Блог | Ринок зброї без ілюзій: чому українські розробки непокоять виробників Patriot
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Американські оборонні компанії Raytheon і Lockheed Martin побоюються, що Україна в разі отримання ліцензії зможе вдосконалити зенітні ракети Patriot, а також виробляти їх значно швидше й дешевше за США, – повідомляє The Atlantic.
Чи дізналися ми щось нове? Перед нами капіталізм у чистому вигляді та прагматичні комерційні інтереси – стара й добра стратегія, яку США активно використовують ще з часів Першої світової війни. Але виникає логічне запитання: як там казав їхній президент? "У нас немає карт" [йдеться про відомий вислів Дональда Трампа про відсутність "хороших карт" на переговорах в України], але, як бачимо, промислові та економічні важелі Києва залишаються дуже сильними.
Сьогодні вже очевидно, що стратегічно необхідно розробляти власні аналоги систем ППО/ПРО, які захищатимуть наше небо, а в перспективі зможуть успішно конкурувати з американськими аналогами на світовому ринку зброї. Важливим кроком у цьому напрямі є розробка новітньої системи "Фрея".
"Фрея" (Freya / Freyja) – це перспективний пан'європейський проєкт системи протиповітряної та протиракетної оборони з акцентом на перехоплення балістичних ракет, який розробляється українською компанією Fire Point спільно з європейськими партнерами (зокрема з Німеччини, Франції та Норвегії).
Україні настав час зробити вибір: бути сильною чи залишатися залежною? Нас бояться ті, кого ми звикли наївно називати союзниками, адже глобальний ринок озброєнь не терпить конкуренції. Нас бояться, бо ми вміємо створювати інноваційні рішення швидко, ефективно та в умовах обмежених ресурсів.
Події на Близькому Сході продемонстрували, що чинна американська військова доктрина має чимало вразливостей у реаліях сучасних війн нового покоління. Зокрема, Вашингтон зіткнувся з гострим дефіцитом ракет-перехоплювачів через те, що дорогі зенітні ракети витрачалися на збиття дешевих дронів-камікадзе.
Суха математика протистояння:
Ракета до системи Patriot (PAC-3 MSE):
- Орієнтовна вартість: близько $4–5 млн за одну зенітну ракету-перехоплювач.
- Виробничий цикл: виготовлення складних компонентів та повний цикл збирання у США займають роки, а виробничі потужності обмежені сотнями одиниць на рік. Розгортання аналогічного виробництва за ліцензією в інших країнах Вашингтон затягує бюрократично.
Дрон-камікадзе типу "Шахед" (Shahed-136 / "Герань-2"):
- Собівартість: оцінюється в межах $50 000 – $70 000 (ранні експортні контракти коштували дорожче – до $193 000).
- Темпи виробництва: завдяки спрощенню конструкції та масовому масштабуванню випуск сягає тисяч одиниць на місяць (на виробничих майданчиках на кшталт російської "Алабуги").
Цікаво нагадати й те, що Київ раніше пропонував експертну допомогу в протидії іранським дронам та балістиці, однак американська сторона тоді відмовилася від практичної синергії. У результаті світ опинився в ситуації, коли країни Осі зла 2026 (Китай, Північна Корея, Іран та росія) накопичили запаси балістичних ракет, які суттєво перевищують кількість наявних ракет-перехоплювачів усього колективного Заходу.
Роками ми надто покладалися на зовнішню допомогу, сподіваючись на "дядька з-за океану" чи європейських партнерів, які керуються виключно прагматичними національними інтересами. У сучасному світі ніхто не буде дбати про нашу безпеку краще, ніж ми самі.
Україні потрібне власне ППО/ПРО, щоб розірвати монополію зовнішніх постачальників і надійно закрити своє небо. Україні необхідна власна балістична програма, щоб гарантувати довгострокову незалежність.
Час остаточно засвоїти головну римську мудрість: "Si vis pacem, para bellum" (Хочеш миру – готуйся до війни).
