвисько Боголюбський. А так як князь Андрій спалив столицю Київської Русі в 1169 р., то українська церква його прокляла, точніше це зробив митрополит Київський за спалення частини Києва та крадіжку благословенної ікони святої Богородиці. Так що "рускіє" ще в 1169 р. бажали знищити Київ, але тоді їм це не вдалося.

Пройшло більше 850 років і в 2022 р. прийшли росіяни як нащадки фіно-угрів та слов’ян з Польщі знищити вкотре Україну та Київ. Та це їм знову не вдасться. Тільки не зрозумілою є заява політичного та антропологічного карлика російського політикуму Дмитра Медведєва, який видав нову порцію дурниць, які він час від часу оголошує, і що не хочуть робити респектабельні російські політики. Медведєв вистрілив у медіа, що Росія бореться в Україні за свою давню територію. Треба тоді тільки спитати у Медведєва, яка це давня російська територія? Можливо землі фіно-угорського племені Іжора, яке завжди жило навколо Петербургу, де народився Медведєв, чи фіно-угорського племені Меря, що історично приживало навколо Москви, Твері, Суздалі? Можливо старою російською територією є землі, куди прийшли слов’яни (кривичі) із північної Польщі ще у 8-му столітті, які поселилися у регіонах теперішнього Петербурга та Смоленська, чи слов’янські племена (в’ятичі), які мігрували також у цей час зі східної Польщі у теперішні регіони Москви та Тули? Про що, взагалі, говорить Медведєв, коли Київ заснований нашими предками у 482 р., а Москва лише в 1147 р., про Петербург, взагалі окрема історія – це тільки 1703 р. Медведєв і не знає, що на будівництві його рідного міста загинуло 20 тисяч українських козаків, які спочатку прийшли допомогти російському царю Петру Першому у боротьбі зі шведами, але після успішних битв цар їх став примушувати працювати на будівництві нової столиці – Петербургу, у тяжких кліматичних умовах. Після цього козацький гетьман Іван Мазепа зрозумів, що казочка про православну єдність придумана московським священниками для використання могутності українців у веденні величезної кількості воєн, які постійно провокувала Московська держава. Іван Мазепа вирішив таки у 1709 р. перейти на сторону шведів, щоб повернути незалежність українцям. За це Російська православна церква його прокляла та наказала це зробити також своїм церковним представництвам у Україні, хоча більшість православних церков у ті часи в Україні своїм коштом збудував якраз сам Іван Мазепа.

Так, очевидно, Медведєв вирішив назвати старими російськими територіями українські землі та майно з ними, але ніяк не болота навколо Петербургу та Москви. Широко відомо що останні 600 років головною метою Москви було захоплення чужих земель та їх використання виключно для своїх потреб. Це історичний маркер агресивної московської експансіоністської політики, якій сучасне міжнародне співтовариство має стати на горло.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...