newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
русскийРУС
img
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Путін в азарті заграється за геополітичним столом. Ще одна невірна ставка – і повний крах

Путін в азарті заграється за геополітичним столом. Ще одна невірна ставка – і повний крах

Відразу після від'їзду президента Китаю Сі з Москви Володимир Путін оголосив, що розмістить свої тактичні ядерні ракети в Білорусі, на території свого близького союзника, який межує з Україною та Росією, а також з країнами Балтії - Литвою, Латвією та Польщею. Таким чином, Кремль своєрідно оголосив попередження НАТО щодо військової підтримки Києва та показав готовність до кінця захищати диктаторський режим Олександра Лукашенка. Це викликало низку негативних реакцій у Брюсселі, Варшаві, Вільнюсі та інших країнах-членах Альянсу. Проте всі чекали на реакцію Пекіна. Китай заявив свою позицію із запізненням і знову ж туманними та круглими формулюваннями, в яких взагалі не згадується про небезпечний крок Кремля в Білорусі, а лише міститься заклик до стриманості та попередження небезпеки виникнення ядерного конфлікту.

Відео дня

Зараз готується спільний візит до Пекіна голови Єврокомісії та президента Франції. Схоже, що питання глобальної безпеки будуть одними з головних у переговорах між колективним Заходом і Китаєм. Також буде обговорено питання припинення війни в Україні, на чому наполягає Пекін і, головне, на яких умовах. Мирний план Китаю має надто декларативний характер. Таким чином, європейці хочуть уточнити, чи передбачатиме він виведення російських військ з усіх тимчасово окупованих українських територій, що відповідає нормами та принципами чинного міжнародного права, чи це лише декларація прагнення до миру, яку підтримує навіть Путін, який хоче миру з окупацією вже захоплених російською армією українських територій. Не виключено, що Пекін так і не буде конкретизувати свою позицію, що може тільки свідчити про його наміри до заморожування воєнного конфлікту. Не виключено, що Пекін скаже, що Москва не має права забирати всі українські окуповані території, але для досягнення миру частина з них мала б залишитися під Росією. Це означало б міжнародну легітимізацію російської анексії частини української території. Про це заговорив і офіційний Будапешт, який підтримав мирний план Китаю. Міністр закордонних справ Угорщини Сіярто заявив, що мир в Україні не означає залишення всіх тимчасово окупованих українських територій під адміністрацією Росії. Водночас Будапешт не заявив, що засуджує будь-яку анексію, що знову ж таки може бути тим, що він хоче створити переговорний простір для Кремля для захоплення РФ частини українських територій. Але така схема ніколи не пройде, як би її не маскували під мирний план. Цей план має відповідати чинному міжнародному праву, а не якимось "новоствореним умовам", на яких наполягає Москва. Після переговорів на лінії Брюссель-Париж-Пекін китайській переговорній групі доведеться уточнити свою позицію щодо незрозумілих формулювань. Але поки Китай продовжує практику оголошення таких заяв, як ми вже бачили у випадку оцінки російського базування тактичної ядерної зброї в Білорусі, що підтримала мирний план Китаю під час офіційного перебування Лукашенка в Пекіні. Чи вирішив Пекін разом із Будапештом і Мінськом продати світу туман під виглядом мирного вирішення, ми дізнаємося за кілька днів. У той же час Москва продовжує свою агресивну риторику та сипле погрози на адресу України та всіх країн, які вирішили підтримати Київ у боротьбі з російським військовим вторгненням.

"Росія терпляча і нікого не лякає своєю військовою перевагою, але вона має сучасну зброю, здатну знищити будь-якого супротивника, включно зі Сполученими Штатами, у разі прямої загрози", – заявив близький соратник Путіна Микола Патрушев. Він попередив, що Росія має зброю, яка може знищити будь-якого ворога, включаючи США, якщо її виживання опиниться під загрозою, і звинуватив Вашингтон у недооцінці ядерної могутності Москви. Ці слова впливового секретаря РНБ РФ є із серії подібних заяв високопоставлених російських політиків, які намагаються підігрівати побоювання щодо ядерного протистояння між двома найбільшими ядерними державами світу, хоча в Москві наполегливо повторюють, що хочуть цього уникнути. "Американські політики, засліплені власною пропагандою, досі впевнені, що у разі прямого конфлікту з Росією США здатні здійснити превентивний ядерний удар, на який Росія вже не зможе відповісти. Це обмежена і дуже небезпечна сентенція", – наголосив Патрушев, хоча добре знає, що це зовсім не так. Твердження про те, що США хотіли б завдати превентивного ядерного удару, є абсолютно абсурдним і свідчить лише про те, що Патрушев робить таку заяву або виключно для вітчизняної аудиторії, або як погрозу у разі виникнення внутрішніх зіткнень. Це свідчить про невпевненість промовця в собі, який маскує свою непереконливість в агресивних висловлюваннях і намірах. Росія нібито нікого не лякає, але Патрушев прагне підкреслити ядерну могутність РФ, яку всі повинні боятися і поважати. Тільки щось таки забуває сказати права рука російського президента, що була його заступником, коли той очолював сумнозвісну ФСБ, і успадкував цю посаду, коли Путін перебрався до Кремля. Патрушев є чи не найбільш довіреною особою голови Кремля, тому Путін йому доручив посилати нові ядерні погрози Заходу та США, оскільки заяви Дмитра Медведєва вже всі сприймають з посмішкою.

Патрушев, схоже, допоміг Шойгу потіснити неврівноваженого Пригожина, вважаючи його тягарем для Кремля через його незбалансовані заяви. Незважаючи на те, що у ФСБ і армії не надто теплі стосунки, їм довелося об'єднатися, щоб зупинити тандем Пригожина і Кадирова. Чеченський лідер першим відчув небезпеку і звернувся по милість до Путіна, а коли Пригожин залишився один, то вимушений був заявити, що планує знову повернути "вагнерівців" до Африки. Пригожин і Кадиров чудово розуміють, що в разі занадто самостійних політичних кроків їх можуть швидко усунути. Є підозри, що Кадиров таки був отруєний, але в останній момент уникнув фатального фіналу. Путін слабшає, але ще не настільки, щоб за його спиною хтось грав у власні політичні ігри. Останніми, але досить сильними козирями в рукаві віроломного політичного гравця з Кремля залишаються Патрушев, ФСБ і ФСО (Федеральна служба охорони). Як азартний гравець він знову пішов на все або нічого. Поки що удача супроводжувала його за геополітичним столом. Але це не може бути нескінченно. Одна ризикована ставка – і політичний крах стане неминучим.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...